В Україні така оцінка земель сільськогосподарського призначення була проведена за єдиною методикою станом на 01.07.95 р. Загальна вар-тість земель була визначена в 122,7 млрд грн., середня вартість 1 га ріллі складала 3734 грн. (найвища на Черкащині - 4727 грн.).

У різних галузях економіки земля має неоднакове значення. У про-мисловості вона виступає просторовою основою для розміщення виробництва, а в сільському господарстві - як предмет праці і як засіб праці, тобто головним засобом виробництва. Як засіб виробництва зем-ля має специфічні особливості. З одного боку, вона не створена працею людини, не є витвором продуктивних сил, з другого - як би не розвивали-ся продуктивні сили, земля відзначається матеріальною сталістю та обмеженістю: її більше не виникне і її не стане менше, можна лише розширити сферу застосування землі та підвищити ефективність її використання. Крім того, земля відзначається стаціонарним розташуванням. При цьому однакові за якістю ділянки, але розміщені на різних відстанях від спожи-вача продукції потребуватимуть різних затрат живої та уречевленої праці. Різні земельні ділянки мають неоднакову родючість, причому за належ-ного рівня використання земля як засіб виробництва не тільки не зношується, а й підвищує свої продуктивні властивості.

Для проведення земельної реформи органи влади, спеціалізовані установи та громадяни, що цим займаються, мають бути забезпечені до-стовірною інформацією про природний, господарський і правовий режими земель для обгрунтування розмірів плати за землю. Такі відомості міс-тяться в Державному земельному кадастрі. Ведуть його Держкомзем, Комітет земельних ресурсів і земельної реформи, управління земельних ресурсів обласних адміністрацій, відділи земельних ресурсів у районах та виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів. Він включає дані про реєстрацію права власності, права користування землею та догово-рів на оренду землі, про облік її кількості та якості, встановлення порівняльної бальної оцінки земель.

Якісна оцінка земель за природною родючістю - бонітування - дає змогу здійснити відносну оцінку якості земель і визначити найсприятли-віші площі для вирощування окремих видів сільськогосподарських культур. Бонітування проводять за 100-бальною шкалою. Так, у Терно-пільській області 1 га земель оцінено в 60 балів, найвища ця оцінка у Борщівському районі - 76 балів, а найнижча в Бучацькому. Зборівському й Лановецькому районах - 49 балів.

Найважливішою складовою земельного кадастру е економічна оці-нки землі за продуктивністю, окупністю витрат та диференціальним доходом. У класичному вигляді її можна визначити за формулою

0 = R : E11 ,

де О - економічна оцінка землі, R - рентний дохід, Е - норматив-ний коефіцієнт, обернено пропорційний терміну окупності капіталовкладень.

Державний земельний кадастр є джерелом даних для грошової оці-нки земель сільськогосподарського призначення. Нині грошову оцінку землі здійснюють з метою регулювання земельних відносин при укладан-ні цивільно-правових угод, котрі передбачені чинним законодавством України і слугують підставою для оподаткування земель. Її використову-ють для здійснення майнових операцій із земельними ділянками як об'єктами, що мають фіксовані межі, розташування, природні та фізичні властивості. Ринкова ціна земельних ділянок формується відповідно до по-питу і пропозиції.

Грошову оцінку земель визначають за капіталізованим рентним доходом, або середньорічним економічним ефектом від використання пе-вних земельних ділянок. Рента - це регулярний дохід з капіталу, майна або землі, який не пов'язаний з підприємницькою діяльністю. Оскільки земельні ділянки різні за продуктивністю, то за однакових затрат праці й капіталу вихід продукції з одиниці площі на них буде неоднаковим (табл.1).

Як видно з табл. 1, найдорожча пшениця з 3-ї, найгіршої ділянки - 20 у. о. за 1 т. Якби аналогічна ситуація склалася в промисловості, то конкуренція призвела б до усереднення ринкової ціни. В сільському ж господарстві ситуація дещо інша, оскільки обсяги виробництва лише на найкращих і середніх ділянках є недостатніми, тому суспільні ціни на його продукцію формуються на основі виробництва на гірших землях.

Таким чином, в основі ціни землі лежить її здатність утворювати ренту, а самою ціною є капіталізована рента, яку намагаються зберегти під час продажу земельної ділянки. Продаючи землю, власник по суті продає право на отримання з неї рентного доходу. Продаж ділянки за таких обставин відбудеться лише за умови, коли вилучені за ділянку кош-ти, надані в кредит, забезпечать певний процент, не нижчий за ренту. Тому суму ренти порівнюють із процентом, а ціна землі прямо пропорційна утворюваній ренті та обернено пропорційна позичковому проценту.

Відсутність ринку землі в Україні позначається на грошовій оцінці земель. Це виявляється насамперед у неможливості визначити достовірну ринкову ціну землі, тому землю оцінюють за нормативами, котрі розро-бляють на основі економічної оцінки земель. В умовах відсутності на ринку об'єктів-відповідників практично не вдається залучити справді ринкову оцінну базу. Разом з тим нормативна ціна землі в Україні стає вагомим елементом регулювання земельних відноснії і визначається з урахуванням еталонної прибутковості одиниці земель та встановленого Кабіне-том Міністрів відсотка капіталізації чистого прибутку від землі. У цілому в ринкових умовах ціна землі

Z1 = (R : Р)?100 ,

де R - рента, Р - банківський процент.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.95 р. «Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призна-чення та населених пунктів» регламентовано порядок її проведення по всіх видах земель. Основою розрахунків є економічна оцінка земель за виробництвом зернових культур як таких, що вирощуються практично на всіх типах грунтів. Згідно з методикою грошову оцінку земельної діля-нки визначають як добуток від множення річного рентного