Непряму оцінку кількісного складу іхтіо- та батрахофауни можна зробити на підставі досліджень популяцій орнітофауни, які робила орнітологічна група експедиції “Дністер”, котра пізніше виділилася в окрему експедицію тієї самої назви. За даними орнітологів вздовж берегів Дністра зустрічається 125 видів птахів. П’ять найпоширенішених з них такіластівка берегова (Riparia riparia), мартин звичайний (Larus ridibundus), кропив’янка сіра (Sylvia communis), очеретянка чагарникова (Acrocefalia palustris) та крячок річковий (Sterna hirundo). При цьому ластівка берегова складає 84.6від всієї кількості птахів. Порівнюючи дані середньої кількості особин цих п’яти видів в розрахунку на 10 км довжини берегів на різних ділянках верхнього Дністра (Bokotej A., 1996, 41), можна побачити, що якість води в Дністрі в значній мірі впливає на кількісний склад деяких видів птахів. Найпоширеніший в Придністров’ї вид – берегова ластівка – на відрізку від с.Лапшин до с.Цвітова, котрий більшою частиною входить в найзабрудненішу третю ділянку Дністра (від гирла Свіржа до гирла Стрия), має найменшу чисельність (менше 1/3 від середньої). Однак берегова ластівка живиться комахами, котрих тут не менше, ніж в інших місцях, тому, напевно, в даному випадку для чисельності її популяції вирішальним фактором є не кормова база, а наявність умов для гніздування, можливостей якого у порівнянні з іншими ділянками тут дійсно менше. Кропив’янка сіра і очеретянка чагарникова, живлення яких не пов’язане з водою, зустрічаються на цій ділянці частіше, ніж на інших. Натомість мартин звичайний і крячок річковий, які живляться переважно рибами, зустрічаються найчастіше в найчистішій з досліджуваних ділянок Дністра (на відтинку с.Цвітова – с.Маринопіль). При цьому мартин зустрічається тут в 5 – 12 разів частіше, ніж на інших ділянках (крячок – в 2 – 4 рази). Зрозуміло, що в чистій воді водиться більше риби, і птахи тут мають більшу поживу. Отже, кількісний склад популяцій певних видів птахів може бути корельований із якістю води.
Флористичні дослідження в експедиції дозволяють стверджувати, що долина Дністра є унікальною через те, що тут проходять границі ареалів різних рослинних угруповань, тому вона має надзвичайно важливе природоохоронне значення і повинна мати певний заповідний статус, поки її не торкнулися значні антропогенні зміни. Що ж стосується сучасних антропогенних змін, то вони проявляються головним чином в натуралізації і поширенні чужерідних долині Дністра синантропних видів.
Оцінюючи загальний екологічний стан Дністра із врахуванням економічної ситуації в Україні і в Молдові під сучасну пору, можна зробити наступні висновки
. Для ефективного проведення природозахисної роботи в басейні Дністра необхідна відповідна міждержавна угода між Україною і Молдовою.
. При стратегічному плануванні екологічної політики в басейні Дністра і маючи на увазі обмежені ресурси, які виділяють Україна і Молдова на захист навколишнього середовища, слід враховувати такі природні фактори як самоочищення рік. Тому в Україні для поліпшення екологічного стану Дністра слід в першу чергу зменшити забруднення його допливів нафтопродуктами і високомінералізованими відходами виробництва хімічних підприємств, натомість в Молдові треба зменшувати забруднення Дністра органічними речовинами. Однак і в Україні, і в Молдові слід звернути серйозну увагу на той факт, що самоочищення річки від нафтопродуктів іде надзвичайно повільно, тому за забруднення ними Дністра, навіть за найменші, такі як миття в річці автомашин та сільгосптехніки, треба вводити жорсткі штрафні санкції.
. Хоча за останні два-три роки намітилося поліпшення якості води у Дністрі, це не повинно заспокоювати, оскільки при сподіваному економічному підйомі ситуація може різко змінитися в гірший бік і при сучасній великій самостійності промислових підприємств може приховувати в собі загрозу нових екологічних катастроф.
. Гідрологічний режим Дністра потребує проведення спеціальних комплексних досліджень щодо його зв’язків з можливими кліматичними змінами із завданнями розробки заходів по збільшенню, або хоча б збереженню його водності як важливої водної артерії України і Молдови.
. Унікальність долини Дністра і досить добра збереженість його природного стану вимагає надання їй певного заповідного статусу.
ЛИТЕРАТУРА
Скорочення
Днестр – SOS. – Международная экологическая конференция по защите и возрождению реки Днестр “Днестр – SOS”. Тезисы докладов. 20-24 сентября 1993 года. Часть ІІ.
На варті Дністра. – Бібліотека товариства Лева. На варті Дністра. За матеріалами міжнародної експедиції “Дністер”. Львів. 1996.
НЗЕЕД. – Науковий звіт екологічної експедиції “Дністер”.
Tiras – 96. – “Tiras-96”. The International Ecological Seminar – Lviv – Vadul-lui-Voda. The 9-23 of September 1996. 1997.
Гайский В.А., Еремеев В.Н. (Ред.). 1997. Концепция построения автоматизированной системы экологического контроля вод Украины. Севастополь.
Гончаренко Н.И. 1993. Ихтиофауна и воспроизводство рыбных запасов в устьевой области Днестра и Днестровском лимане. В зб. Днестр – SOS.
Зикова О. 1996. Найменші водні мешканці Дністра. В кн. На варті Дністра.
НЗЕЕД за 1988-89 роки. 1990. Львів. Рукопис.
НЗЕЕД за 1990-91 роки. 1992. Львів. Рукопис.
НЗЕЕД за 1992-93 роки. 1994. Львів. Рукопис.
НЗЕЕД за 1994 рік. 1995. Львів. Рукопис.
НЗЕЕД за 1995 рік. 1996. Львів. Рукопис.
Русев И.Т. , Щеголев И.В. 1993. О проблемах организации государственного заповедника “Днестровские плавни”. В зб. Днестр – SOS.
Фішер Я. 1996. Води Дністра. В кн. На варті Дністра.
Bokotej A., Kogut I., Socolov N., Gorbani I. 1996. Fauna, habitat distribution and populations of birds in the lowland part of the upper Dniester during nesting period. Tiras – 96.
Kampwert U., Niemeier S., Zubke G. 1994. Dniester 1994. Bericht fьr den Stifterverband fьr die Deutsche Wissenschaft. Ergebnisse der Marburger und Freiburger Untersuchungen. Marburg. Manuskript.
Ropot V. 1996. River Dnister pollution with toxical waste as a result of the accident at