Водопостачання та водовідведення у місті здійснює КП “Водоканал”, яке на сьогодні є великим промисловим підприємством, що об’єднує насосно-фільтрувальні станції № 2 і № 3, першу і другу чергу водозабору Минай, очисні споруди каналізаційних стоків, 7 каналізаційних станцій по перекачці стічних вод. Залишкова вартість основних засобів - 39,8 млн.грн., зношеність основних фондів складає 53,5%. Підприємство є неприбутковим. Причинами такого стану є застаріле обладнання, яке не сприяє зменшенню собівартості послуг, невідповідність діючих тарифів на послуги водопостачання і водовідведення умовам самоокупності, неповна сплата отриманих послуг споживачами (в 2004 році рівень оплати склав по місту 84,6%).

В останні роки міською радою вирішувалось питання водозабезпечення та водовідведення мікрорайонів “Доманинці”, “Дравці”, які досі не були забезпечені централізованим водопроводом.

Проблемним для міста залишається очистка та знезараження питної води, недостатня пропускна спроможність каналізації, в багатьох місцях не працює зливова каналізація. Пропускна спроможність каналізаційних очисних споруд у місті 50 тис.м.куб на добу при потребі 80 тис.м.куб, що призводить до критичної ситуації під час злив, коли загальностічна каналізація не спроможна пропустити всю кількість води і відбувається підзатоплення вулиць. Низькими темпами ведеться впровадження обліку води.

Теплозабезпечення. Виробництво, передачу і реалізацію теплової енергії споживачам міста здійснює КП “Ужгородтеплокомуненерго”, яке володіє основними засобами первісною вартістю 36,9 мільйони гривень, знос яких становить 59 %. Теплозабезпечення міста здійснюють 6 котелень, обладнання майже всіх котелень зношене. Незадовільним є технічний стан магістральних трубопроводів тепломереж, що завищує собівартість послуг та призводить до значних втрат тепла. Теплові втрати доповнюються втратами тепла через низьку ступінь теплоізоляції будинків і квартир. Наземні ділянки магістральних теплотрубопроводів, хоч і знаходяться в задовільному стані, технічно виконані незадовільно, що псує архітектурний вигляд міста.

Незадовільний стан підприємства “Ужгородтеплокомуненерго” по фінансуванню модернізації обладнання спричинений діями несамоокупних тарифів на послуги теплопостачання, а також недостатнім фінансуванням галузі з міського бюджету.

Освітлення. Роботи по поточному обслуговуванню і утриманню установок зовнішнього освітлення, світлотехнічного та електротехнічного обладнання, архітектурно-художніх підсвіток у відповідності з сучасними вимогами виконує КП “Міськсвітло”. Підприємство володіє основними засобами залишковою вартістю понад 400 тис.грн. Фінансово-господарську діяльність здійснює без збитків, однак коштів на розвиток виробництва, оновлення основних засобів не має, що викликане недостатнім фінансуванням галузі з бюджету міста. Тому досі не налагоджене освітлення окремих мікрорайонів міста, які розташовані не в центральній частині міста.

Збір та вивезення сміття, прибирання вулиць. Система збору та вивезення твердих побутових відходів у м.Ужгороді є застарілою і неефективною. Не запроваджений роздільний збір сміття за окремими видами (скло, папір, побутові відходи, поліетилен). Пункти збору сміття з відкритими контейнерами недостатньо облаштовані, часто розміщені поблизу житлових будинків і є розсадниками антисанітарії. Вивезенням твердих побутових відходів, рідких нечистот та вуличного сміття, наданням послуг спецавтотранспорту займається підприємство “Комунтранс” та приватна фірма ТОВ “ЕКО-1”. Підприємство “Комунтранс” володіє основними засобами залишковою вартістю 523 тис.грн. (в основному автотранспортний парк, в т. ч. 49 автомобілів, з яких 16 сміттєвози). Знос основних засобів складає 68 %. Прибирання вулиць здійснюється, в основному за рахунок ручної праці, через відсутність мінітехніки, тому робота підприємства не може задовільняти мешканців міста.

6.1. ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЯ

В Ужгороді, незважаючи на достатні запаси підземних та поверхневих вод, питання забезпечення населення міста якісною питною водою переросло в гостру проблему. Тут слід зазначити, що правий берег Ужгорода отримує воду з річки Уж – дериваційного каналу, а ліва – з артезіанських свердловин у районі Минаю. Тим не менше проблема централізованого водопостачання в Ужгороді зводиться до того, що постачання води споживачеві здійснюється погодинно, а не цілодобово. Якість води в повній мірі не задовольняє споживача.

Основними причинами такої ситуації є:

незадовільний технічний стан водопровідних вуличних і внутрбудинкових мереж, де фіксуються регулярні аварійні прориви. Із загальної протяжності водопровідних мереж 113 км (або 40%) є аварійними. В цілому по місту необхідна реконструкція мереж із заміною стальних труб на труби ПХВ;

одне із основних джерел водопостачання – дериваційний канал – опинився в зоні інтенсивної житлової забудови, поступово забруднюється та засмічується насе-ленням. Тут зовсім не дотримується санітарно-екологічний режим експлуатації. На сьогоднішній день існує проблема замулення дна каналу. Мул, який займає понад п’ятдесят відсотків первинного об’єму русла (мільйони кубометрів), містить в собі десятки різновидів отруйних хімічних сполук, які викидалися в стічні води Перечинським лісохімкомбінатом протягом десятків років;

незадовільний стан ґрунтів у водоносних горизонтах – в районі артезіанських скважин у Минаї захоронено, але не рекультивовано старе міське сміттєзвалище. Дослідженнями виявлено, що в ґрунти Ужгорода у різних місцях пестициди проникли на глибину до 60 - 80 м, а феноли в Ужгородському районі зафіксовано у воді на глибині до 200 м. У водах Ужа концентрації металів (свинець, мідь, олово тощо), хімічних сполук (кислоти, луги, масла, жири тощо) перевищують гранично допустимі норми у десятки, а в екстремальних ситуаціях - в сотні разів (викиди забрудненої води з відстійників промислових підприємств, аварії на нафто- газопроводах тощо).

Не менш гострою є проблема очистки стічних вод Ужгорода. Система каналізації в місті змішана; у центральній частині міста – загальносплавна, а в нових районах – роздільна. Всі категорії стічних вод системою колекторів і насосних станцій відводяться на міські очисні споруди, які працюють з подвійним перевантаженням. Каналізаційні мережі та насосні