Хімічний комплекс України

План

1. Сутність, роль і місце в народногосподарському комп-лексі України.

2. Фактори розміщення і розвитку.

3. Сировинна база хімічної промисловості України.

4. Сучасний стан та особливості розміщення комплексу хімічних виробництв України.

5. Проблеми і перспективи розвитку комплексу хімічних виробництв України.

1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І МІСЦЕ

В НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

Хімічний комплекс — один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвит-ку машинобудування, значною мірою залежить науко-во-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей про-мисловості, транспорту, сільського господарства, обо-рони, побутового обслуговування та інших сфер діяль-ності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому.

Структура хімічного комплексу досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і об'єднуються між со-бою загальною технологією. Як правило, виділяють основну (неорганічну) хімію, хімію органічного синте-зу, гірничохімічну промисловість, фармацевтичну промис-ловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію. Провідне місце за обсягом виробництва, в тому числі за випуском кінцевої продукції, займають основна хі-мія і хімія органічного синтезу.

Використання хімічної продукції в промисловості дає змогу виготовляти значну кількість високоякісних виробів, необхідних таким прогресивним галузям ви-робництва, як атомна енергетика, радіоелектроніка то-що. Продукція хімічної промисловості часто заміщує природну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.

Рівень розвитку хімічної промисловості тієї чи іншої країни є важливим показником її індустріального розвитку і економічної незалежності. Що стосується України, то хімічна промисловість є однією із провідних галузей її народногосподарського комплексу, галуззю її спеціалізації у міжнародному поділі праці.

Україна має великі потенційні можливості для розвитку хіміч-ної промисловості. На початку 90-х років вона налічувала понад 80 великих підприємств. Особливістю галузі є те, що в структурі постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів близько 60— 70% їх обсягу становили поставки за зв'язками по кооперації з підприємствами республік колишнього Радянського Союзу. У цих же регіонах реалізовувалася значна частка виробленої продукції галузі.

Крім потужних підприємств, галузь характеризується наявніс-тю суттєвого наукового потенціалу — великої кількості науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, серед яких і такі, що вели важливі розробки науково-технічних проблем хіміч-ної технології в колишньому Радянському Союзі.

Таблиця 49

ВИРОБНИЦТВО ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ у 1990—1997 pp.*

Найменування продукції | Роки | 1997р. у % до 1990р.

1990 | 1995 | 1997

Аміак синтетичний, тис. т— | 3782,3——

Мінеральні добрива (в перерахунку на 100% корисних речовин), тис. т | 4815 | 2221 | 2376 | 49,3

Сірчана кислота в моногідраті, тис. т | 5011 | 1593 | 1438 | 28,7

Сода кальцинована, тис. т | 1120 | 475 | 368 | 32,9

Сода каустична, тис. т | 445 | 213 | 156 | 35,1

Хімічні волокна і нитки, тис. т | 179,2 | 41,3 | 26,0 | 14,5

Шини, тис. т | 11203 | 5786 | 7544 | 67,3

Хімічні засоби захисту рослин (у 100% розрахунку по діючій речовині) | 50,5 | 4,1 | 2,7 | 5,3

* Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1998 С.121,122.

Формування в Україні ринкових відносин супроводжується проявом кризових явищ як в цілому в економіці країни, так, зокрема, і в хімічній промисловості. Це обумовлено, з одного боку порушенням налагоджених господарських зв'язків, а з другого — недостатньою адаптацією галузі до ринкових умов функціонуй вання (насамперед це стосується пошуку компенсуючих джерел сировини, а також збереження старих ринків і проникнення до нових товарних ринків). Слід зазначити, що вітчизняні підприємч ства хімічної промисловості близько 60% продукції реалізують на зовнішніх ринках (переважно в країнах далекого зарубіжжя). Все це призвело до значного спаду виробництва основних видів продукції галузі (табл. 49).

Стабілізація економічної ситуації в країні і активізація факто-рів її зростання дадуть змогу забезпечити структурну перебудову галузі відповідно до нових умов розвитку економіки.

2. ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ І РОЗВИТКУ

Розміщення хімічної промисловості має свої особливості у зв'язку з тим, що на нього впливає велика кількість чинників: си-ровинний, паливно-енергетичний, споживчий.

Частка сировини становить від 40—45 до 90% всієї вартості готової продукції цієї галузі. При значному асортименті продук-ції, що виробляється з різноманітної сировини (часто для вироб-ництва одного виду продукції необхідно декілька видів сирови-ни), проблема її постачання набуває особливо важливого зна-чення. З іншого боку, хімічне виробництво, як правило, багато-стадійне. Воно складається з низки послідовних операцій, які взаєм-но доповнюють одне одного. При цьому виникає багато відходів, для утилізації яких утворюються додаткові виробництва, що врешті-решт призводить до формування багатопрофільного хіміч-ного комплексу. В цьому випадку майже половина сировини, що використовується, припадає на внутрішньогалузеві виробницт-ва. Широко використовуються як сировина відходи й інших га-лузей промисловості (перш за все чорної і кольорової металургії, вугле- і нафтопереробки, паливної промисловості, електроенер-гетики, лісової промисловості тощо). При цьому часто ці відходи (особливо газоподібні і рідкі) незручно і небезпечно перевозити. Вони, як правило, використовуються на місці їх утворення. Ком-бінація різних виробництв як самої хімічної промисловості, так і виробництв різних галузей призводить до високої територіальної концентрації виробництва, що створює значні економічні і еко-логічні проблеми.

Останніми роками дещо посилилася спеціалізація і зменшилася роль комбінування хімічних виробництв у зв'язку з використанням трубопровідного транспорту для транспортування раніше “незручних” вантажів (наприклад, при транспортуванні етилену з Поволжя в район Одеси).

Хімічна промисловість споживає значну кількість води (набагато більше, ніж будь-яка інша галузь обробної промисловості). Вода входить до складу деяких хімічних