Реферат - Урбаністичний розвиток м. Ужгорода
26

появилась людина. Сприятливі природні умови та багаті ресурси місцевості зачарували її і з того часу вона практично не покидала долину річки Уж, лише на короткий час відкочовувала за тваринами на яких полювала. Людина зрозуміла, що різноманітний камінь, який лежить під ногами є саме тим добротним матеріалом з якого вміло почала виготовляти гостронаконечники, скребла, різці та інші мисливські атрибути з пісковику, темного кременю, а з часом із роговику та кварциту. Так, поступово на зміну тимчасовим стоянкам прийшли поселення, які переросли у ціле місто.
Панування феодально – кріпосницьких порядків гальмувало розвиток міста і воно протягом багатьох століть існувало як торгово – ремісничий центр. В 1154 році арабський географ Ідрісі згадує про місто Гунквар, тобто Унгвар ( саме так до XIX століття називався Ужгород) і описує його як найбільший торговий центр у північно – східній частині Угорського королівства.
Найактивніше в місті вели торгівлю починаючи із XVIII століття і до середини XIX століття місцеві греки, котрі свого часу переселились із Туреччини. Пізніше їх витіснили євреї. З кожним роком на ярмарки в Ужгород приходило все більше людей із навколишніх сіл, далеких міст та селищ Галичини та Поділля, які втікали від панського утиску, частих набігів турків і татар. Місто росло, розширювалось, збільшувалась кількість його населення, а відповідно зростав господарський розвиток. Кількість населення міста швидко зростала внаслідок високого природного приросту, який у другій половині XIX – на початку XX ст. був у 1,5 – 2 рази більший, ніж у середньому по Європі. Для того, щоб вести точний облік чисельності населення, володіти інформацією про його переміщення, зайнятість у певній сфері господарського життя проводять його перепис. Ще в 1754 році в Австрійській імперії відбувся перепис населення, який вперше в Європі облікував усіх чоловіків і жінок.
У 1890 році цивільне населення Ужгорода становило 13 тис. 471 чол. В усіх галузях економіки була задіяна половина його мешканців – 6 тис. 779 чол. Вони працювали на 422 підприємствах ремісничо – кустарного та фабрично – заводського типу. З останніх справді великими були тільки п’ять, особливо заснована в 1886 році меблева фабрика “Мундус”, що виготовляла так звані віденські стільці з гнутими ніжками. В наш час останній перепис населення проведено в грудні 2001 року. За його даними в Ужгороді проживає 115 тис. 525 чоловік. Жіноче населення щодо кількості переважає чоловіче, відповідно в місті проживає 61 тис.701 жінка та 53 тис. 824 чоловіки. Природній приріст має додатні показники. 80 % наявного населення міста – українці, а поряд з ними компактно проживають люди інших національностей – угорці, румуни, росіяни, словаки, німці, цигани, євреї. Розглянувши діаграму зайнятості населення працездатного віку очевидно, що приблизно 51 % працездатного населення задіяно в промисловому виробництві, 16% у підприємницькій діяльності і 33% у сфері послуг. Особливо гострою проблемою в місті є надлишок робочої сили, оскільки по статистичних даних на 1 –не робоче місце претендує 24 особи. Місцева влада робить все можливе для збільшення кількості робочих місць, особливо розширює потужності в галузі промисловості та сфері послуг. Надзвичайно перспективним для міста та й в цілому для Закарпаття є розвиток туризму, створення затишних зон відпочинку, підтримка підприємницької діяльності.

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7