Реферат - Словник з географії
28

/> Закраїна – смуга відкритої води між льодяним покривом та берегом, утворюється навесні перед скресом річки.
Заморозок – зниження температури повітря до від(ємних значень на загальному фоні додатніх температур.
Засів хмар – введення в хмари реагентів (тверда вуглекислота, дими йодистого срібла тощо) для зміни фазового стану хмар.
Засуха – нестача чи відсутність опадів на протязі тривалого періоду при підвищених температурах та зниженні вологості повітря, внаслідок чого зникають запаси вологи в ґрунті.
Засушлива зона – зона, в якій можлива повторюваність засух на загальному фоні помірного зволоження.
Затока – частина океану, моря, озера, що заходить в суходіл, але має вільний водообмін з основною частиною водойми.
Затор льоду – нагромадження крижин під час льодоходу в вузьких місцях річки чи на річках, що течуть з півдня на північ.
Звивистість річок – зміна лівих і правих поворотів русла річки. Вимірюється коефіцієнтом звивистості, що підраховується як відношення довжини всієї річки до прямої лінії, що з(єднує витік і гирло.
Зиб (мертва зиб) – довгі і пологі хвилі на поверхні океанів і морів, що утворюються після припинення вітру під дією сили інерції.
Злива – короткочасні опади значної інтенсивності.
Зони дивергенції в океані – зони розходження поверхневих течій. Супроводжується висхідними потоками, в яких глибинні води виносяться на поверхню океану.
Зони конвергенції в океані – зони сходження і занурення поверхневих вод Світового океану. Формуються в зонах зіткнення теплих і холодних течій.
Зоря – світові явища в атмосфері, пов(язані з розсіюванням світла в атмосфері перед сходом чи після заходу Сонця.
І
Ізобари – ізолінії величин атмосферного тиску.
Ізобати – ізолінії глибин океану, моря, озера.
Ізогаліни – ізолінії однакової солоності води.
Ізогієти – ізолінії однакових сум опадів за певний проміжок часу.
Ізотахи – ізолінії однакових швидкостей (вітру, водного потоку тощо)
Ізотерми – ізолінії однакових температур.
Імла – скаламучення повітря внаслідок присутності в ньому зважених частинок: пилу, диму, гарі.
Інверсія температури – підвищення температури повітря з висотою в якому-небудь шарі атмосфери. Приземні інверсії пов(язані переважно з охолодженням повітря від ґрунту в вечірні і нічні години.
Індекс зволоження (за Г.Н.Висоцьким) – відношення річної суми опадів до числа випаровуваності.
Індекс сухості (за М.І.Будико) – відношення величини річного радіаційного балансу підстилаючої поверхні до суми тепла, необхідного для випаровування річної кількості опадів на цій площі. Якщо індекс сухості менше 0,45 – клімат характеризується як надмірно вологий, від 0,45 до 1,0 – вологий, від 1,0 до 3,0 – недостатньо вологий, більше 3,0 – сухий.
Іній – шар кристалів льоду, що утворюється на горизонтальних поверхнях (ґрунті, траві, предметах) шляхом сублімації водяної пари внаслідок їх радіаційного вихолоджування до від(ємних температур. Утворюється в ясні тихі ночі.
Інсоляційна експозиція – положення поверхні (схилів долини, яру, хребта тощо) по відношенню до сторін світу і до кута падіння сонячних променів на цю поверхню. Різна інсоляційна експозиція викликає на схилах різний прогрів поверхні, що призводить до різниці в кліматі, рослинності, ступені зледеніння тощо).
Інсоляція – приток сонячної радіації (в калоріях) на одиницю площі горизонтальної поверхні (1см2) за одиницю часу (1 хвилина).
Інтенсивність сніготанення – кількість води, що утворюється в процесі танення снігу за одиницю часу.
Інфільтрація – проникнення води в ґрунт і її рух до рівня підземних вод.
Інфлюація – витікання поверхневих вод крізь тріщини, канали та лійки в товщу земної кори.
Іоносфера – шари атмосфери від висоти 80 км до 600 км, які характеризуються високим вмістом іонів і вільних електронів. Іонізація відбувається під впливом ультрафіолетових променів сонячної радіації.
К
Каптаж – пристрої, що дозволяють збирати та виводити підземні води на поверхню для їх виміру та використання. Найпростіші види каптажу – колодязь і свердловина.
Карти синоптичні – карти, на яких цифрами та символами нанесені результати метеорологічних спостережень на мережі станції в певний момент. Карти складаються для прогнозування погоди.
Клімат – багаторічний режим погоди в даному місці.
Кліматична норма – кількісна характеристика клімату, отримана з багаторічного ряду спостережень.
Кліматична область – область Землі, що має певний тип клімату і є частиною кліматичної зони.
Кліматичні пояси – великі підрозділи земної поверхні, які за кліматичними умовами мають характер широтних поясів (виділяють за особливостями режиму температури і опадів).
Кліматотворні процеси – атмосферні процеси, що визначають характер клімату в межах тієї чи іншої області чи всієї Землі (теплообіг, вологообіг, загальна циркуляція атмосфери).
Кліматотворні чинники – чинники, що визначають характер клімату: широта місця, висота над рівнем моря, розподіл суходолу та океану, орографія, льодовий, сніговий та рослинний покриви, океанічні течії.
Коефіцієнт арідності – функція від опадів і температури, що показує відносний нестаток опадів в даній місцевості. Він дорівнює:
_,
де А – річна амплітуда температур;
( - географічна широта;
Rmax – найбільша річна сума опадів (за багаторічний період);
Rmin – найменша річна сума опадів (за багаторічний період);
R – норма опадів.
В центрі Сахари коефіцієнт арідності дорівнює 0.
Коефіцієнт континентальності – характеристика ступені континентальності клімату. Він дорівнює:
_,
де А – річна амплітуда повітря;
( - широта місця.
Коефіцієнт стоку – відношення величини стоку до кількості опадів на цій території за певний період. Визначається в відсотках.
Кольматаж – заповнення пор ґрунтів мілкими мулистими чи глинистими частинками, що вносить під час фільтрації через ґрунт

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12