Населення. Етнічний склад населення. Народи індоєвропейської мовної сім’ї. Незавершеність процесу формування націй. Народності і племена. Типологія країн за характером національного складу населення. Розміщення населення. Пересічна щільність населення. Щільність населення у басейнах великих рік. Щільність населення в гірських районах. Сучасна демографічна ситуація. Високі темпи природного приросту населення. Пересічні показники народжуваності і смертності. Зростання середньої очікуваної тривалості життя. Відмінності між тривалістю життя чоловіків і жінок. Чисельність населення. Динаміка чисельності населення. Темпи приросту населення у повоєнний період. Типологія країн за чисельністю населення. Вікова структура населення. Статева структура населення. Нерівноправне положення жінок. Сучасна демографічна політика. Зовнішні міґрації населення. Найбільші індійські діаспори. Урбанізація. Південна Азія – стародавнє вогнище міської культури. Динаміка урбанізації. Рівень урбанізації. Бомбейська і Калькуттська агломерації. Економічно-активне населення. Коефіцієнт участі ЕАН у робочій силі. Структура ЕАН. Рівень зайнятості у сільському господарстві. Зростання зайнятості у промисловості і сфері послуг. Рівень безробіття. Релігійний склад населення. Індуїзм. Іслам. Буддизм. Інші релігії. Збереження традиційних вірувань у малих народностей і племен.

Південна Азія у світовому соціально-економічному просторі. Головні параметри економічного і соціального розвитку. Економічний потенціал. Ієрархія країн за величиною ВВП. Типологія країн за структурою ВВП: індустріально-аграрні. Трансформація галузевої структури ВВН за постколоніальний період. Проблема сталого розвитку. Нерівномірність темпів економічного зростання. Рівень економічного розвитку. Пересічний показник ВВП на одного жителя. Рівень людського розвитку. Параметри людського розвитку. Проблема бідності.

Промисловість. Галузева структура промисловості. Трансформація за постколоніальний період. Модернізація промисловості. Перебудова галузевої і територіальної структури. Рівень розвитку промисловості. Промислові кластери. Структура промисловості. Видобувна промисловість. Структура видобувної промисловості. Індія – один з найбільших у світі виробників кам’яного вугілля і залізної руди. Інші галузі видобувної промисловості. Обробна промисловість. Структура обробної промисловості. Традиційні і нові галузі промисловості. Створення найновіших галузей обробної промисловості в Індії. Велика частка дрібних кустарних підприємств у Бутані і Непалі.

Сільське господарство. Частка галузі у створенні ВВП і зайнятості населення. Аграрні відносини. Аграрні реформи. Обмеження великої земельної власності. Високий рівень концентрації землі. Плантаційні господарства. Дрібні селянські господарства. Рівень забезпечення орними землями. Площа оброблюваних земель на одного жителя. Екстенсивний характер розвитку сільського господарства. Галузева структура сільського господарства. Трансформація галузевої структури за постколоніальний період. Рослинництво. Рис – головна продовольча культура. Залежність обсягів виробництва і експорту плантаційних культур від потреб зовнішнього ринку. Імпорт продовольчих культур. Значення субреґіону у поголів’ї великої рогатої худоби. Екстенсивний характер скотарства. Переважне використання ВРХ як тяглової сили. Другорядне значення виробництва молока. Внутрішнє значення продукції тваринництва.

Сфера послуг. Традиційні і сучасні види послуг. Орієнтація кластерних послуг. Сучасні проблеми розвитку і територіальної організації сфери послуг.

Транспорт. Особливості розвитку транспорту. Структура транспорту. Щільність сухопутних шляхів сполучення. Значення залізничного і автомобільного транспорту у внутрішніх перевезеннях. Значення морського і повітряного транспорту у міжнародних вантажних і пасажирських перевезеннях.

Зовнішня торгівля. Обсяги зовнішнього товарообороту на одного жителя. Структура зовнішньої торгівлі. Аграрно-сировинна структура експорту. Провідне значення субреґіону у світовому експорті чаю і джуту. Експортне значення залізної і марганцевої руди в Індії. Основні статі промислового експорту. Виробництво поштових марок – основне джерело валютної виручки в Непалі і Бутані. Структура імпорту. Промислові товари – основна стаття імпорту країн субреґіону. Імпорт – паливо. Головні статті продовольчого імпорту. Географія зовнішньої торгівлі. Велика Британія – головний торговий партнер. Інші важливі торгові партнери. Значення зовнішньої торгівлі між окремими країнами субреґіону Торговельні відносини з Україною.

Суспільно-географічна характеристика Індії.

Центральна Азія

Місце держав центральної Азії серед пострадянських країн (за площею, населенням та ін.). Географічне положення Туркменистану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану. Кордони і сусіди країн Середньої Азії. Держави реґіону – члени Ташкентського договору.

Історико-географічні особливості формування території Туркменистану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану. Коротка Історична ретроспектива: найдавніші державні утворення на території реґіону. Формування незалежних країн – Хівінського і Кокандського ханств та Бухарського емірату; реґіон у складі Російської імперії (друга половина XIX – початок XX ст.). Утворення на базі Хівійського ханства та Бухарського емірату Узбекистину, Туркменистану та Таджикистану у 1924–1929 рр. Утворення “зверху” у 1936 р. у складі СРСР, союзної республіки Киргизстан. Проголошення незалежності у 1991 р. Узбекистану та Киргизстану (серпень), Таджикистану (вересень), Туркменистану (жовтень).

Політична система країн Середньої Азії. Адміністративно-територіальний устрій держав реґіону. Громадянська війна в Таджикистані.

Населення держав Середньої Азії. Чисельність і щільність населення. Склад і структура населення. Міґрація населення. Рівень урбанізації. Найбільші міста країн реґіону. Туркменистан: Ашгабад (столиця); Чарджоу; Ташауз. Узбекистан: Ташкент (столиця); Самарканд та ін. Киргизстан: Бішкек (столиця); Ош. Таджикистан: Душанбе (столиця); Худжаид. Національний склад населення держав реґіону. Іслам суннітського напряму – основна релігія країн реґіону. Українська діаспора в державах реґіону.

Економічна географія держав Середньої Азії. Структура економіки країн: промисловість, сільське господарство; сфера послуг. ВНП та ВВП держав.

Агропромисловий комплекс. Рослинницько-тваринницький напрям сільського господарства. Бавовняно-промисловий комплекс (Узбекистан, Туркменистан, Таджикистан).

Географія промисловості. Багата і різноманітна природно-ресурсна база промисловості. Паливно-енергетичний комплекс. Кольорова металургія (Таджикистан, Киргизстан). Машинобудування (Узбекистан).

Транспортний комплекс. Сухопутний транспорт. Вплив надзвичайно неоднорідного рельєфу на розвиток транспортної мережі.

Зовнішньоекономічні зв’язки країн Середньої Азії. Обсяг зовнішньоекономічного обороту Туркменистану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану. Товарна структура зовнішньо-економічного обороту країн. Географічна структура експорту та імпорту Туркменистану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану. Зовнішньоекономічні інтеґраційні спрямування держав реґіону. Киргизстан та Таджикистан – члени митного союзу (Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан). Зовнішньоекономічні відносини країн Середньої Азії з Україною.

Суспільно-географічна характеристика Казахстану.

Східна Азія

Склад країн, територія, площа, особливості політико-, економіко- і фізико-географічне положення