допомога та імпорт капітального обладнання відігравали велику роль в забезпеченні потреб народного господарства фінансовими та матеріальними ресурсами. Індія – один з найбільших серед країн, що розвиваються, одержувач іноземної фінансової допомоги; в загальному об’ємі останньої більше 90% припадає на займи, що надаються країнами Заходу та міжнародними фінансовими організаціями.
Ще в 80-х роках значно розширились торгово-економічні зв’язки Індії з провідними країнами Заходу, в першу чергу з США, Великобританією, Японією, Німеччиною, Францією. Одним з каналів поширення експорту машинно-технічної продукції є створені індійськими приватними компаніями спільні підприємства за кордоном. В цих промислово розвинутих країнах ці підприємства представлені в основному в готельному господарстві, суспільному харчуванні, торговій сфері. В країнах, що розвиваються, вони зосереджені в тих галузях, де індійські компанії мають певний технічний досвід та досягнення в целюлозно-паперовій, харчовій, текстильній, хімічній та фармацевтичній промисловості. Однак в цілому створення спільних підприємств за кордоном виявилось малоефективним з точки зору збільшення об’ємів експорту продукції машинобудування.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Индия/Под ред. А. Е. Борисова. – М.: Международные отношения, 1990.
2.Економічна та соціальна географія світу/ Б. П. Яценко. – К.: АртЕк, 1997.
3. INTERNET.