За період реформування економіки країни (з 1991 року) інфляційні проце-си, розриви виробничих зв’язків спричинили спад виробництва та практично зупинку більшості промислових підприємств міста.

На сьогоднішній день відбувається поступове нарощування обсягів промислового виробництва, товарів та послуг інших галузей економіки за рахунок активізації у місті підприємницької та інвестиційної діяльності.

3. АРХІТЕКТУРНА ЗАБУДОВА МІСТА

Ужгород відноситься до категорії міст зі значною архітектурною спадщиною. Збереглися ансамблі, окремі унікальні будинки - пам'ятки архітектури державного та місцевого значення. Унікальними пам’ятками архітектури є: Горянська ротонда - храм св. Анни ХІ ст., Ужгородський замок (ХІІ-ХУІІІ ст.) - найстаріший пам’ятник військового мистецтва і архітектури, Хрестовоздвиженський собор (1644 р.), оформлений у стилі пізнього барокко, Шелестівська церква Святого Михайла (побудована в 1777 р. без єдиного цвяха), Цегольнянська церква (1802 р.), обласна філармонія - колишня синагога (1902 р.), Покровська церква, побудована російськими емігрантами, як храм-пам’ятник полеглим у І світовій війні (1930 р.). Історично сформована забудова центральної частини міста - це житлові квартали розчленовані господарськими спорудами на вузькі ділянки. Ця забудова відноситься в основному до XIX століття. Переважна більшість будинків малоповерхові (до трьох поверхів).

Якісно іншим етапом містобудівного розвиту міста є забудова 30-х років ХХ століття. Це яскравий приклад чеського функціоналізму, зразок вдалого використання відкритих просторів у плануванні та формуванні масштабного міського середовища.

Післявоєнна забудова міста велася в основному за межами історичної частини міста. Нове будівництво в радянський період велося, в основному, у південній частині міста. Ця забудова дещо одноманітна, по характеру архітектури та відрізняється іншими підходами в плануванні. Великі за розміром площі, ширина вулиць та типові житлові будинки контрастують з історично сформованим характером забудови міста.

В останні роки здійснюється благоустрій міста, набувають європейського вигляду центральні вулиці, де розбудовуються готелі, офіси банків, торгових центрів, юридичних служб та побутових послуг.

4. РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

За даними обласного управління статистики станом на 01.01.2005 року чисельність постійного населення склала 115,5 тис.чол., наявного – 117,0 тис.чол. Середній вік населення становить 35,6 років.

За даними перепису населення 1989 року чисельність постійного населення у місті складала 116,1 тис.осіб, перепису грудня 2001 року - 115,6 тис. осіб, тобто за останні 15 років чисельність населення залишається майже на одному рівні.

За період з 1970 по 1989 р., коли місто розвивалося як обласний промисловий центр, спостерігалося щорічне збільшення чисельності населення в середньому на 2,5 тис.осіб за рахунок механічного та природного приросту. Причиною погіршення демографічної ситуації у місті за останні 15 років стало погіршення соціально-економічної ситуації в країні. Якщо у 1990 році на 1000 чол. у місті народжувалось 15,8 особи, померло - 7,3 особи, природний приріст складав 8,5 особи, то у 2004 році на 1000 чол. кількість народжених складала 11,5 особи, померлих - 11,3 особи, природний приріст складав 0,2 особи. За період реформування економіки країни інфляційні проце-си, розриви виробничих зв’язків спричинили спад виробництва та практично зупинку більшості промислових підприємств міста, що призвело до ситуації, коли майже зупинився механічний приріст населення у місто.

Відбулася зміна розподілу населення за основними віковими групами. На 01.01.05 спостерігається зростання чисельності населення працездатного віку, тобто збільшення трудових ресурсів. Однак, зменшення народжуваності призвело до скорочення у порівнянні з 1989 роком чисельності населення у віці молодшому працездатного (на 9,5 тис.осіб) та збільшення населення у віці старше працездатного (на 5,1 тис.осіб), що свідчить про розвиток процесу старіння населення. Як наслідок, в майбутньому це може призвести до скорочення трудового потенціалу міста. В складі постійного населення 19,6 тис. дітей віком до 15 років. Загальна кількість працездатних осіб складала 76,1 тис.осіб (65,8 %).

Завдяки активній позиції міськвиконкому проводиться робота, спрямована на формування та збереження трудового потенціалу міста, становлення цивілізованого ринку праці. Поступове скорочення рівня безробіття протягом останніх років, створення нових робочих місць, активізація підприємницької та інвестиційної активності є позитивним явищем в соціально-економічному житті міста. Зменшується кількість незайнятих осіб, які перебували на обліку в службі зайнятості. Найвищі показники офіційного рівня безробіття у м.Ужгороді спостерігалися в 1999-2001 рр., коли цей показник коливався в межах 4,6 – 3,4 %. Станом на 1 січня 2005 року офіційний рівень безробіття становив 1,3 процента. Зареєстровано близько 1,2 тис. безробітних, однак у структурі трудових ресурсів значною є частка прихованого безробіття.

В галузях економіки зайнято 44,8 тис.чол., включаючи працюючих на малих підприємствах (11,8 тис.осіб). Здійснюють діяльність близько 9 тис. підприємців-фізичних осіб, з яких кожен шостий має найманих працівників. Загальна кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності та з врахуванням підприємців – фізичних осіб і найманих працівників, які працюють по договору складає 58 тис.осіб або 76,2 % від загальних трудових ресурсів міста. Тому близько 18,0 тис. працездатних осіб мають інші джерела доходів, працюють поза межами міста, області та виїжджають за кордон.

Характерними для міста, як і області, є порівняно низька офіційна вартість робочої сили. На сьогодні середня заробітна плата в місті є вищою, ніж в інших районах області, однак значно нижча, ніж в середньому по Україні та сусідніх європейських країнах. Середня заробітна плата по місту за липень 2005 р. склала 853,71 грн., що в доларовому еквіваленті становить 169 $. Мінімальна заробітна плата – 332 грн. Менше прожиткового мінімуму (453 грн.) в місті отримували 44,2 % працюючих.

У місті проживають понад 24 тис. пенсіонерів. Пенсію від