Індивідуальна робота
Рожнятівський район утворено у 1940 році. Адміністративний центр — с-ще Рожнятів. Відстань до м. Івано-Франківська — ---км. Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин — Князівка — Дуба — Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину. Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони – із Закарпатською областю. Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. В минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини. Територія району складає 1,3 тис.км2 ., а населення (за попередніми даними перепису) – 75,4 тис.чол. За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу, 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт. Перегінськ мають статус гірської зони. Рожнятів відомий з VII ст. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Перша згадка про селище саме під назвою Рожнятів відноситься до 1375 року. Площею 130,5 тис.гектарів, з яких 80 тисяч гектарів – ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів – сьогодні найменше освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи – Лімниця.
Гідрологічна мережа Рожнятівського району
Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган — гора Сивуля (1836 м). Ліси, в яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.
Клімат.
Кліматичні умови дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території (гори, височини, рівнини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. Оскільки більша частина району знаходиться в передгір’ї Карпат, то й кліматичні умови дещо відрізняються від решти території регіону.
Клімат помірно-континентальний. Тривалість вегетаційного періоду в передгірській частині району становить 190 – 215 днів, а в гірській частині 160 – 190 днів. Перші осінні приморозки припадають: у гірській зоні – на 1 вересня, а у передгірській зоні 10 жовтня. Останні весняні приморозки: гірська зона – 25 травня, передгірська – 20 травня. Середня глибина снігового покриву у горах складає 18 см, на рівнині – 16 см. Глибина промерзання грунту у горах сягає 28 см, у передгір’ї – 21 см. У гірській зоні відносна вологість повітря складає 81 %, у передгірній зоні – 74 %.
Статистика клімату Рожнятівського району.
Найвища температура + 35о С
Найнижча температура - 36о С
Щорічна норма дощових опадів:
в передгірській частині 800 мм
в гірській частині 1300 мм
Щорічна норма снігових опадів 92 см.
Середня температура по сезонах
Січень - 3,2 Квітень + 11,8
Липень + 15,9 Жовтень + 2,2
Стійкий сніговий покрив утворюється тільки в горах. На решті території він найчастіше нестійкий. Середня висота снігового покриву коливається в межах 5 – 10 см. В окремі роки формується значний за висотою сніговий покрив – 40-60 см, а в горах – до 1 метра і більше.
Рослинний світ.
Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. Раніше, в кінці 1-го тисячоліття, майже всю територію району вкривали ліси. Тепер вони займають 43 % території, причому зосереджені переважно у гірській частині. Таким чином, кількість вкритих лісом земель на території Рожнятівського району зменшилась у 2,5 рази. Трав’яна рослинність на території району представлена переважно луками заплавними, післялісовими та високогірними (посашнами).
Вище верхнього лісового поясу на схилах Українських Карпат Рожнятівського району починається високогір’я. До 1700 м над р.м. простягається субальпійський пояс. Тут пролягла післялісова смуга, рослинний покрив якої складається з післялісових трав’яних і чагарникових угруповань. До суходільних лук належать не тільки рівнинні, а й гірсько-лісові луки. Основу травостоїв таких лук складають костриці звична і червона, мітлиця тонка, гребінник звичайний, трясунка середня, біловус стиснутий, пахуча трава звичайна, деякі бобові, зокрема конюшина лучна і повзуча, а також ряд представників медофільного різнотрав’я.
Післялісові луки дуже багаті лікарськими рослинами: деревій звичайний, звіробій звичайний, кульбаба лікарська, первоцвіт весняний, фіалка триколірна, чебрець звичайний, арніка гірська, оман високий та багато інших.
Тваринний світ.
Завдяки географічному положенню та специфіці природно-історичних умов району відзначається своєрідною рідкісною фауною. Видова чисельність фауни порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 235 видами, ссавці – 34 видами, птахи 160 видами. У складі фауни є види медофільних західних середньо-європейських лісів: олень благородний, косуля європейська, дикий кабан, черепаха болотяна, вугор лісовий, поширені представники Середземномор’я: плямиста саламандра, ропуха зелена, а також мешканці лісів Східної Європи та Сибірської тайги: глухар, косач полонинський. Зустрічаються види Альпійської фауни – бурозубка альпійська, тритон карпатський.
Рожнятівщина – мальовничий бойківський край, який здавна вабив до себе незайманими лісовими угіддями, чудовими ландшафтами, чисельними ботанічними заказниками та заповідниками, архітектурними та історичними пам’ятками, збереженими народними звичаями