Індивідуальне завдання

на тему :

«Урбаністичний розвиток м. Ужгорода»

План

ст.

1. Географічне розташування міста………………………...…………………3

2. Історія міста…………………………………………………………..………4

3. Архітектурна забудова міста………………………………………………..7

4. Рівень життя та здоров’я населення………………………………………...8

5. Характеристика сучасного стану розвитку міста………………………...11

5.1. Промисловість………………………………………………………...12

5.2. Транспортна інфраструктура………………………………………...13

6. Житлово-комунальне господарство……………………………………….16

6.1. Центральне водопостачання і каналізація…………………………...19

7. Промислове, шумове, радіаційне та

електромагнітне забруднення міста………………………………………22

8. Стан зелених зон міста та об’єктів ПЗФ……………………………….….23

Висновок……………………………………………………………………….25

1.ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ МІСТА

Ужгород – найзахідніший обласний центр України, розташований в західній частині Закарпатської області в передгір’ях Карпат. Старовинна частина міста знаходиться на правому березі річки Уж, лежить на семи пагорбах: Замковий, Кальварія, Університетський, Червениця, Шахтинський, Оноківський, Горянський, а молодша – на лівому березі, де починається Закарпатська низовина, яка входить у Середньодунайську низовину.

Територія міста займає площу близько 40 км2, умовно поділена на 17 мікрорайонів, які носять історично сформовані назви.

Місто розташоване у безпосередній близькості до кордонів з європейськими країнами. Західна лінія територіальної межі міста збігається з Державним кордоном України із Словаччиною. Відстань до найближчих європейських столиць становить: до Будапешту - 330 км, Братислави – 490 км, Варшави – 550 км, Відня – 555 км. Від столиці України м. Києва Ужгород розташований на відстані 788 км шосейними дорогами та 898 км залізницею.

2. ІСТОРІЯ МІСТА

Місто Ужгород – древнє місто, вік якого 1112 років. За свою історію місто входило до різних державних утворень. Історичні пам’ятки, виявлені на Радванській, Замковій горі, Горянах, в районі Дравець та Доманинець, свідчать про те, що там знаходилися перші поселення слов’янських племен білих хорватів на території сучасного міста. В Х-поч. ХІ ст. фортеця Ужгород входила у склад Давньоруської держави. Після завоювання угорцями, з середини ХІ ст. по ХІІІ ст., містечко входило до Угорського королівства, пізніше - до складу австрійського королівства Габсбургів. Статус самоуправління місто одержало в 1675 році, коли отримало право на користування печаткою та герб міста. На гербі міста зображено виноградний кущ з гронами, що свідчило про розвинуте виноградарство і виноробство. У цей період містечко з населенням понад 1,2 тис. жителів знаходилося на правому березі ріки Уж, мало всього 10 вулиць.

За час входження до австрійського королівства Габсбургів зростала економіка Ужгорода, забудовується і лівий берег річки. З 1793 року запрацювала лісопилка, що діяла за допомогою верхньобійного водяного колеса, млин на 8 каменів. Було налагоджено виробництво цегли, черепиці, в центрі міста - пива. Відкрилися мануфактури: суконна, сірникова і сукновальна фабрика, почала працювати перша друкарня. Змінюється зовнішній вигляд міста. В 1837 році у місті вже було 36 вулиць, на центральних будувалися кількаповерхові кам’яні будинки та крамниці, великі підвали, де зберігалося і продавалося вино. В цей період у місті мешкало 6,6 тис.чол., із яких русини становили 30 %, угорці і німці – 40 %, євреї – 30 %. В 1886 році в місті почала працювати меблева фабрика “Мундус”, продукція якої експортувалася в Німеччину, Італію, Францію. В 1897 р. відкрився металообробний завод Козара. В місті діяли нова друкарня, цегельно-черепичний завод фірми “Керамос”, каменедробильний завод фірми “Граніт”, кафельна фабрика. Харчову промисловість представляли кілька млинів, маргаринний та горілчаний заводи. Важливу роль у розвитку промисловості та торгівлі відігравала побудова в 1872 році залізниць з Ужгорода до Чопу, Мукачева, Рахова, В.Березного. Ліс, меблі, худобу вивозили із Ужгорода залізницею в Центральну та Західну Європу. Щорічно в місті відбувалися великі торгові ярмарки. Відкрилися перші банки – Ужгородський торгово-промисловий банк та Ужгородський народний банк. З розвитком економіки змінюється обличчя міста. У 1894 році знесено останні будинки під солом’яним дахом. Більшість центральних вулиць було вимощено, для пішоходів впорядковувалися тротуари, встановлювалось нічне освітлення. З 1897 року місто мало телеграфний зв’язок з Будапештом, а в 1902 році побудовано невелику електростанцію.

З 1919 року Ужгород став адміністративним центром Підкарпатської Русі, що входила до складу буржуазної Чехословаччини. У цей період місто територіально зростає та змінює своє обличчя, збудовано нові квартали, впорядковуються вулиці. З 1923 року почалися планові роботи по регуляції течії річки Уж у межах міста, побудовано гідроелектростанцію. Серед новобудов виділявся будинок Земської управи (будинок ОДА). У 1920 році в місті проживало 20,6 тис.осіб, на початку 1941 року – 35,3 тис. осіб.

З листопада 1938 по жовтень 1944 року місто входило до складу хортистської Угорщини. В результаті воєнно-політичних подій на початок 1945 року населення Ужгорода зменшилося до 19,0 тис.осіб.

Після визволення міста Радянською Армією, місто, як обласний центр Закарпатської України, ввійшло до складу Радянської України. Нова влада вживала заходи по збільшенню населення міста: в 1946 році населення вже складало понад 30,0 тис.осіб. Поступове відновлення ролі міста в економічному і політичному житті супроводжувалось відтворенням його демографічної структури за рахунок природного та механічного приросту. На 1959 рік в місті проживало 47,4 тис.осіб, в 1970 р. – 64,6, в 1979 р. - 91,0; в 1989 р. – 116,1 тис.осіб.

За радянський період в Ужгороді у кінці 50-60 рр. виросли приладобудівний, механічний та машинобудівний заводи, фабрика побутової хімії, оновився меблевий комбінат. У 1976 році збудовано один з найбільших у країні завод газотранспортних турбоустановок «Турбогаз». В 1979 році розпочато будівництво одного з найбільших в країні Ужгородського заводу електродвигунів. В Ужгороді побудовано нові вулиці, мікрорайони. Побудовано готелі «Ужгород», «Дружба», комплекс споруд турбази «Світанок», готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття, відкрито Ужгородський державний університет, технікуми, професійно-технічні училища, школи та дошкільні дитячі