Негативним фактором є зростання рівня захворюваності та загальної смертності населення, хоча показник смертності по місту є одним із найнижчим серед міст та районів області після Тячівського району. Ріст захворюваності пройшов, у першу чергу, за рахунок хвороб системи кровообігу. Спостерігається також зростання рівня захворювань, пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря, зокрема на бронхіальну астму серед дорослих та дітей, в 2004 році кількість зареєстрованих хворих становила 682 випадки проти 633 – у 2000 році.

Зменшилася захворюваність на хронічний бронхіт з 3776 випадків у 2000 році до 3687 випадків у 2004 році, а також на злоякісні новоутворення молочної залози – відповідно з 324 до 297 випадків та шлунку - відповідно з 75 до 60 випадків. Спостерігається незначний ріст захворюваності на рак легенів з 55 випадків у 2000 році до 58 випадків у 2004 році. Кількість померлих від злоякісних захворювань залишається у середньому на рівні 200 осіб на рік. Раку легень, молочних залоз та шлунку серед дитячого населення не зареєстровано.

5. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Ужгород є важливим економічним центром області, володіє розвинутою бізнес-інфраструктурою підтримки підприємництва. В місті зосереджено 4358 об’єктів господарювання згідно ЄДРПОУ або 25,4 % загальної кількості об’єктів області. Розвинуте підприємництво. На 10 тис. населення в місті припадає 164 малих підприємств при середньому показнику по області та по Україні - 60 одиниць. Зареєстровано 9,6 тис. підприємців – фізичних осіб. Найбільша кількість суб’єктів підприємницької діяльності юридичних осіб здій-снюють діяльність у торгівлі – 525 од., у промисловості – 453, у будівництві – 128, операціями з нерухо-міс-тю займаються 327, транспортні послуги надають 79 підпри-ємств. У готельному та ресторанному бізнесі здійснюють діяльність 69 суб’єктів підприємницької діяльності. Протягом кількох останніх років спостерігається щорічний ріст обсягів виробництва та реалізації товарів і послуг. Питома вага міста у загальнообласному обсязі реалізованої продукції і наданих послуг, включаючи малі підприємства, становить 38 %. Найбільшу питому вагу у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг займає оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами та послуги з їх ремонту – 75,2 %, промисловість - 14,5 %, будівництво – 4,4 %, транспорт – 2,3 %, операції з нерухомістю – 1,5 %, готельний та ресторанний бізнес – 0,6 %, фінансову діяльність – 0,3 %.За три останні роки активізувалось іноземне інвестування. Надходження прямих іноземних інвестицій дозволили створити нові спільні підприємства, а на ряді діючих провести модернізацію виробництва. Надходження прямих іноземних інвестицій в економіку міста склали в 2002 році - 8,4 млн.$, за 2003-2004 роки – по 9,3 млн.$, за 9 місяців 2005 року - 13,3 млн.$. Станом на 01.10.05 зареєстровано 186 підприємств з іноземними інвестиціями, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій становить 51,0 млн.$. На 1 жителя залучено іноземних інвестицій на суму 441,4$ при середньому показнику по області 251,7 $. За видами економічної діяльності найбільше інвестицій спрямовано у розвиток обробної промисловості (35,3 млн.$), торгівлю та побут (8,8 млн.$ ), готелі та ресторани (2,3 млн.$) та будівництво (1,4 млн.$). Інвестиційну діяльність у місті здійснюють інвестори з 28 іноземних держав.

5.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ

У місцевій економіці промисловість продовжує займати провідну роль, однак розриви союзних виробничих зв’язків, економічна криза негативно вплинули на розвиток галузі. Більшість промислових підприємств міста, зокрема такі підприємства як завод “Турбогаз”, “Ужгородприлад”, “Більшовик”, “Електродвигун”, ВО “Тиса”, Ужгородський ФМК втратили свій виробничий потенціал. Якщо в 1990 році на промислових підприємствах міста працювало 20,6 тис. осіб, то на сьогодні, з врахуванням малих підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями, близько 7,0 тис. осіб. По обсягах виробництва промисловим комплексом міста ще не досягнуто рівня 1990 року (у 2004 році - 75,7 %). За обсягами реалізації продукції у порівняльних цінах найбільшу питому вагу займають галузі: виробництво електричних машин та апаратури (28,3%), машин та устаткування (14,9 %), виробництво меблів (19,4%), легка промисловість (17,8%), харчова промисловість (6,2 %), виробництво деревини та виробів з деревини (5,5 %). Легка та машинобудівна галузі працюють в основному на давальницькій сировині. Основні проблеми галузі – це несприятлива податкова політика, втрачений внутрішній ринок, зношеність та застарілість обладнання.

До підприємств, які формують найбільші обсяги по місту і є бюджетоутворюючими відносяться ТОВ “Гроклін-Карпати” (виробництво меблів), ТОВ “Матяш і Матяш”, ТОВ “Завод “Конвектор” (машинобудування), ВАТ “Ужгородська швейна фабрика” (легка промисловість), ЗАТ “Скілур” (виробництво напоїв), ТОВ “ФЦА Україна” (парфюмерна промисловість).

Реструктуризація підприємств, сприятливі умови для розвитку малого підприємництва створили умови для розвитку малих та середніх підприємств, які більш гнучкі в ринковій економіці і їх частка в загальному обсязі промислової продукції постійно зростає.

З метою подальшого розвитку промисловості міста першочерговим завданням є на сьогодні залучення інвестицій в економіку міста. З цією метою затверджено Програму розвитку інвестиційної діяльності в місті Ужгород на 2004-2010 роки, якою намічено залучити інвестицій на суму понад 90,0 млн. $.

5.2. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА

Зовнішній транспорт. Місто Ужгород є найбільшим транспортним вузлом Закарпатської області. Зовнішні зв'язки міста та його приміської зони забезпечуються повітряним, залізничним та автомобільним транспортом.

Авіаційні перевезення здійснює Закарпатське обласне КП “Міжнародний аеропорт “Ужгород”. Роком народження аеропорту вважається 1924 рік. Аеропорт інтенсивно використовувався у 1987-1990 роках, коли приймав 18 літаків на