Лопані. Поперечний перетин річки в міській зоні Харкова значно відрізняється від поперечників у верхньому і середньому плині річки. Це пояснюється тим, що гирлова частина річки знаходиться під впливом господарської діяльності людини.
Стік річки Лопань. Річка відноситься до східноєвропейського режиму, що характеризується високим водопіллям, низкою літньою і зимовою меженню. Живлення річки переважно снігове з відносно великою часткою ґрунтового стоку в порівнянні з дощовим.
Норма річного стоку. Норма річного стоку р. Лопань складає 90,1 млн. м3.
Основні багаторічні характеристики річного стоку річки дані в таблиці 1.
Внутрішньорічний розподіл стоку. Розподіл річного стоку по сезонах і місяцях обумовлено закономірностями внутрішньорічної зміни опадів і випаровування, а також геоморфологічної будови басейну, гідрографічних і гідрогеологічних умов, характеру грунтів, рослинного покриву, господарської діяльності в басейні водотоку.
Таблиця 1
Характеристика річного стоку
Основні багаторічні характеристики річного стоку
Річка – пункт спостереження | Площа водозбору, км2 | Витрата води, м3/с | Шар стоку, мм | Модуль стоку, л/с ? км2 | Коефіцієнт варіації | Коефіцієнт асиметрії
р. Лопань - устя | 840 | 2,86 | 107 | 3,4 | 0,45 | 0,9
Внутрішньорічний розподіл стоку р. Лопані для характерних років водності подано в таблиці 2.
Таблиця 2
Річний стік р. Лопань різної забезпеченості
Річка – пункт спостереження | Площа водозбору, км2 | Річний стік (млн. м3) у % забезпеченості
50 % | 75 % | 95 %
р. Лопань – устя | 840 | 84,1 | 60,5 | 35,6
На весняне водопілля припадає до 70% від річного стоку річки.
Стік весняного водопілля (повені). Весняне водопілля на р. Лопані є найбільш характерною і помітною фазою її гідрологічного режиму. Пік весняного водопілля припадає на березень.
Стік дощових паводків. Витрата й об'єм стоку дощових паводків на р. Лопані значно менше відповідних характеристик весняного водопілля. Однак, в окремі роки літньо-осіння межень на р. Лопані переривається зливами, що викликає підйом рівня, який досягає 0,5-1,0 м, а іноді 1,6-2,0 м.
Мінімальний стік. Мінімальні витрати води в р. Лопані спостерігаються в період літньо-осінньої і зимової межені. Літньо-осіння межень носить досить нестійкий характер.
Стік наносів. Стік наносів обумовлений русловим розмивом і ерозійними процесами у водозбірному басейні. Річкові наноси підрозділяються на завислі і ваблені (донні). Найбільша кількість завислих наносів припадає на період весняного водопілля, а найменша - на період межені.
Стік завислих наносів р. Лопані характеризується наступними показниками: каламутність - 400 мг/л; середня витрата завислих наносів - 1,14 кг/с; об'єм твердого стоку - 36 тис. м3/рік.
Термічний і льодовий режим р. Лопань. Термічний і льодовий режим р. Лопані визначається тепловим балансом водостоку, морфометричними характеристиками річища, а також антропогенними умовами.
Льодостав на річці встановлюється в другій половині листопада, іноді йому передують забереги. У середньому тривалість льодоставу біля чотирьох місяців. Скресання криги на річці звичайно припадає на березень. Весняний льодохід продовжується біля двох днів.
Гідрохімічна характеристика р. Лопань. Вода річки відноситься до гідрокарбонатно-кальцієвого класу. Середньорічна мінералізація води в усті річки складає 693 мг/л, загальна жорсткість - 7,35 мг-екв/л. Вміст головних іонів у воді (мг/л): сульфати - 79,7; хлориди - 84,1; кальцій - 99,5; магній - 33,5; гідрокарбонати - 315.
Біогенні компоненти у воді р. Лопань - устя подані наступними показниками (мг/л): азот амонійний (NН4+) - 1,92; азот нітритний (NО2-) - 0,105; азот нітратний (NО3-) - 2,69; залізо загальне - 0,36; кремній - 17,9; фосфати (РО4-) - 0,285; фосфор загальний - 0,837.
Органічні показники у воді р. Лопань - устя (мг/л): БПК5 - 5,66; перманганатна окислюваність - 7,31; біхроматна окислюваність - 39,7.
Газовий режим р. Лопань - устя: кисень - 9,91 мг/л, кисненасичення - 88%, СО2 - 14,5 мг/л. Водневий показник (г) - 7,3.
Важкі метали у воді р. Лопань - устя (мг/л): мідь - 0,007; цинк - 0,007; нікель - 0,053; кобальт - н/визн.; марганець - 0,088; свинець - 0,001; хром - 0,004.
Радіонукліди в воді р. Лопань - устя (Ku/л): р-активність - 3,51·10-11; Cs134+ Cs137 - 4,63·10-12; Sr90 - 8,7·10-13.
Токсичні речовини у воді р. Лопань - устя (мг/л): нафтопродукти - 1,18; СПАВ - 0,05; феноли - 0,009.
Пестициди в р. Лопань - устя не виявлені.
Використання водних ресурсів. Водні ресурси басейну р. Лопані використовуються, в основному, на потреби промислових підприємств і сільського господарства, у тому числі зрошення, а також для комунально-побутових потреб населених пунктів.
Найбільш великими водоспоживачами є промисловість м. Дергачі і м. Харкова, одним із найбільших підприємств якого є Харківський завод транспортного машинобудування.
У гирловій частині р. Лопані здійснюють скидання стічних вод м. Харкова Диканівські очисні споруди, об'єм скидання яких значно перевищує об'єм водозабору в басейні річки.
Сумарна потреба у воді складає приблизно 22,74 млн. м3 у рік, а сумарний об'єм скидання 213,22 млн. м3/рік.
Слід зазначити, що Лозовеньківське водоймище, а також р. Лопань (Павлівський гідропарк) використовуються для рекреаційних цілей.
Річка Харків належить до басейну р. Сіверського Дінця і є його правою притокою третього порядку. Вона є основна притока р. Лопані і бере початок у с. Бондарівки Жовтневого району Білгородської області на висоті 160 м над рівнем моря, впадає в Лопань на 11 км від устя, майже в центрі міста, на висоті 102 м над рівнем моря. Довжина річки складає 77,6 км. Площа водозбору річки 1120,4 км2, середня висота водозбору 169,2 м абс., середній ухил водозбору 0,433 м/км. Лісистість басейну