Реферат

на тему:

І н д і я: Загальна економіко-географічна характеристика країни.

Площа - 3,3 млн км2. Населення - 950 млн чоловік. Столиця - Делі.

Індія є однією з найбільших країн світу. За державним устроєм це — федера-тивна республіка. Голова держави - президент. Законодавчий орган - двопалат-ний парламент (Народна палата і Рада сенаторів). Країна поділяється на 25 штатів і 7 союзних територій.

Гірські системи Гіндукушу і Гімалаїв на півночі та Індійський океан на півдні відокремлюють півострів Індостан від решти світу. Проте зв'язки між ними були завжди. Сучасні сусіди Індії мають з нею багато спільного в природному, етнічно-му, історико-культурному і економічному відношеннях. Складні взаємини між ними зумовлені значною мірою релігійною ворожнечею.

Населення. Демографічна ситуація в Індії подібна до інших країн, що розвива-ються. За кількістю жителів Індія поступається тільки Китаю. Середня густота на-селення становить 260 чол. на 1 км2 і є однією з найвищих у світі, а в долині Гангу і на прибережних низовинах зростає до 1000-1500 чол. на 1 км2.

Поняття «індійці» об'єднує кілька спільнот. Більшість з них належить до двох мовних сімей: на півночі - це індоєвропейська мовна сім'я (індоарійська група), на півдні - дравидська. Найбільша етнічна спільність - хіндустанці, мова яких - хінді - проголошена державною. Хіндустанців майже 250 млн чоловік. Поряд з ними є ще 11 етнічних груп, кожна з яких налічує від 20 до 90 млн чоловік. Адміністра-тивний поділ країни враховує це: штати створені за етнічною ознакою, місцеві мови в них також офіційні. Мовою державного спілкування є англійська.

Індійське суспільство ще й досі поділяється на касти, що зумовлюють статус і заняття людини з дня її народження. Кастова система засуджена і заборонена дер-жавою, але освячена релігією індуїзму, яка регулює сімейне життя і суспільні відносини. Понад 4/5 населення - індуїсти, мусульман тільки 11 %, що становить майже 100 млн чоловік. Общинні конфлікти на релігійному грунті виникають особливо в північній Індії: між мусульманами і індуїстами, між сікхами та індуїстами.

Незважаючи на все різноманіття, загальні культурні риси і усвідомлення спільності історичної спадщини об'єд-нують жителів Індії в одне ціле. Індій-ська цивілізація нараховує понад 5 тис. років, її матеріальні пам'ятки - храми, мавзолеї, мечеті, палаци, форти трап-ляються повсюдно, багато з них відомі в усьому світі.

Три чверті індійців живуть у сіль-ській місцевості, переважно у великих селах. Міське населення становить 23 %, або майже 200 млн чоловік.

Міста надзвичайно різноманітні. Багато їх виникли дуже давно, ще до нашої ери: Патна, Варанасі, Іллахабад, Делі. Деякі є священними для індуїстів. В Іллахабаді, що знаходиться у місці злиття річок Джамни і Гангу, на релігійне свя-то один раз на 12 роки? збирається до півтора десятка мільйонів віруючих. Серед-ньовічну епоху уособлює Агра. Калькутта, Бомбей і Мадрас засновані колонізатора-ми, які були їх оплотами. Останнім часом в ході індустріалізації виникли міста Бхілаї, Роуркела, Дургапур, Бокаро та ін.

Індія добре забезпечена сільськогосподарською сировиною. З-поміж мінераль-них ресурсів світове значення мають поклади залізної, марганцевої руди, слюди. Енергоресурси представлені головним чином вугіллям і гідроенергією. Рівень спо-живання енергії дуже низький. Майже 2/5 її одержують за рахунок непромислових джерел: дрова, гній, солома тощо. Найбільше ГЕС у Західних Гатах. Нафту добувають на шельфі поблизу Бомбея.

Господарство. За абсолютними розмірами валового національного продукту Ін-дія входить до перших 15 країн світу. Якщо ж його поділити на 950 млн чоловік, то країна опиниться серед найвідсталіших і найбідніших. В Індії є сучасні заводи і електростанції, космічна і атомна техніка, важка індустрія. Проте характер суспіль-ства значною мірою залишається доіндустріальним. Це - сільськогосподарська кра-їна. Понад 650 млн індійців, що дорівнює населенню всієї Європи, - сільські жите-лі. Для більшості, як і 3000 років тому, знаряддям праці є дерев'яне рало і серп, па-ливом - гній і солома, транспортом - віл або буйвол, формою обміну - бартер. Тре-тина сільських жителів не має землі і є наймитами. В містах становище не краще. В Калькутті, що налічує 12 млн жителів, третина живе в нетрях, які є нагрома-дженнями примітивних халуп, а іноді просто візків або тентів. Те саме в Делі, Бом-беї, Мадрасі та інших містах. Ще й досі більша частина населення неписьменна.

Індія вивозить на міжнародний ринок чай, руди металів, вироби з бавовни \ джуту. Але її участь у світовій торгівлі дуже мала. Країна має велику зовнішню заборгованість.

Причини відставання Індії криються як у 200-річному пануванні англійсь-ких колонізаторів, так і в застійних формах доіндустріального виробництва і йо-го величезних розмірах. Пережитки минулого даються взнаки більше, ніж у Ла-тинській Америці чи навіть Африці.

Сільське господарство. Для мусонного клімату характерна нерівномірність розподілу опадів по території і протягом року. Є надмірно зволо-жені райони і райони посушливі. Є вологий сезон і сезон сухий. Тому важливе місце займає тут штучне зрошення, що практикується з давніх часів. За розміра-ми зрошуваних площ Індія поділяє з Китаєм перше місце. Греблі, канали, колодязі, насоси, тимчасові водойми - характерна риса індійського ландшафту.

Головними зерновими культурами країни є рис, пшениця і просо. Рис вирощують скрізь. Найбільша концентрація його посівів - на північному сході і при бережних низовинах. Місцями збирають до трьох врожаїв протягом ро-ку. Рисові райони дуже важливі для країни. Тут найбільша густота населення Пшениця - культура зимового сезону - вирощується на зрошуваних землях по-сушливого північного заходу. Просо культивують