Промисловість. Роль традиційних кластерів у трансформації промисловості. Залежність промислового розвитку від територіальної локалізації нафтових ресурсів. Спеціалізація видобувної і обробної промисловості. Нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість. Газовидобувна промисловість. Енергетика. Роль країн субреґіону в глобальних енергетичних проблемах. Обсяги виробництва і споживання первинних джерел енергії. Нафта – головний енергоресурс. Її частка в структурі споживання первинних джерел енергії. Частка природного газу в енергоспоживанні. Значення кам’яного вугілля у структурі споживання енергоресурсів. Роль гідроенергії та ін. джерел. Обробна промисловість. Структура обробної промисловості. Традиційні і нові галузі обробної промисловості. Галузева структура. Країни з середнім і низьким рівнем розвитку обробної промисловості. Нафтопереробна і хімічна промисловість. Харчова промисловість. Легка промисловість. Килимарська промисловість, машинобудування і металообробка. Металургійна промисловість. Промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарство. Частка у створенні ВВП. Ієрархія країн за рівнем розвитку галузі. Роль аграрної сфери в нафтовидобувних країнах. Аграрні відносини. Законодавче обмеження розмірів землекористування. Сучасна аграрна політика. Інтенсифікація сільського господарства. Імпорт продовольчих товарів. Традиційні і нові галузі сільського господарства. Спеціалізація сільського господарства. Рослинництво. Структура посівних площ. Головні зернові культури. Урожайність. Технічні культури. Плодівництво. Тваринництво. Його частка у створенні валової продукції сільського господарства. Спеціалізація тваринництва. Розвиток кочівного скотарства. Сучасні проблеми розвитку і територіальної організації сільського господарства.

Сфера послуг. Традиційні і сучасні види. послуг. Організація кластерних послуг. Сучасні проблеми розвитку і територіальної організації сфери послуг.

Транспорт. Залізничний транспорт. Його частка у вантажо- і пасажирообороті всіх видів транспорту. Значення залізничного транспорту. Пересічна щільність залізниць. Залізничний зв’язок з Європою через Босфор. Автомобільний транспорт. Його частка у пасажиро- і вантажообороті всіх видів транспорту. Загальна протяжність автомобільних доріг. Частка доріг з твердим покриттям. Пересічна щільність автомобільних доріг. Морський транспорт. Міжнародне значення морського транспорту. Спеціалізація морського транспорту. Найбільші порти. Значення нафтоекспортних портів. Повітряний транспорт. Найбільші аеропорти.

Південний Кавказ і Туреччина

Місце держав Південного Кавказу серед пострадянських країн (за площею, населенням та ін.). Географічне положення Грузії, Вірменії, Азербайджану. Кордони і сусіди країн Південного Кавказу. Інтеґраційні прагнення та ініціативи держав реґіону у військово-політичній сфері. Підтримка Вірменією Карабахського сепаратизму в Азербайджані та її активна участь в організації Ташкентського договору.

Історико-географічні особливості формування території Грузії, Вірменії, Азербайджану. Коротка історична ретроспектива: повстання найдавніших держав; візантійська, перська та турецька присутність у реґіоні; перебування в складі Російської імперії (XIX – поч. XX ст.). Відновлення у 1918 р. незалежності Грузії та Вірменії (травень). Повстання у 1918 р. незалежного Азербайджану (травень). Відновлення незалежності у 1991Грузії (квітень); Азербайджану серпень); Вірменії (вересень).

Політична система країн Південного Кавказу. Адміністративно-територіальний устрій держав реґіону. Найдавніший пострадянський карабахський (арцахський) сепаратизм (з 1983 р.) в Азербайджані. Абхазький та Південно-осетинський сепаратизм (з 1992 р.) у Грузії.

