та адміністративні важелі регулюють процеси рекреаційного освоєння її потенціалу та хід виконання конкретних заходів Програми на місцях.
Реалізація рекреаційно-туристичної політики на регіональному рівні вимагатиме від управлінських структур та туристично-рекреаційних закладів налагодження більш тісних міжрегіональних і міждержавних зв'язків з метою не лише надання оздоровчих, відпочинкових і туристичних послуг жителям інших областей і країн чи взаємообміну рекреантами, але й залучення вільних коштів від вітчизняних та зарубіжних інвесторів на взаємовигідній основі, обміну досвідом тощо.
У результаті реалізації Програми можна очікувати: в соціальній сфері - більш повне задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні та відпочинку; збереження та відновлення історико-культурної спадщини; створення нових робочих місць; в економічній сфері - збільшення щорічного потоку туристів на 5.5 - 6 %, який в 2007 році має досягти 720-750 тис осіб; ріст доходів від обслуговування туристів і відпочиваючих до 370-390 млн. грн. в рік; зростання бюджетних надходжень - до 85 - 90 млн. грн. в рік; в екологічній сфері - загальне покращення стану довкілля; збільшення чисельності основних видів мисливської фауни; збереження рідкісних видів флори та фауни, які перебувають на межі зникнення.
Практичні кроки по реалізації Програми розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку висвітлять не лише вузькі місця, але й вкажуть на можливі реальні засоби їх усунення. Адже розвиток рекреаційної сфери визначається суспільно-економічною системою, невід'ємною складовою якої вона є. Тому будь-які зміни, які відбуватимуться у цій системі, вимагатимуть застосування нових "ідходів, як стратегічних, так і тактичних, в організаційній, управлінській, Фінансовій та інших складових механізму реалізації регіональної рекреаційної політики.
Список використаних джерел
1. Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. - К.: ВД "К. - М.Академія" - Чернівці: Зелена Буковина, 1999. - 568 с.
2. Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області. - Львів, 2002. - 43 с.
Львівська область розташована на крайньому заході країни. Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.
Територією області проходить Великий Європейський вододіл. Тут беруть свій початок ряд важливих водних артерій Центрально-Східної Європи – Дністер, Західний Буг та Сян. Природні умови області різноманітні. Основна частина її території входить у зону лісостепу, лише на півночі розташована зона лісів, а на півдні – гори Карпати. Клімат області помірно - континентальний. Зима відносно м’яка з відлигами, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь.
В області 400 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема державний природний заповідник "Розточчя", 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам’яток природи, 55 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.
Є родовища нафти і газу, поклади вугілля, великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу "Нафтуся".
Межує на півночі і північному - сході з Волинською і Рівненською, на сході і південному - сході - з Тернопільською та Івано-Франківською, на півдні - з Закарпатською областями. На заході проходить частина державного кордону України з Польщею. Площа 21,8 тисяч км кв. (3,6 % площі країни).
В області є 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких – у місті Львові.
Клімат: Помірно континентальний. Середня температура січня -5 оС, липня від + 18 оС у центральній частині області до + 12 оС в горах.
Транспортна мережа: Загальна довжина залізниць-1309 км, автошляхів-8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям-7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли - Львів, Красне, Стрий. У м. Львові є аеропорт.
Природно-рекреаційний потенціал: Область має 400 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі державний природний заповідник “Розточчя”, 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам’яток природи, 55 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище. На базі багатих природно-рекреаційних ресурсів створено санаторно-оздоровчі заклади: Великий Любінь, Моршин, Немирів, Роздол, Східниця, Трускавець, Шкло.
Історико-культурний потенціал: Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування, і архітектури, монументального мистецтва в області-3934.
До найважливіших об’єктів туризму належать Львівський державний історико-архітектурний заповідник, Державний музей-заповідник “Олеський замок”, Державний історико-культурний заповідник “Тустань” (залишки наскельної фортеці ІХ-ХІV ст., Державний історико-культурний заповідник ”Нагуєвичі”, філія Львівського історичного заповідника у м. Жовкві, монастирський комплекс у с. Крехові, давньоруські городища Х-ХІІІ ст. у м. Звенигороді та с. Стільському; Олеський замок ХІІІ-ХVІІ ст.; найдавніші архітектурні пам’ятки Львова-Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, пам’ятки в стилі ґотикибарокко-костели кармеліток босих 1644 р. та ін. В області є : 5 театрів, створено 14 державних музеїв, більшість яких-у місті Львові.