Сира нафта та її замінники | 38,4 | 39,9 | 41,5 | 40,6 | 45,6

Конденсати | 16,6 | 16,4 | 17,1 | 16,5 | 15,9

Зріджений газ | 7,4 | 7,4 | 8,2 | 8,8 | 8,7

Імпорт | 0,2 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,4

Прямий експорт | 40,7 | 41,4 | 44,7 | 44,1 | 48,3

Сира нафта та її замінники | 19,3 | 19,3 | 21,4 | 20,4 | 25,4

Конденсати | 15,5 | 15,3 | 15,9 | 15,6 | 14,8

Зріджений газ | 5,9 | 6,8 | 7,4 | 8,1 | 8,1

Споживання зрідженого газу | 1,5 | 1,5 | 1,6 | 1,7 | 1,7

*Джерело: Algerian authoritics

Алжир, збільшивши видобуток до 2010 р. більш ніж у 1,5 рази природного газу, зможе забезпечити 13% його попиту в Європі.

2. ВВП

У 2003 валовий внутрішній продукт (ВВП) Алжиру, тобто сукупність зроблених товарів і послуг, становив 66 млрд. дол. США, або 5,400 тис. дол. у розрахунку на душу населення (таблиця 2.1 та рисунок 2.1) послуг приходилося близько 32% ВВП, частка сільськогосподарського виробництва - 8% і обробної промисловості - приблизно 60%. У 2002 щорічне збільшення ВВП складало 3,3%. За даними 2003 населення на грані бідності склало 23% [6].

Таблиця 2.1

Динаміка ВВП за 1998 – 2003 роки, млрд.. дол..*

1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

48,85 | 54,42 | 54,85 | 55,90 | 66,0

*Джерело: Algerian authoritics

Рис. 2.1. Динаміка ВВП за 1998 – 2002 роки, млрд.. дол..

Сільське господарство. У 1996 у сільському господарстві було зайнято близько 1/5 працездатного населення країни, ця галузь економіки давала 11,7% валового внутрішнього продукту. Сільськогосподарське виробництво зосереджене головним чином у північних приморських районах. Найбільш рентабельним є вирощування винограду, крім того вирощуються різні зернові культури, цитрусові, оливки, фініки і тютюн. Розведення домашньої худоби спрямовано на задоволення внутрішніх потреб.

У 1990 майже 30 тис. дрібних землевласників одержали у володіння 0,5 млн. га, що були експропрійовані державою в 1973. У 1990-і роки уряд збільшив інвестиції в сільське господарство і розвиток іригаційної системи. З 1985 по 1990 частка державних асигнувань у сільськогосподарські проекти збільшилася з 10% до 14,5% видаткової частини бюджету. Крім того, уряд, з огляду на перспективу виснаження нафтових резервів, оголосив про намір щорічно вводити в експлуатацію 20 тис. га зрошуваних площ [4].

В роки французької колоніальної окупації виноград перетворився у ведучу сільськогосподарську культуру Алжиру. Вино вироблялося як на експорт, так і для споживання усередині країни. З від'їздом із країни європейського населення споживання провина в країні різко знизилося. Уряд Алжиру почало ряд кроків для скорочення обсягів винної продукції в номенклатурі експорту. Площі колишніх виноградників стали використовуватися для вирощування зернових культур, виробництва молочних продуктів, оброблення цитрусових, а те і просто засаджувалися деревами. При використанні виноградників, що залишилися, упор робиться на виробництво більш якісних вин, столового винограду й ізюму.

Озимі зернові культури, що займають більшу частину оброблюваної землі, призначені головним чином для споживання усередині країни. Це насамперед пшениця, ячмінь і овес. Ярові зернові культури представлені просом, житом і рисом. На початку 1990-х років Алжир продовжував імпортувати 75% зерна, споживаного усередині країни. Найважливішою технічною культурою є тютюн. Крім того, Алжир робить картоплю, апельсини, мандарини, оливки і фініки. Вирощування фініків зосереджене в оазисах Сахари.

Найбільш серйозною перешкодою на шляху розвитку алжирського сільського господарства є природні умови. Лише 3% земельних площ країни використовуються для постійного оброблення зернових. Інші 17% служать пасовищами або зайняті лісом. Основна частина території знаходиться головним чином у зоні пустелі.

До знаходження Алжиром незалежності в економіці країни існували два чітко помітних сектори сільськогосподарського виробництва: орієнтований на ринок сучасний сектор, що знаходився в руках європейських поселенців і деяких заможних алжирських землевласників, і традиційний сектор, у якому трудилася гнітюча частина алжирського селянства. Європейським колоністам належали кращі землі, у тому числі 75% усіх зрошуваних земель, у їхніх господарствах використовувалися сучасна сільськогосподарська техніка, кращі насіння і добрива. Традиційний сектор складався з дрібних земельних наділів, оброблюваних працею їхніх власників, а також безземельних селян і сезонних сільськогосподарських робітників. Після завоювання країною незалежності в господарствах, що раніше належали європейцям, була проведена земельна реформа. Ці господарства перейшли у ведення "самоврядних" сільських комітетів. У 1962 комітети склали соціалістичний сектор сільськогосподарського виробництва.

У 1972 почався другий етап здійснення земельної реформи, змістом якої став перерозподіл більш 650 тис. га. Кожен селянин-хлібороб ставав власником наділу, але при цьому трудився в рамках кооперативного господарства [2].

Лісове господарство. Лісами покрито приблизно 4,7 млн. га території Алжиру. Зустрічаються великі простори, покриті чагарником і корковим дубом, а також значні площі, на яких виростають алепськая сосна, вічнозелений дуб і кедр. В роки війни за незалежність були випалені значні лісові масиви. Велика частина деревини використовується на місцях як паливо і будівельний матеріал. Лісове господарство Алжиру знаходиться у введенні Державної асоціації виробництва пробки і деревини. У 1991 в Алжиру було перероблено більш 300 тис. куб. м деревини і пробки. По виробництву пробки країна займає третє місце у світі після Іспанії і Португалії.

Видобувна промисловість. По запасах коштовної мінеральної сировини Алжир займає одне з перших місць на континенті. Тут добуваються нафта, природний газ, залізна руда, фосфати, вугілля, цинк, ртуть і інші рудні копалини. Видобуток залізної руди зосереджений у декількох