Реферат - Закарпатська область
13

сон білий, родіола рожева тощо. В окремих місцях зберігся легендарний едельвейс – білотка альпійська.

Тваринний світ .

Центральним ядром фауни хребетних є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір'ї, на висоті понад 1700 м зустрічаються тритон альпійський, снігова нориця та альпійська тинівка, занесені до Червоної книги України. Тут поширений рідкісний полонинський тетерук – особлива гірська раса виду. Характерними для мішаних та хвойних лісів є трипалий дятел, жовтоголовий корольок, біловолий дрізд, чорний дятел, довгохвоста сова, звичайний шишкар, карпатський підвид глухаря, рись, карпатський підвид ведмедя тощо.

Тут відмічено татранську норицю, ареал якої, як донедавна вважалося, не виходив за межі Високих Татр. Із земноводних зустрічаються тритон карпатський, жаба трав'яна та кумка гірська, з плазунів – гадюка, мідянка, ящірки прудка та живородна. Мешканці широколистяних лісів представлені чорним дроздом, середнім, білоспинним та сивим дятлами, мухоловкою-білошийкою, костогризом, голубом-синяком, ліщиновим вовчком, кабаном, саламандрою. З хижих ссавців водяться лисиця і куниця лісова, зрідка зустрічаються лісовий кіт та борсук. Добре почувається у лісовому поясі олень благородний, козуля, лісова куниця, канюк, повзик-види, які поширені у всіх Карпатах. З рідкісних тварин, занесених до Червоної книги України, відмічені кутора мала, горностай, видра, норка європейська, пугач, чорний лелека тощо. У найтепліших місцях зустрічається лісовий полоз, велика неотруйна змія, занесена до Міжнародної червоної книги. Верхів'я Тиси та її притоків населяють мінога угорська (представник круглоротих), форель, харіус, бабець-головач та інші види риб. Сюди на нерест заходить "червонокнижний" лосось дунайський.

Географічне розташування .

Місто Рахів розташоване у найбільш високогірній частині Українських Карпат. На півночі височать Привододільні (Внутрішні) Горгани, на заході – Свидовець, на північному сході –Чорногора (гірські частини Полонинського хребта), на півдні –Рахівські гори. За 40 км від Рахова, у Чорногірському масиві, знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України загалом – гора Говерла (2061 м над рівнем моря). Поряд височать ще шість вершин-двотисячників – Бребенескул, Петрос, Піп Іван Чорногірський (Чорна гора), Ребра, Гутин-Томнатик та Менчул. Рельєф високогір'я позначений слідами давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами – карами та троговими долинами.

Кліматичні особливості .

Клімат у Рахові помірно континентальний. Період із температурою понад плюс 10°С загалом становить 147 днів. За даними метеостанції "Рахів" (430 м над рівнем моря), середня температура січня дорівнює мінус 4,8°С, липня – плюс 18,0°С, середньорічна – плюс 7,4°С. Середньорічна сума опадів складає 1212 мм, з яких максимум припадає на червень-липень. Тут переважають вітри західного і південно-західного напрямку. Із збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів зростає.


Історія Рахівського району. Загальний огляд

Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року.
Є декілька легенд і версій про походження назви міста. Вони пов'язані з рухом опришків, які нібито в цій місцевості рахували відібране у багатіїв добро та ділили його між бідняками. Інша версія: купці на шляху з Трансильванії та Угорщини до Галичини спинялися тут і рахували свої прибутки. Можливо, назва походить від власного імені Рах, який мав тут садибу. Одними з перших поселенців Рахова, напевне, були гуцули з Галичини – Мельничуки, Ворохти й інші. Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством. Жили в курних хатах-колибах, згодом будували гуцульські хати-гражди.
У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали.
Зазнав Рахів і татаро-монгольського поневолення. У 1241 році шістдесятитисячна орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину. За період свого панування татаро-монголи вогнем і мечем спустошили та зруйнували майже всі міста й села. Після відступу завойовників у Закарпаття повертаються угорські феодали. На початку XIV ст. зароджується опришківський рух. Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників І.Пинті, Ф.Бойка, І.Пискливого, О.Довбуша, В.Баюрака, що грозою проносилися Карпатами.
За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізної дороги до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.
У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 5 січня 1919 року в с. Ясіня було скинуто місцевий уряд і утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до 11 червня 1919 року.
21 березня 1919 року в Угорщині перемогла пролетарська революція. У квітні Раду робітників, солдатів і селян у Рахові очолив П.Попенко. Наприкінці того ж року, коли завоювання угорської революції були втрачені, притисянські поселення зайняли румунські війська. Запанували терор і пограбунки.
Під час входження Закарпаття (тодішня назва – Підкарпатська Русь) до складу Чехословаччини населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. Рахів у той час називали „гуцульським Парижем”. Фашистська окупація часів другої світової війни завершилася визволенням району, як і всього Закарпаття, частинами Радянської Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році район, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.
За останні 57 років Рахівщина змінилася, тут набули розвитку промисловість, освіта, культура. Зараз у районі нараховується 34 загальноосвітні школи I-II та I-III

---

Сторінки: 1 2 3 4