видів енергетичних ресурсів. Вугілля: Верньосілезький, Люблінський, Соколівський, Кладненський, Донецький, Львівсько-Волинський басейни. Передкарпатський і Середньодунайський (район міста Альфьорд) нафто-газоносні басейни. Рудні корисні копалини. Залізні руди: Словацькі рудні гори, Рудні гори, Криворізький, Кременчуцький, Керчинський басейни; боксити – Беконь, Вертеш; мідні – Матра, Легніца. Кліматичні ресурси. Типи клімату. Температура повітря і температурний режим. Кількість і розподіл опадів. Диференціація агрокліматичних ресурсів. Ґрунтові ресурси. Структура ґрунтового покриву. Родючість ґрунтів Нижньодунайської і Середньодунайської рівнин. Особливість ерозії ґрунтів. Земельні ресурси. Структура земельного фонду. Частка оброблюваних земель. Водні ресурси. Найбільші річки субреґіону. Географія основних видів меліоративних робіт. Транспортно-господарське значення рік. Гідроенергетичні ресурси. Лісові ресурси. Площі лісових угідь, Диференціація лісистості по країнах. Стан забезпеченості лісовими ресурсами на одного мешканця.
Населення. Етнічно-національний склад населення. Зміни національного складу населення після Другої світової війни. Чисельність населення, його динаміка. Сучасна демографічна ситуація, темпи природного приросту населення. Показники народжуваності і смертності. Розміщення населення, його щільність. Статево-вікова структура населення. Сучасна демографічна політика. Зовнішні міґрації населення. Найбільші діаспори субреґіону. Динаміка і рівень урбанізації. Агломерації. Економічно-активне населення. Структура економічно-активного населення. Рівень безробіття. Релігійний склад населення. Православ’я, католицизм, інші віросповідання.
Трансформація галузевої і територіальної структури господарства реґіону. Суспільно-політичні і соціально-економічні передумови трансформації менеджменту організації, галузевої і територіальної структури господарства країн реґіону, зближення з національними економіками з країнами Європейського Союзу. Роль світових політичних і фінансово-економічних інститутів у зміцненні національних економік. Інтеґрація національних економік у світові та європейські фінансово-економічні утворення. Роль традиційних і інноваційних кластерів у вдосконалення структури національних економік. Запровадження концепції розбудови інформаційного суспільства. Проблема сталого розвитку. Ієрархія країн за ВВП, пересічним показником ВВП на одного жителя.
Обробні галузі. Сучасні проблеми розвитку. Промислові кластери. Інформаційна індустрія, її галузі, напрямки розвитку і центри. Електронна та електротехнічна промисловість. Галузева структура і територіальна організація машинобудування. Енергетика. Типи електрогенеруючих станцій, розміщення та енергопостачання. Чорна і кольорова промисловість. Особливості організації виробництва, географія розміщення. Роль та значення галузей обробної промисловості у зовнішньоекономічних зв’язках країн себреґіону. Проблеми і перспективи розвитку галузей.
Видобувна промисловість. Географія, структура і динаміка росту добувних галузей країн регіону. Частка добувних галузей реґіону у гірничорудній і паливній промисловості країн Європи. Географія основних центрів гірничорудної і паливної промисловості. Проблеми і перспективи розвитку.
Сфера послуг. Традиційній й сучасні види послуг. Просторова організація та сучасні проблеми розвитку послуг країн реґіону.
Сільськогосподарське виробництво, агробізнесові кластери. Структура і географія сільськогосподарського виробництва країн реґіону. Переробні галузі, їх географія. Географія ринків сільськогосподарської продукції. Проблеми і перспективи агробізнесу кураїн реґіону.
Транспорт, зовнішні зв’язки. Особливості і значення розвитку транспорту. Структура і завдання транспорту. Транспортні коридори і вузлові центри та їхнє значення в організації державних, міждержавних, трансєвропейських та міжконтинентальних перевезень. Основні види і товарно-просторова структура зв’язків. Зв’язки і напрямки співпраці країн Центрально-Східного реґіону з Україною.
Суспільно-географічна характеристика Польщі, Словаччини, Угорщини, Білорусі, Молдови.
