кожну десяту дитину народжують жінки, які не перебувають у за-реєстрованому шлюбі. В 1990 р. на таких дітей при-падало 11.2% загальної кількості народжених.
Негативний вплив на природний приріст насе-лення України має досить велика кількість абор-тів.
Природний рух населення формують також по-казники його смертності. Серед останніх особливе місце належить дитячій смертності, в республіці помирає кожна десята (віком до одного року) дити-на. Зрозуміло, що зниження дитячої смертності сприятиме врешті-решт підвищенню загального природного приросту населення.
В Україні є дуже високою, особливо серед сіль-ських жителів, загальна смертність. Серед останніх кількість померлих на 1000 чол. населення в 2002 р. становила 16.1, що при дуже низькій наро-джуваності (12.7) призвело до того, що природ-ний приріст по Україні дорівнював лише 3.4.
2. Порівняльна характеристика демографічних проблем світу та України
Протягом останніх 150 років населення Землі зростає дуже швидкими темпами. Про це свідчать факти, адже на початку нашого літочислення кількість населення Землі сягала 230 млн. осіб. Тільки близько 1830 року вона досягла 1 млрд. осіб, у 1890 році вона становила 1,6 млрд. Однак у 1930 році на Землі було вже більше 2 млрд. осіб, а через 30 років (у 1960 р.) досягла З млрд.. і вже через 15 років (1975) — 4 млрд. осіб.Наприкінці 1999 року чисельність населення планети сягнула 6 млрд.чол., а у першій половині XXI ст., за передбаченням футурологів, наблизиться до 11 млрд. осіб.Отже, щорічно чисельність людей на Землі зростає, а природні ресурси, за допомогою яких можна забезпечити життя цього населення, підвищити його якість, катастрофічне зменшуються. Невпинно збільшується кількість бідних і знедолених у світі, незважаючи на темпи розвитку економіки, відбувається катастрофічне виснаження всіх природних ресурсів.
Сьогодні суспільство неспроможне вирішувати не лише глобальні, але й регіональні екологічні й соціальні проблеми.
Кількість населення світу та його середньорічний приріст зображено. На кількість населення країни, його структуру, культурний та освітній рівень істотно впливають міграції.
Міграції населення це переміщення людей по території, пов'язані зі зміною постійного місця проживання та роботи.
Міграції класифікують за причинами (економічні, політичні, гуманітарні тощо), строками (сезонні, тимчасові, постійні), напрямами (зовнішні і внутрішні), складом мігрантів, ступенем організованості тощо. Істотно впливають на міграцію війни, кон-флікти, зміни політичної ситуації в країні або регіоні, зміни державних кордонів.
Механічний приріст вносить певні корективи в демографічні процеси і у формування культури народів. Зовнішні міграції поділяють на:
а) еміграцію виїзд громадян зі своєї країни до іншої держави на постійне проживання або на тривалий період;
б) імміграцію в'їзд до країни громадян іншої держави на постійне або тривале проживання.
Провідні вчені світу вважають, що головними заходами, які допоможуть зберегти нашу цивілізацію та біосферу, є відродження та збереження розмаїття природи й біоугруповань у обсягах, які забезпечують стійкість довкілля. Ми маємо прагнути до гармонізації взаємовідносин людського суспільства та природи. А це можливо лише за умови зміни свідомості людства, вдосконалення соціоекологічного мислення.
Для України характерні у багатьох векторах зворотні процеси: проблеми перенаселення не існує, хоча вплив на природне довкілля постійно зростає. Також, як і для цілого світу, для України є відчутною є міграція населення в межах країни, а особливо – за її межі.
Все це зумовлює необхідність на рівні держави вирішувати і регулювати демографічні процеси в нашій країні, оскільки населення, трудові ресурси – це основа будь-якої цивілізованої держави.
Список використаної літератури
Захоруг Т. Демографічна ситуація: чому нас стає менше? // Україна і світ – 2003. – 21 –25 травня.
Заставний Ф.Д. Географія України. –Львів: Світ, 2001. –472 с.
Населення // Україна у цифрах у 2004 році. – державний комітет статистики України.
Паламарчук М.М. Географія України. –К.: Освіта, 1999.
Прибитковий І. М. Основи демографії: посібник. – К.:, 2000.
Рибов І. Сім’я і відтворення населення в Україні // Економіка України. – 1998 р. - № 4. – с. 86 – 88.
Розміщення продуктивних сил України / за заг. ред. Є.П. Качана. –К.: Вища школа. –375 с.
Соціально-економічна географія України / за заг. ред. О.І. Шаблія. –Львів: Світ, 1994. –608 с.
Щорічний статистичний довідник. – К.: Мінстат. – 2004 р.