Океан дуже довгий час розділяв людей, що проживали на різних материках. Потім він став головною ланкою, що об’єднала людство. І ще й зараз головні перевезення вантажів виконуються морськими суднами.

Слово “Океан” прийшло до нас від імені давньогрецького бога Оheanoz, володаря водної стихії. Так стародавні греки називали безперервну водну оболонку Землі, що немовби величезна ріка обтікала світ з усіх боків. Звідси й з’явилося поняття “Світовий океан”.

Справедливо інколи кажуть, що нашу планету правильніше було б називати не Землею, а Океаном. І справа не тільки в тому, що вода покриває майже 3/4 поверхні земної кулі і в Світовому океані зосереджено 96,5% всієї вологи планети.

Із поверхні Світового океану щорічно випаровується близько 500 . 10і кмі, що складає 86% усієї вологи, що поступає в атмосферу. І тільки решту 14% дає суходіл.

Океан поглинає основну масу сонячної енергії. На одиницю його поверхні припадає майже в 2 рази більше сонячної радіації (90 ккал/см2 за рік), ніж у межах суходолу (50 ккал/смІ за рік).

У Світовому океані зосереджено 7,3 . 10І№ ккал тепла. Однак у теплообмін з атмосферою залучається тільки 4% накопиченого тепла (3,0 . 10І° ккал/рік). Оскільки тепло- та вологообмін є головними чинниками, що визначають клімат земної кулі, зі Світовим океаном пов’язано формування та зміни природи всієї нашої планети. Ось чому всі проекти покращати клімат великих масивів суходолу опираються на збільшення притоку тепла та вологи з прилеглих океанічних акваторій. Необхідні зміни тепло- та вологообміну припускається отримати за рахунок впливу на процеси, що відбуваються у Світовому океані.

Видатний кліматолог О.І. Воєйков зазначав, що теплі морські течії являються “трубами водяного опалення” планети. Тільки один Гольфстрім несе у 22 рази більше тепла, ніж всі річки земної кулі. Завдяки теплу, що він переносить, такий сприятливий клімат Європи. Під впливом північної гілки Гольфстріму, що обігріває Скандинавію, в продовж всього року виявляється доступним для суден Мурманський порт, у той час як Маріупольський порт на Азовському морі, що знаходиться на 2500 км на південь, замерзає на 2 місяці.

У Світовому океані розчинена велика кількість газів і солей. Якщо добути з води всі солі, то ними можна вкрити поверхню суходолу шаром завтовшки біля 200 м.

Кисню в океані в два рази більше, ніж азоту. Їх співвідношення у воді 1 : 2, в той час як у повітрі 1 : 4. Достаток кисню та солей - сприятлива основа для розвитку життя. Тому життя, як вважають еволюціоністи, не тільки виникло в океані, але й виявилось більш розвинутим, ніж на суходолі.

Мінеральні ресурси зовсім не обмежуються розчиненими солями. Їх багато і в донних відкладах. Особливо важливі мінеральні поклади материкової відмілини. Тут зосереджені і основні біологічні ресурси. Звідси та гострота і напруженість у відношенні поділу шельфу, бажання багатьох держав оголосити своїми територіальними водами прибережну 200 - мильну зону, в той час як раніше всіх задовольняла навіть 3 -, 6 -, у крайньому випадку 12 - мильна смуга.

Морські промисли з давніх-давен служили важливою галуззю господарської діяльності людини. Але величезні резерви біологічних ресурсів Світового океану ще слабо освоєні. Морські промисли ще слабо розвинуті і добувається тільки те, що вдається знайти в прибережних океанічних просторах. І це в той час, коли з 63 класів тварин, відомих на земній кулі, в океанах нараховується 51 клас від найдрібніших одноклітинних до гігантських китів.

Вже зараз розвивається морське фермерство для розведення риб, морських ссавців, безхребетних і водоростей. Тільки таким шляхом можна забезпечити продуктами харчування з кожним роком зростаюче населення Землі.

На початку нашої ери на планеті нараховувалось лише 200 - 250 млн. чоловік. За 16 століть населення земної кулі зросло вдвічі, а вже на рубежі 20 століття воно досягло 1,5 млрд., у 1975 р. - 4 млрд., зараз - близько 6 млрд. чоловік. Населення земної кулі росте головним чином за рахунок країн Південної Азії, Африки та Південної Америки, що розвиваються.

Приріст населення у цих країнах значно випереджає збільшення кількості матеріальних благ. Однак ця обставина не причина, а тільки наслідок багатьох соціальних та культурних чинників. У розвинутих країнах високий рівень культури, медичних знань та духовних потреб сприяє обмеженню зростання населення.

Розрахунки показують, що при тих темпах розвитку промисловості, які досягнуті зараз, корисні копалини суходолу будуть вичерпані порівняно швидко. Споживаються вони людиною в мільйони раз швидше накопичення і утворення в надрах Землі. Уже зараз використовуються в промисловості, сільському господарстві та медицині майже всі хімічні елементи.

За даними акад. О.П. Виноградова, в наші дні видобувається біля 20 т мінеральної сировини на 1 людину за 1 добу. Тільки за останні три десятиліття було вилучено близько 70% нафти та газу, отриманих за весь час експлуатації надр Землі, 50% заліза, майже 40% вугілля. Щорічно мільйони промислових підприємств, електростанцій, автомобілів, літаків, тепловозів, суден, сотні мільйонів житлових будинків спалюють більше 5 млрд. т вугілля та нафти і більше 1 трильйона кубометрів газу.

Вважається, що все зростаюча потреба в технічній сировині буде в значній мірі задовольнятись за рахунок мінеральних багатств, що залягають на дні Світового океану та величезної маси хімічних елементів, розчинених у його водах. На дні Світового океану, що в 2 рази перевищує територію суходолу, зосереджено величезні багатства, які, по