Дубович І. Країнознавчий словник-довідник. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – 587 с.

Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / Под ред. С. Б. Лаврова. – Москва: Гардарики, 2000. – 923 с.

Економічна і соціальна географія країн світу / За ред. С. Кузика. – Львів: Світ, 2005. – 672 с.

Книш М. М., Кузик С. П. Економічна і соціальна географія Америки. – Львів: Вид. центр Львів. ун-ту ім. Івана Франка, 1999. – 300 с.

Социально-экономическая география зарубежного мира / Под ред. В. В. Вольского. – Москва: Крон-Пресс, 1998. – 581 с.

Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2001. – 744 с.

Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія: Зарубіжні країни. – Київ: Либідь, 2000. – 416 с.

Додаткова література

Алексеев А. И., Николина В. В. Население и хозяйство России. – Москва, 1995.

Барановський М. О., Дмитренко О. Г. економічна і соціальна географія зарубіжних країн (Азія). – Ніжин, 2001.

География России: Энцикл. / Под ред. А. П. Горкина. – Москва, 1998.

Географія та історія Іспанії: посібник з країнознавства / Упор. А. О. Серебрянська. – Київ, 1998.

Гудзеляк І. І., Уманців Б. Б. Хорватія: суспільно-географічна характеристика. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 136 с.

Книш М. М. Бразилія: Суспільно-географічна характеристика. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 150 с.

Країни і народи: Азія, Африка, Америка, Австралія / Авт. і упор. Л. О. Багрова, Київ, 2002.

Луцишин П., Клімонт Д., Федонюк С. Географія продуктивних сил Польщі. – Луцьк, 2000.

Максаковский В. П. Географическая картина мира: Глобальные проблемы человечества. – Москва, 1999., Ч. 3.

Максаковский В. П. Географическая картина мира: Общая характеристика мира. – Москва, 1998., Ч. 1.

Максаковский В. П. Географическая картина мира: Региональная характеристика мира. – Москва, 1998., Ч. 2.

Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія Африки. – Київ, 2000.

Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любіцева О. О. Географія релігій. – Київ, 1998.

Пилипенко И. В. Конкурентноспроможность стран и регионов в мировом хозяйстве: теория, опыт малых стран Западной и Северной Европы. – Москва – Смоленск: Ойкумена, 2005. – 496.

Ровенчак І. І. Економічна і соціальна географія Россії. Текст лекцій. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. – 56 с.

Ровенчак І. І. Типологія країн світу. Текст лекцій. – Львів: Ред.-вид. відділ ЛДУ ім. І. Франка, 1997. – 40 с.

Стецький В. В. Чехія: суспільно-географічна характеристика. Текст лекцій. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 20 с.

Стецький В. В., Уманців Б. Б. Словенія: суспільно-географічна характеристика. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 38.

Стецький В. В., Федунь О. В. Центральна Європа: суспільно-політичний і соціально-економічний розвиток. Текст лекцій. – Львів: Простір М, 2002. – 83 с.

Шевчук Л. Т. Сакральна географія. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 1999. – 160 с.

Шевчук Л. Т. Китай: соціально-економіко-географічна характеристика. – Львів: Світ, 1999. – 132 с.

Шевчук Л. Т., Аарреваара Т. Фінляндія: соціально-економіко-географічна характеристика. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 120 с.

Програму уклали доценти: М. Книш, С. Кузик, І. Ровенчак, В. Стецький

ІСТОРІЯ ГЕОГРАФІЇ

“Історія географії” є важливою дисципліною у підготовці студентів географічних спеціальностей. Вона відображає еволюцію географічних ідей від найдавніших часів до сьогодення, ознайомлює із сучасними проблемами географічної науки і перспективами її подальшого розвитку, розкриває історію розвитку методологічних засад головних географічних теорій.

“Історія географії” ґрунтується на таких загальних суспільно-наукових дисциплінах “Філософія”, “Економічна теорія”, “Політологія”; тісно пов’язана з загально географічними дисциплінами “Основи загального землезнавства”, “Основи економічної і соціальної географії”, а також зі спеціальними дисциплінами з головних проблем окремих географічних наук, з їхніми понятійно-термінологічними системами.

Тема 1. Зміст, структура і завдання курсу

Загальнонауковий принцип єдності логічного та історичного (логіка науки як логіка історичного розвитку) – методологічна основа курсу.

Об’єкт і предмет курсу.

Історія географії як рефлексія (відображення) розвиненої науки на свій родовід, генезу з метою виявлення засадничих джерел, переломних моментів, етапів та генеральних напрямів розвитку (за О. Шаблієм, 1999).

Предмет вивчення історії географії – процеси географічного відображення соціумом і особливо дослідниками як її самої, так і світу у минулі історичні епохи.

Зв’язок історії географії з історичною географією; історією географічних відкриттів та теоретико-географічними дисциплінами.

Головні завдання курсу: вивчення історії наукових географічних ідей, принципів, понять, уявлень, зокрема дослідження історії розвитку теоретичних уявлень про географію як цілісну систему взаємопов’язаних природничих і суспільних наук; вивчення історії географічних відкриттів і мандрівництва; дослідження внеску окремих персоналій у розвиток географічної науки; вивчення історії створення і функціонування географічних інституцій (кафедри, інститути, форуми, видавництва тощо).

Чинники, що впливають на процеси історичного розвитку географічної науки. Суспільно-історична зумовленість процесу становлення наукової географії. Зв’язок між розвитком суспільства, зокрема територіальним поділом та інтеґрацією праці, і теоретичними географічними уявленнями. Внутрішні чинники розвитку географічної науки (тип світогляду, наукові парадигми тощо).

Методологічні засади періодизації історії науки (зміни на різних етапах у розумінні об’єкта, предмета та методів наукових досліджень; зв’язок з практикою).

Формаційний і цивілізаційний підходи до періодизації історії географії. Періодизація історії географії за Ю. Саушкіним та А. Ісаченком (антична середземноморська цивілізація; середньовіччя; епоха раннього капіталістичного розвитку – XV–XVI ст.; епоха зростання капіталістичної мануфактурної промисловості і торгівлі – XVII–XVIIІ ст.; епоха розвитку великої капіталістичної промисловості – ХІХ ст.; епоха імперіалізму – 1870–1917 рр.; епоха від Жовтневої революції до кінця другої світової війни – 1917–1945 рр.; сучасний період – з 1945 р.) як приклад формаційного підходу.

Періодизація історії землезнавства за І. Черваньовим і В. Боковим (етап донаукових уявлень – до VIІ–VI ст. до Хр.; етап натурфілософських уявлень – ранньоантичний час – епоха