Основні родовища природного газу зосереджені в районі Хасси-Рмель, а головні нафтові родовища знаходяться в Хассі-Месаудє, Эджелє, Хассі-Рмелє, до півдня від Хассі-Месауда й у долині Іллізі. По нафтопроводу нафта надходить у порти Беджаія і Сехіра (Туніс), а природний газ по газопроводу з Хассі-Месауда надходить у Мостаганем, Оран і Алжир.

Розвідка, видобуток і розподіл нафтогазопродуктів знаходяться під контролем держави. У період 1966-1968 здійснення всіх операцій, зв'язаних із продажем нафти, узяла на себе державна компанія СОНАТРАК. У 1967 уряд націоналізувало всі нафтові компанії, крім французьких, а в 1971 придбав 51% акцій компаній, що належали французькому капіталові. Однак у 1980-і роки нафтові запаси Алжиру стали зменшуватися, і СОНАТРАК приступила до пошуку іноземних компаній, готових інвестувати засобу в нафторазвідку. У 1991 з'явився закон, що гарантує іноземним компаніям право на видобуток до 49% запасів нафти і газу. У 1995 обсяг видобутку сирої нафти склав 36,8 млн. т. У тому ж році виробництво газу досягло 60,6 млрд. куб. метрів. Алжир поставляє велику кількість зрідженого газу країнам Західної Європи і США. У 1990 з 12,7 млрд. дол. США - загальної суми експорту Алжиру - 12,3 млрд., тобто 97%, були отримані від вивозу нафти, газу і нафтопродуктів. У 1995 надходження від експорту нафти і газу склали біля половини обсягу національного бюджету [2].

Промисловість. До моменту досягнення незалежності промисловий розвиток Алжиру знаходилося на низькому рівні. Найбільший розвиток одержали харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів і текстилю. Подібно іншим галузям економіки, промислове виробництво випробувало на собі важкі наслідки від'їзду з країни європейських підприємців і фахівців. Більш того, європейські компанії, побоюючись націоналізації, не випробували бажання інвестувати капітал в економіку Алжиру.

Починаючи з 1970-х років в урядових планах економічного розвитку Алжиру пріоритет віддавався промисловому розвиткові країни. Великі сталеливарні заводи були побудовані в Аннабє і Джіджелє. На заводах Константини і Сіді-Бель-Аббеса стали виробляються трактори й інша сільськогосподарська техніка. У Скікдє був споруджений великий нафтохімічний комплекс. Швидко розвивалися целюлозно-паперова і текстильна промисловість, виробництво цементу й електроустаткування. У багатьох регіонах Алжиру виникли дрібні виробництва взуття й одягу і навіть дрібні металургійні підприємства, обладнані на засоби приватних інвесторів. Виробництво сільськогосподарського інвентарю, вантажівок і верстатів, що ніколи було монопольною сферою діяльності Національної машинобудівної компанії, стало моделлю для реструктурування інших великих національних компаній. Успіх експерименту спонукав у 1990 Всесвітній банк надати Алжиру додаткова позика в розмірі 99,5 млн. дол. для реструктурування інших промислових підприємств.

3. Зовнішній торговельний обіг (ЗТО) квот

Середнє виробництво сирої нафти в Алжирі протягом 2003 становило приблизно 1.2 мільйонами bbl/d. Разом з 445 000 bbl/d конденсату і 250 000 bbl/d зрідженого природного газу, виробництво складало у середньому приблизно 1.86 мільйона bbl/d повного виробництва нафти протягом 2003, у порівнянні з 1.57 мільйонів bbl/d у 2002. Алжирське виробництво сирої нафти багато більше квоти ОПЕК у 782 000 bbl/d (з 1 листопаду 2003; тільки виробництво сирої нафти підлягло квоті ОПЕК). Чистий нафтовий експорт (включаючи сиру нафту, конденсат і зріджений природний газ) склав приблизно 1.65 мільйонів bbl/d у 2002, більшість з якого пішло в Європу і Сполучені Штати. Внутрішнє споживання нафти - приблизно 212 000 bbl/d [4].

Таблиця 1.1

Зовнішній торговельний обіг за 1999 – 2003 роки, млрд. дол...* |

1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Експорт | 12,32 | 21,65 | 19,09 | 18,71 | 25,48

Імпорт | -8,96 | -9,35 | -9,48 | -12,01 | -16,17

Торговельний баланс | 3,36 | 12,30 | 9,61 | 6,70 | 9,31

*Джерела: World Bank and Algerian authoritics

4. Населення (чисельність) за 2001 – 2003 роки

В епоху французького завоювання чисельність населення Алжиру складала блтзько 3 млн. чоловік. У 1966 вона досягла вже 11,823 млн. чоловік, а в 2003 - 32,82 млн. чоловік (таблиця 4.1). У 2003 рівень народжуваності складав 21,94 на 1000 чоловік, а рівень смертності - 5,09 на 1000 чоловік (таблиця 4.2). Дитяча смертність (дітей до року) складає 37,74 на 1000 народжених. У 2003 близько 63% населення було від 15 до 64 роки, 32,8% молодше 15-ти років і 4,2% населення старше 65 років (таблиця 4.3). Середня тривалість життя в Алжирі на 2003 рік складала 69,14 років у чоловіків і 72,01 років у жінок (таблиця 4.4) [5].

Таблиця 4.1

Чисельність населення Алжиру 1999 – 2003 роки, млн.. чол..*

1999 | 2002 | 2003

30,0 | 31,3 | 32,8

*Джерело: World Bank

Таблиця 4.2

Зміни чисельності на 1000 чоловік в 2003 році

Кількість народжених | 21,94

Кількість померлих | 5,09

Кількість мігрантів | -0,40

Річний приріст населення | 1,65%

Таблиця 4.3

Розподіл чисельності (липень 2003 року, тис. чол..)

вік | чоловіків | жінок | всього

від 0 до 14 років | 5  | 5  | 32,8%

від 15 до 64 років | 10  | 10  | 63,0%

більше 65 років | 625 | 738 | 4,2%

Таблиця 4.4

Розподіл за віком (липень 2003 року, років)

показник | чоловіків | жінок | всього

22,3 | 22,6 | 22,5

69,1 | 72,0 | 70,5

Близько 3/4 населення зосереджено в передгір'ях Телль-Атласа, приблизно 1,5 млн. чоловік проживають у районі високогір'я і менш одного мільйона - у пустелі Сахара. Найбільша щільність відзначається поблизу столиці й у