Населення держав Південного Кавказу. Чисельність і щільність населення. Склад і структура населення. Міґрація населення. Рівень урбанізації. Найбільші міста країн реґіону. Грузія: Тбілісі (столиця): Кутаїсі та ін. Вірменія: Єреван (столиця): Кумайрі. Азербайджан: Баки (столиця); Гянджа; Сумгаїт. Національний склад населення держав реґіону. Національний склад населення кризових автономних реґіонів: Абхазія та Південна Осетія (Грузія); Карабах (Азербайджан). Конфесійний склад населення держав реґіону. Грузія – християнська православна країна. Вірменія – християнська монофізитська країна. Азербайджан – мусульманська шиїтська країна. Українська діаспора реґіону.

Економічна географія держав Південного Кавказу. Структура економіки країн: промисловість, сільське господарство: сфера послуг. “Лібералізація і приватизація у деяких галузях господарства. ВНП та ВВП держав реґіону.

Географія промисловості. Багата і різноманітна природно-ресурсна база промисловості. Паливно-енергетичний комплекс (Азербайджан, Грузія). Освоєння нових енергетичних (нафтових) ресурсів азербайджанського Каспію. Металургійний комплекс: Грузія та Азербайджан (чорна металургія): Вірменія (кольорова металургія). Машинобудівний комплекс.

Агропромисловий комплекс. Виноградарство та садівництво. Вирощування чаю (Грузія). Бавовництво (Азербайджан) та шовківництво. Рекреаційний комплекс (Грузія).

Транспортний комплекс. Сухопутний транспорт. Трубопровідний транспорт. Рокадно-кавказькі нафтопроводи. Діючий: Баки (Азербайджан) – Батумі (Грузія). Перспективний: Баки (Азербайджан) – Очамчіра (Грузія). Морський транспорт.

Зовнішньоекономічні зв’язки країн Південного Кавказу. Обсяг зовнішньоекономічного обороту Грузії, Вірменії, Азербайджану. Товарна структура зовнішньоекономічного обороту країн. Географічна структура експорту та імпорту Грузії, Вірменії, Азербайджану. Зовнішньоекономічні відносини країн Південного Кавказу з Україною.

Суспільно-географічна характеристика Туреччини.

Південна Азія

Географічне положення. Приморський характер географічного положення. Положення субреґіону на перетині важливих міжнародних комунікацій.

Природні умови і ресурси. Значення природно-ресурсного потенціалу (ПРП). Його компонентна і територіальна структура. Залежність господарства від ПРП. Рельєф. Характеристика елементів рельєфу. Гімалаї. Індо-Ганська низовина. Плоскогір’я Декан. Контрастність в господарському освоєнні території. Низький рівень заселення і господарського освоєння гірських територій. Висока концентрація населення і господарства на алювіальних низовинах. Корисні копалини. Різноманітність металевих корисних копалин. Світове значення руд чорних металів, кольорових металів, рідкісних металів, радіоактивних, благородних металів, алмазів, дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння. Кліматичні ресурси. Типи клімату. Температура повітря. Кількість і режим опадів. Диференціація агрокліматичних ресурсів. Засухи і повені – несприятливі явища субреґіону. Ґрунтові ресурси. Структура ґрунтового покриву. Висока родючість алювіальних ґрунтів Індо-Ганської рівнини. Чорноземовидні глинисті ґрунти Деканського плоскогір’я. Прискорена ерозія ґрунтів. Засолення і заболочення ґрунтів. Земельні ресурси. Структура земельного фонду. Частка оброблюваних земель. Рівень забезпеченості оброблювальними землями на одного жителя. Ієрархія країн за рівнем сільськогосподарського освоєння території. Водні ресурси. Найбільші ріки субреґіону. Рівень забезпеченості ресурсами річкових вод на одиницю площі і на одного жителя. Використання рік для зрошення полів. Транспортне значення рік. Гідроенергетичні ресурси. Територіальні відмінності у доступі до чистої води. Лісові ресурси. Площа лісових угідь. Диференціація лісистості по