Реферат - Словник з географії
28

відокремлена частина океану, що відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом).
Моренне озеро – озеро, що займає западину серед моренних відкладень.
Морська вода – вода морів і океанів. Середня її солоність – 35 г/л.
Морське повітря – повітряні маси, що формуються над поверхнею моря. Вони характеризуються вологовмістом і зменшеною річною амплітудою температури: взимку він тепліше континентального, влітку – холодніше.
Морський клімат – клімат, особливості якого визначаються переважаючим впливом моря (основними властивостями морського повітря).
Морський лід – лід, що утворюється при замерзанні морської води при температурі нижчої за нуль. При утворенні морського льоду між цілком прісними кристалами льоду опиняються дрібні краплі солоної води, які поступово стікають вниз.
Морські течії – поступальні рухи водних мас в океанах і морях, обумовлені вітром, гравітаційними причинами, різною щільністю води.
Мусони – стійкі вітри нижнього шару тропосфери, що протилежно змінюють свій напрямок два рази на рік. Зимовий мусон має напрямок з суходолу на море, літній – з моря на суходіл. Характерні райони мусонів – східні узбережжя материків, а також тропічні широти північної півкулі.
Мутність води – концентрація твердих зважених частинок в водах потоків та водойм. Одиниці виміру – г/м3 чи мг/л.
Н
Навітряний схил – схил якого-небудь орографічного елементу, обернений в сторону звідки дме вітер.
Надмірне зволоження – переважання опадів над випаровуванням. Характерне для вологого клімату.
Налідь – льодяне утворення, що виникло внаслідок замерзання води, що виходить з тріщини льоду на його поверхню. Може утворюватись на поверхні ґрунту внаслідок виходу на поверхню ґрунтових вод.
Наст – льодяна корка на поверхні снігового покриву. Утворюється внаслідок короткочасного підтавання верхнього шару снігу.
Низинні болота (евтотрофні) – болота ґрунтового живлення, що розвиваються в умовах забезпечення ґрунтовими водами, багатими солями. Мають площину поверхню і багату різноманітну рослинність.
Низхідне джерело – джерело, що живиться з водотривкого пласта, в якому рівень води знаходиться вище місця виходу джерела на поверхню.
Низький антициклон – антициклон, що розвивається в холодному повітрі і починається у поверхні Землі.
Норма стоку – середнє значення стоку за певний період часу, що підраховується по багаторічним спостереженням.
Нуль графіка водомірного посту – умовна горизонтальна площина, від якої відраховують висоту рівня води на даному посту. Він назначається завжди нижче найнижчого рівня води, щоб висоти рівня завжди залишались додатніми.
О
Обвалування – загромадження земляними валами території для захисту від затоплення водами прилеглих водойм.
Обводнення – підвищення водозабеспечення господарських та побутових заходів в маловодних районах шляхом використання місцевого стоку і підземних вод чи каналами з районів, забезпечених водою.
Об(єм водосховища, повний - об(єм чи вміст геометричної фігури, утвореної чашею водосховища і поверхнею води в ній. Вимірюється в м3 чи км3.
Об(єм стоку – кількість води, що проходить через створ водостоку за деякий період часу. Для підрахування об(єму стоку необхідно середні витрати води помножити на число секунд за певний період часу. Одиниці – км3.
Огиви – смуги на поверхні льодовика у вигляді більш чистого та забрудненого льоду.
Озера – водойми повільного водообміну, розташовані в заглибинах суходолу і не пов(язані протоками з морями та океанами.
Озерні відкладення – осадові утворення, що накопичуються в озерних басейнах. Представлені сортованими осадками різного складу: від пісків до глин.
Озерність, коефіцієнт озерності – відношення суми площі водної поверхні озер до площі всього басейну.
Озон в атмосфері – трьохатомарний кисень (О3). В нижніх шарах атмосфери його вміст незначний. Найбільша його концентрація в стратосфері між висотами 10 і 40 км. Озон значно поглинає ультрафіолетову радіацію.
Озонові дири – зменшення вмісту озону в стратосфері на 10-40%. Пов(язано це з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків. Чітко виявляється при надмірно низьких температурах.
Океанічні жолоби, западини – довгі вузькі зниження дна океанів з глибиною більше 6000 м. Є зоною субдукції, тобто зоною занурювання більш важкої океанічної тектонічної плити під більш легку – материкову.
Океанічність клімату – властивість клімату протилежна континентальності.
Океанологія – наука про Світовий океан як частину гідросфери.
Оклюзія циклону – в циклоні; швидко рухаючись, холодний фронт наздоганяє теплий і змикається з ним, в наслідок чого повітря теплого сектору циклону витискується вгору. Характеризується сильними зливовими опадами. Після оклюзії циклон заповнюється холодним повітрям і припиняє свою дію.
Око бурі – центр тропічного циклона діаметром в декілька десятків кілометрів із повільним вітром, відсутністю опадів і ясним небом.
Оліготрофне болото – див. “верхове болото”.
Оліготрофне озеро – глибоке, бідне рослинним планктоном, з малою мінералізацією і рівномірним розподілом кисню влітку і взимку.
Опадомір – прилад для виміру опадів з приймальною площею 200 см2 і вітровим пелюстковим захистом.
Орографічні хмари – хмари, що виникають при адіабатичному підйомі повітря і його перетіканні через гірський хребет.
Осередок повітряної маси – район, в якому повітряна маса формується як одне ціле.
П
Паводок – значне підвищення водності річки в межах річного циклу, що виникає нерегулярно; утворюється під час сильних дощів чи під час відлиги.
Падіння річки – різниця висот рівнинної поверхні води річки в двох різних точках на деякій відстані.
Пак – потужний, багаторічний лід океану, що утворюється в полярних широтах. Товщина від 3 до 10 м.
Палеокліматологія – наука, що вивчає кліматичні умови Землі в

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12