гідрологічні практики, що забезпечують набуття навичок у студентів-географів із вміння характеризувати та аналізувати кількісні та якісні показники водних об”єктів. Це сприяє формуванню у студентів загального географічного світогляду, а також коректному та усвідомленому ними тлумаченню гідрологічних та гідрохімічних термінів. Прикладом реалізації такого підходу є проведення навчальної гідрологічної та гідрохімічної практики зі студентами І курсу на базі Канівського природного заповідника обсягом 36 годин.
Для випускників, які закінчили географічний факультет, кілька років назад буде незвичним бачити такий широкий перелік навчальних гідрологічних і гідроекологічних дисциплін. Дійсно, раніше кафедра забезпечувала викладання лише “Загальної гідрології” і “Гідрогеології”, але з 1995-1996 навчального року за новим планом цей список значно розширився завдяки деканату географічного факультету, а також завдяки кафедрам, які запропонували нові дисципліни гідролого-гідроекологічного спрямування. Причому, що стосується цих кафедр, то в деяких випадках уведення нового спецкурсу в їхній навчальний план було пов`язано з інтересом до досліджень чи методичних напрацювань конкретного викладача кафедри гідрології і гідрохімії.
Проаналізуємо, як забезпечені вітчизняними підручниками і посібниками ті навчальні дисципліни, про які йде мова. З двох нормативних курсів один “Загальна гідрологія” на сьогоднішний день забезпечений підручником колективу авторів кафедри виданим у 2000 р. (автори С.С.Левківський, В.К.Хільчевський, О.Г.Ободовський та ін., за ред. С.М.Лисогора). Що ж стосується другого нормативного курсу “Основи океанології”, то з цього курсу поданий у видавництво в 2000 р. рукопис підручника (автори В.К.Хільчевський, і С.С.Дубняк). Із спецдисциплін лише “Основи руслознавства” забезпечені навчальним посібником “Руслові процеси” О.Г.Ободовського.
Таким чином, стосовно випуску навчально-методичної літератури для студентів інших кафедр географічного профілю можна констатувати, що кафедрі гідрології та гідрохімії ще багато треба працювати в цьому напрямку.
Розширення переліку гідрологічних і гідроекологічних дисциплін зумовлено необхідністю поглиблення географами знань, які дають можливість фахово оцінювати антропогенний вплив на географічну оболонку, в межах якої взаємодіють літосфера, гідросфера, нижні шари атмосфери і біосфера. Причому такі дослідження географами проводяться як на комплексному ландшафтному рівні, так і з акцентом на конкретні водні об`єкти, водогосподарські заходи, процеси забруднення поверхневої частини гідросфери. Хотілося б навести приклади тем, поки що невеликих досліджень студентів кафедри фізичної географії і геоекології - їх дипломних робіт. Дані взяті за 1996-2000рр. Так, 24 дипломні роботи фізико-географів і геоекологів мають тематику, пов`язану з водними проблемами, причому досліджуються не стільки гідрологічні питання, а більше гідрохімічні:
1996 р.
Порівняльний аналіз факторів формування екологічної ситуації в басейнах річок Росі і Десни.
Оцінка ландшафтів за умовами міграції радіонуклідів (на прикладі Київського Полісся).
Екологічна ситуація в басейні р.Дніпро.
Еколого-економічні заходи по збереженню і оздоровленню водойм м.Києва та розвитку його природно-рекреаційного потенціалу.
Екологічна оцінка природних умов каскаду дніпровських водосховищ за розподілом і трансформацією органічних речовин.
Екологічний аналіз центральної частини басейну р.Десна.
1997 р.
Водогосподарський комплекс України: регіональні особливості водозабезпечення та водокористування.
Радіоекологічний стан Волинського Полісся.
Тепловий вплив ТЕС і АЕС на екологічний стан водойм-охолоджувачів степової зони України.
Геоекологічний аналіз басейну Дніпра.
Осушувальні меліорації в Сумській області.
1998 р.
Геоекологічна характеристика дніпровських водосховищ.
Еколого-економічні основи раціонального використання та охорони водних ресурсів.
Осушувальні меліорації та їх вплив на екологічну ситуацію в Українському Поліссі.
1999 р.
Екологічна оцінка центральної частини р.Десни.
Географічні основи водних меліорацій в Україні.
Створення меліорованих агроландшафтів і особливості їх раціонального використання (на прикладі Рівненської обл.).
Осушувальні меліорації та їх вплив на екологічний стан Українського Полісся.
2000 р.
Геоекологічний стан басейну р.Дніпро (на території України).
Оцінка та охорона водоресурсного потенціалу України.
Екологічні проблеми водних ресурсів басейну Дніпра.
Екологічні проблеми Азовського моря та шляхи їх вирішення.
Водоохоронні та водогосподарські аспекти екології малих річок України.
Вплив господарської діяльності на розвиток ерозійних процесів (на прикладі Закарпатської області).
Крім того, можна навести приклади по дисертаційних роботах. Так, докторська робота Л.Л.Малишевої (кафедра географії України), захищена в 1998р., була присвячена геохімічному аналізу ландшафтів у різних регіонах України і антропогенному впливу на них. Кандидатська дисертація О.В.Аріон (кафедра фізичної географії та геоекології), захищена в 1999р., була присвячена оцінці стану ландшафтів природоохоронних територій (на прикладі Качанівського заповідника). В обох роботах (відповідно, в докторській більше) велика увага приділена гідрохімічним дослідженням. Причому, наводяться власні визначення вмісту хімічних компонентів у природних водах, їхня інтерпретація, висновки.
Важливим аспектом є також виконання спільних міжкафедральних наукових досліджень: 1998 р. - госптема з Мінекоресурсів України (науковий керівник проф. М.Д.Гродзинський, виконавці – проф. П.Г.Шищенко, доц. О.Г.Ободовський), присвячена екологічним проблемам р.Дніпро; 1999 р. - комплексна тема (кафедри гідрології та гідрохімії, географії України, геоморфології і палеогеографії, фізичної географії і геоекології, економічної і соціальної географії) по Закарпатській області згідно угоди між Закарпатською облдержадміністрацію і Геологічним інститутом Київського університету імені Тараса Шевченка). До виконання останньої теми залучені студенти різних кафедр, які при цьому проходять виробничу практику.
А тепер хотілося б поділитися враженнями від викладацької роботи із студентами географами, від перегляду їхніх дипломних робіт.
1). В першу чергу, в них глобальніша постановка задачі дослідження, ніж у гідрологів (як було видно з переліку тем дипломних робіт). Але при цьому спотерігається значно спрощене розуміння гідроекологічних проблем. Воно базується, з одного боку на недостатніх знаннях гідрохімічних і гідрологічних процесів і закономірностей, з іншого - на використанні популістських малонаукових публікацій. Наприклад, у більшості студентів-географів панує думка про те, що водосховища дніпровського каскаду треба обо`язково ліквідувати; добрива, які вносяться на сільгоспугіддя - це лише отруйні речовини, а не розроблені вченими - агрохіміками речовини, які дають на сьогоднішній день можливість вирощувати врожаї сільськогосподарських культур, які необхідні для того щоб прогодувати населення планети. Приклади можна продовжувати.
2). Мабуть, друге витікає з першого. Це