Такими е ті основні фізичні умови, на тлі яких про-ходив розвиток і становлення життя на Землі, формуван-ня людини.

Боротьба за існування і природний добір спричини-лися до того, що в структурі й будові живих організмів відбилися зовнішні умови. Інакше кажучи, між власти-востями живих організмів й навколишнім середовищем

існує тісний взаємозв'язок. Зокрема, більшість особли-востей людини і тварин визначені такими фізичними умовами космічного порядку, як сила тяжіння, швид-кість добового обертання Землі, склад випромінювання Сонця тощо. Дія всіх цих факторів позначається на будові кістяка людини і тварин, дихального апарату й системи кровообігу, на будові органів чуття й цен-тральної нервової системи.

Так, наприклад, дія сили земного тяжіння зумовила оптимальні розміри живих істот, що населяють суходіл. У воді ж, де дія сили земного тяжіння певною мірою компенсується виштовхувальною силою, живуть і біль-ші тварини. Наприклад, деякі екземпляри китів досяга-ють у довжину близько 33 м і важать понад 1600 кН. На суші подібні чудовиська були б занадто неповороткими і навряд чи змогли б існувати.

Інший приклад: відомо, що в сонячному світлі най-більша енергія припадає на випромінювання з довжиною хвилі 555 нм (жовто-зелена частина спектра). І відпо-відно до цього око людини виявляється найчутливішим саме до жовто-зеленого кольору.

Космічні «обставини» визначили й «ритми» в життє-діяльності живих організмів. Так, наприклад, життєвий цикл найпростішого одноклітинного організму — аме-би — триває 24 год, тобто добу. З цього часу амеба 20 год росте, а 4 год припадає на підготовку клітини до поділу і на сам поділ.

Перелітні птахи здійснюють польоти в строго визна-чені періоди року.

Можна також припускати, що й психіка людини, і її життєздатність якоюсь мірою склалися під впливом тих фізико-астрономічних умов, які існують на нашій пла-неті.

Земля і збереження навколишнього середовища. Однією з основних причин, що породили релігійні уяв-лення про світ, було безсилля наших предків перед природою. А в сучасну епоху одним з факторів, що сприяє відтворенню релігійних поглядів, є страх перед можли-вими небезпеками і різного роду кризовими ситуаціями, які загрожують людству. Невіра у можливості людського суспільства, у можливості науки породжує у деяких людей, особливо у країнах капіталізму, ілюзорні надії на втручання неіснуючих надприродних сил, нібито здат-них такі небезпеки відвернути.

Однією з проблем, яка постала перед сучасною люди-ною, є екологічна проблема.

Природні ресурси нашої планети обмежені, а можли-вості природного навколишнього середовища не безкраї. Тим часом практичні потреби людства швидко зроста-ють, продуктивні сили бурхливо розвиваються, а отже, розширюються й масштаби використання земних ба-гатств. У зв'язку з цим виникає ціла низка гострих проблем, які мають першорядне значення для всього людства: чи вистачить продовольчих ресурсів, щоб про-годувати дедалі зростаючу кількість населення нашої планети? Чи зможе людство в умовах триваючого зростання продуктивних сил і чисельності населення успішно боротися із забрудненням і знищенням навко-лишнього середовища? Чим замінити нафту, газ, вугіл-ля, а також інші корисні копалини, запаси яких обме-жені і рано чи пізно вичерпаються? Як запобігти можливим глобальним змінам клімату внаслідок виді-лення в атмосферу промисловими підприємствами вели-кої кількості теплоти й вуглекислого газу? Як, нарешті, задовольнити безперервно зростаючі енергетичні потреби людства?

Багато буржуазних учених — соціологи, екологи, фі-лософи, економісти — мають досить песимістичну точку зору. Вони вбачають чи не єдиний вихід у тому, щоб взагалі припинити всякий розвиток земної цивілізації, зростання виробництва і споживання, запобігти подаль-шому збільшенню населення.

Немає нічого дивного в тому, що такий крайній пе-симізм засмучує деяких людей, штовхаючи їх у примар-ний світ релігійних надій. Тим більше, що конкретні рекомендації з практичного здійснення згаданих вище заходів нерідко мають воістину страхітливий характер. Ось що пише, наприклад, в одній із своїх статей аме-риканський еколог Дж. Харден: «Як же ми можемо допомогти тій чи іншій країні уникнути перенаселення? Очевидно, найгірше, що ми можемо зробити,— це посла-ти туди продовольство... Атомні бомби зробили б кращу справу».

Насправді ж ситуація не така безвихідна. «Обсяг кожного з невідновлюваних природних ресурсів Землі,— писав академік 6. К. Федоров,— неминуче обмежений і в міру використання скорочується. Також скорочується можливість для використання частки природних ресур-сів, що відновлюються,— прісної води, кисню в атмосфе-рі, лісу, риби в океані і т. п. Проте можливості задово-лення потреб людини залежать не тільки від наявності та обсягу відповідного природного ресурсу, але й від способів виробництва. Слід враховувати співвідношення кількох одночасно триваючих процесів. Скорочення запа-сів природних багатств — нафти, вугілля, лісу і т. д.— лише один з них. Другий — зростання ефективності ви-користання ресурсів. Третій — систематичне розкриття в результаті науково-технічного прогресу принципово нових можливостей задоволення основних потреб людини»

Уже зараз значна частка електричної енергії вироб-ляється на атомних електростанціях за рахунок викори-стання ланцюгової реакції самочинного поділу важких елементів. При цьому запаси «ядерного пального» практично необмежені, оскільки створено реактори, в проце-сі роботи яких відтворюється нове ядерне паливо.

На підході й принципово новий тип енергетичних установок — керовані термоядерні реактори. Вони здатні в доступному для огляду майбутньому повністю забез-печити потреби людства в енергії. Тим більше, що пали-вом для них може бути звичайна морська вода.

Перспективне і ще одне джерело енергії — Сонце. Мо-жливо, вже в цьому сторіччі будуть створені космічні орбітальні сонячні електростанції, що перетворюють енергію сонячного випромінювання на електричну. А во-на по високочастотних або лазерних каналах переда-ватиметься на Землю. До речі, такий спосіб пов'язаний з мінімальними змінами в навколишньому середовищі.

Вже зараз майже половина продукції текстильної промисловості виробляється з синтетичних матеріалів. Із синтетики