у межах 300-400м, то велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5. Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання.
Останніми роками в області намітилася чітка тенденція до збільшення площ дефляційно небезпечних земель. Так, якщо у 1993р. площа таких угідь становила 880 га, то у 2000р. – біля 3 тис.га.
Значного поширення на території області набули процеси перезволоження і заболочення ґрунтів, які спричинені високим рівнем ґрунтових вод та великою кількістю атмосферних опадів. Станом на 1.01.2000р. площа перезволожених угідь склала 92 тис.га, заболочених – 67 тис.га.
Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 19 тис.га, в тому числі ріллі – 15 тис.га.
Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га.
Радіоактивне забруднення виявлене на площі 26 тис.га.
Рис. Якісні характеристики сільськогосподарських угідь
Всі вище перераховані чинники нерівномірно розподіляються по території області. Використовуючи шкали які дають змогу оцінити значення топографічного чинника, інтенсивність ерозії та перезволоження, кам’янистість, забруднення, і визначивши середні показники перерахованих чинників для сільськогосподарських угідь адміністративних районів, здійснено комплексний аналіз придатності земель Тернопільської області для сільськогосподарського використання (табл.2).
Таблиця 2
Класифікація придатності земель для сільськогосподарського використання
№ п/п | Адміністративні
райони |
Крутизна
схилів | Ерозія | Перезволо-ження і заболочення | Дефляція | Кам’янистість | Підвищена кислотність | Радіаційне забруднення | Клас
1 | Бережанський | 3 | 5 | 1 | 1 | 5 | 3 | 1 | 3 (С)
2 | Борівський | 2 | 3 | 2 | 1 | 3 | 5 | 2 | 3 (С)
3 | Бучацький | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 5 | 2 | 2 (В)
4 | Густинський | 1 | 3 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 (А)
5 | Заліщицький | 2 | 2 | 2 | 1 | 4 | 5 | 3 | 3 (С)
6 | Збаразький | 1 | 4 | 1 | 1 | 2 | 4 | 1 | 2 (С)
7 | Зборівський | 1 | 5 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 (В)
8 | Козівський | 2 | 4 | 2 | 1 | 1 | 4 | 1 | 2 (В)
9 | Кременецький | 2 | 4 | 1 | 2 | 5 | 2 | 1 | 2 (В)
10 | Лановецький | 1 | 4 | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 (В)
11 | Монастирський | 4 | 5 | 1 | 1 | 4 | 4 | 1 | 3 (С)
12 | Підволочиський | 1 | 4 | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 (В)
13 | Підгаєцький | 2 | 3 | 2 | 1 | 4 | 4 | 1 | 2 (В)
14 | Теребовлянський | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 (А)
15 | Тернопільський | 1 | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 (А)
16 | Чортківський | 1 | 2 | 2 | 1 | 1 | 5 | 3 | 2 (В)
17 | Шумський | 2 | 5 | 1 | 2 | 4 | 2 | 2 | 2 (В)
Аналіз таблиці свідчить, що найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському та Монастириському районах.
Проведені дослідження дають можливість порівняти адміністративні райони Тернопільської області за придатністю земель для сільського господарства, вказують на екологічний стан та економічну ефективність експлуатації земель, дають можливість намітити перспективні напрямки оптимізації угідь. На основі розробленої методики будуть проводитися подальші дослідження придатності земель для сільського господарства у межах адміністративних районів в розрізі сільських рад.
Проте, подальшої теоретико-методологічної розробки потребують такі питання: потрібно розробляти показники, які оцінять усю територію (усі складові земельного фонду); необхідно обґрунтувати комплекс показників, який найбільш об’єктивно відображатиме якість угідь; крім врахування впливів, які спричиняє оточуюче середовище на об’єкт, потрібно враховувати зворотній зв’язок: який саме вплив спричинятиме об’єкт на довкілля.
Література:
Добряк Д.О., Канаш О.П., Розумний І. А. Класифікація та екологічне використання сільськогосподарських земель. - К, 2001. – 309 с.
Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування. Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквар М.І., К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. – 15 с.
Третяк А.М. Теоретичні основи землеустрою. – К.: Інститут землеустрою УААН, 2002. – 152 с.
