ЗАКАРАПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

Закарпаття - країна черлених мечів і казкових героїв. Мабуть, найбагатший край переказів і міфів. Все тут оповите легендою. Здається кожен камінчик веде свій літопис з прадавніх часів.

Від старих руїн замків й фортець, що дотепер височать серед Карпатських гір, долітає відгомін суворої романтики, боротьби прославнених опришків. Його чути в кронах посивілих багатовікових буків й смерек. А разом з тим доноситься до нас чарівна й всепідкоряюча музика, що розповідає про незрадливе й чисте кохання. В легендах цих - мудро і поетично осмислена народом своя історія.

Історія.

Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в рівні часи називалося "Карпатська Русь", "Угорська Русь", "Подкарпатська Русь", "Карпатська Ук-раїна", "Закарпатська Україна", з давніх часів було своєрідним "містком зв'язків" між Північною і Південною, Східною і Західною Європою.

Минуле Закарпаття нерозривно пов'язане зі східними слов'янами. Археологічні джерела засвідчують, що уже в стародавні часи його населення мало високу матеріальну і духовну культуру генетично спільну з культурою племен Подніпров'я, Подністров'я, Лісостепу, Волині і Прикарпаття, де в І тисячолітті н. е. відбувався інтенсивний процес формування східного слов'янства.

Важливою подією в історії Закарпаття було входження його до IX-XI ст. в активну сферу впливу могутньої Східно-Слов'янської держави - Русі, яка на той час мала високу матеріальну і духовну культуру.

Відірване з кінця XI ст. від основного кореня - східного слов'янства, Закарпаття до середини XX ст. входило до складу Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, але етноніми "Русь", "русини" засвідчують, що воно ніколи не втрачало зв'язків з народами по той бік Карпат.

3 1939 року по 1944 рік у краї господарювали хортисти і німецькі фашисти. У жовтні 1944 року Закарпаття було визволено з-під гніту і в 1945 році возз'єдналося з Україною.

Географія.

Закарпаття є одним із наймальовничіших куточків України, розташоване на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат. На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами - Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу.

Близько 80 процентів території краю займають гори, утворюючи з південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Горгони, Свидовець, Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський хребет включає в себе гору Говерла, висотою до 2061 м , яка є найвищою точкою області і України. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря.

Ліси, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50 відсотків території, різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На низовині ростуть дубово-грабові ліси, у передгір'ях - дубові і дубово-букові, у горах на висоті від 800-1000 м над рівнем моря букові, хвойні (ялиця біла, ялина) - на висоті до 1300-1500 метрів.

Довершують ландшафт субальпійські та альпійські луки - полонини. На території області протікає 9429 річок і потоків, що із уже зазначеними факторами формує помірно-континентальний клімат.

Найдовша річка Закарпаття - Тиса. Довжина її в межах краю становить 223 км. Крім Тиси протікають ще три річки. (Уж, Латориця, Боржава). Всіх річок, струмків і потічків у краї 9429, озер - 137, з яких водойм (постійних озер) - 32. Найбільше озеро Закарпаття - Синевир, утворене 10 тисяч років тому на висоті 989 м. площею 7 га, з глибиною 27 м. Найбільший гірський водоспад - Войводин , а найвищий - Трофанець.

Улітку середня температура повітря становить +21°С, а взимку -4°С. У краї виявлено понад 360 родовищ та джерел цілющих природних мінеральних вод.

Багатою є флора і фауна. Із близько 2 тис. видів вищих рослин - 67 занесено до "Червоної книги", а із 546 видів тварин - 43.

Природні ресурси. Промисловий потенціал.

Природа краю багата і різноманітна. Найбільше багатство - ліси. Лісистість території сягає 50 відсотків, а лісовий фонд становить 694 тис. га. По породному складу переважають твердолистяні (64,4%) ліси. Загальний запас деревини становить близько 200 млн. кубометрів.

Мінерально-сировинна база представлена понад 30 видами корисних копалин, серед яких нетрадиційні для України поліметали, алуніти, перліти, цеоліти, барити. Із неметалічних корисних копалин значними є запаси кам'яної солі Солотвинського родовища (0,5 млрд. тон).

Надзвичайно перспективні для освоєння єдині в Україні поклади цеолітів, прогнозні запаси яких 285 млн. тон. У межах Біганського родовища алунітів розвідано 5,7 млн. тонн баритових руд, придатних для використання в бурових розчинах при проходженні свердловин на нафту та газ. Високу оцінку на світовому ринку має германій, який використовується як напівпровідник у сучасній радіоелектроніці, приладобудуванні, космічній техніці й інших галузях. Затверджені запаси родовища, яке поки що не експлуатується, становлять 850 тонн, прогнозні - 1900-2000 тонн.

Область має великі можливості для розвитку фарфоро-фаянсової промисловості, сировиною для якої є каолін. Закарпатські каоліни, запаси яких перевищують 5 млн. тонн, виняткові за своєю білизною і не мають аналогів в Україні, а за хімічним складом нагадують каоліни Китаю. Значні запаси різноманітної сировини для будівельної індустрії (мармуризований вапняк, доломіт, мармур, туф, андезит, щебінь, камінь бутовий), що