Східна Європа та Північно-Східна Азія
Суспільно-географічна характеристика Російської Федеративної Республіки.
Загальна характеристика. Місце Росії у світі (за площею, населенням та ін.). Географічне положення країни: в Північній, Східній і Західній півкулі. Європі і Азії. Годинні пояси Росії. Кордони і сусіди країни. Територіальні претензії до Росії Естонії, Латвії, Японії. Територіальні претензії Росії до України, Грузії, Казахстану. Територіальні суперечки навколо Азовського та Каспійського морів. Національно-визвольна боротьба Чечні (Ічкерії) та її політичні наслідки. Росія правонаступниця СРСР. Російська концепція “близького” і “далекого” зарубіжжя. “Інтеґраційні” прагнення та ініціативи Росії: Міжпалатна асамблея; Євразійський митний союз; Ташкентський пакт. “Комфортність” території Росії.
Історико-географічні особливості формування території Росії.
Чому росіяни починають історію формування території своєї країни з чужої держави? Формування території російської держави. Формування російської етнічної території (РЕТ). Особливості самоназви росіян – “русский”. Первісні етнічні компоненти формування російсько-московського народу; києво-слов’янський – словени, кривичі, в’ятичі та угро-фінський – меря, весь, мурома (Х–ХІІІ ст.). Північно-західний колонізаційний наступ москвинів – вихід до Білого моря, початок асиміляції новгородців (ХІV–XV ст.). Південно-східний наступ москвинів – колонізація Верхнього та Середнього Поволжжя (ХVI–XVII ст.). Завершення формування суцільної (компактної) РЕТ.
Первинні державотворчі центри Росії; Хазарський Каганат (VIII–IX ст.); Волзько-Комська Болгарія (Х–ХІІІ ст.); Ростово-Суздальське (Московське) князівство (ХІІ–ХV ст.). 1480 р. – незалежність Московського (з 1547 р. – царства) князівства (Росії). Шість етапів швидкісного територіального зростання Росії. Перший (ХVІ ст.) – приєднання Казанського, Астраханського, Сибірського ханства та Північно-Східного Кавказу. Другий (ХVІІ ст.) – приєднання Сибіру та Лівобережної України. Третій (перша половина ХVІІІ ст.) – вихід до Балтики, приєднання Естонії та Камчатки. Проголошення (замість Московського царства) Російської імперії (1721 р.). Четвертий (друга половина ХVІІІ ст.) – приєднання Литви, Білорусі, Правобережної України, Криму, Казахстану, Аляски. П’ятий (перша половина ХІХ ст.) – приєднання Фінляндії, Центральної Польщі, Бесарабії, Південного Кавказу. Шостий (друга половина ХІХ ст.) – приєднання Сахаліну, Середньої Азії. Територіальні зміни в Росії в 1917–1921 рр. та у складі СРСР (1922–1991).
Політична система і адміністративно-територіальний устрій Росії. Росія – президентсько-парламентська республіка. Законодавчий орган влади – Федеральні збори. Структура федеральних зборів; Рада федерацій, Державна дума. Змішана (мажоритарно-пропорційна) система виборів до Державної думи. Виконавчі органи влади: президент (глава держави); кабінет міністрів. Конституція (1993) та Федеральний договір (1992 р.) Росії. Рівні суб’єктів Федерації: а) Національно-державні утворення; б) Адміністративно-територіальні утворення; в) Національно-територіальні утворення.
Національні державні утворення (республіки в складі Росії, 21): Адигея, Башкортостан; Бурятія; Гірський Алтай; Дагестан; Кабардино-Балкарія; Калмикія – Хальмг Тангч; Карачаево – Черкесія; Корелія; Комі; Марій Ел; Мордовія; Саха – Якутія; Північна Осетія; Тува; Удмутрія; Хакасія; Чаваш; Інгушетія; Татарстан; Чеченська.
Адміністративно-територіальні утворення: краї (6) – Алтайський, Краснодарський, Красноярський, Приморський, Ствропольський, Хабаровський; області (49); міста федерального значення (2) – Морсква, Санкт-Петербург.
Національно-територіальні утворення: автономна