Проте аналіз карт по розділах дає змогу визначити конкретні особливості радіоекологічної ситуації.

По карті вступного розділу атласу зони впливу аварії на ЧАЕС можна визнвчити, що смуга радіаційного забруднення перекреслює територію Поліського району з північного сходу на південний захід за досить значними показниками забруднення радіо - цезієм. До речі, ця карта підтверджує доцільність, актуальність усіх виконаних картографічних розробок.

Карти радіаційного забруднення грунтів на сільськогосподарських угіддях та лісах, а також ділової деревини у лісах вимальовують сучасну ситуацію на основі відповідних галузей радіо-екологічного моніторингу.

За цими картами можна накреслити дуже конкретні плани розвитку моніторингових досліджень: де саме слід брати пробу грунтів, деревини на вміст в них радіонуклідів. Поряд з цим карти визначають осередки ризику: де слід найперше оздоровити сільськогосподарські угіддя (не використовувати продукцію для харчування людей подекуди й домашніх тварин) звідки не можна брати лісову сировину для широкого вжитку, а направляти її на спеціальну обробку, яка забезпечує екологічну безпеку відповідної продукції.

Карти першого розділу відображають прироно-екологічну ситуацію та не дуже багатий природний потенціал району (переважно господарське значення мають лісові ресурси та угвддя, придатні для сільськогосподарського використання). Головна функція карт цього розділу - характеристика властивостей навколишнього середовища, які сприяють або перешкоджають міграціям радіонуклідів. Особливе значення серед інших має карта «Природна захищеність підземних вод від забруднень з земної поверхні», складена за матеріалами, опрацьованими гідрогеологами під керівництвом Е.В.Соботовича в межах програми «Полісся».

У другому розділі атласу вміщено карти демографічної ситуації. Розглядаючи карту структури населення за статтю та віком, можна визначити сучасні особливості у співвідношеннях різних груп населення: переважання людей похилого віку майже в усіх населених пунктах (ефект «перевернутої пляшки» у діаграмній фігурі), недостатня кількість людей працездатного віку для розвитку господарства у районі, наявність дітей в дуже радіаційно забрудненних населених пнктах (загроза генофонду населення). Якщо перша особливість - це цілком закономірний наслідок радіаційного забруднення території, то друга складає проблему для господарської реабілітації території, а третя вимагає негайних дій щодо усунення небезпеки життя дітей на забруднених територіях. Карти чисельності та природного руху населення призначені для розгляду й оцінки причин та наслідків відповідних демографічних процесів. Диманічні показники (на різні дати) дають можливість визначити переважання процесів депопуляції населення (перебільшення кількості померлих жителів у порівнянні з кількістю новонароджених). Інші картидають змогу розглянути характер зайнятості населення в господарських сферах, трудові ресурси, виробничі та соціально-побутові умови життя людей. Усі карти розділу створюють уявлення про сучасний стан демографічної ситуації, дають змогу прогнозувати розвиток певних демографічних процесів та оцінювати можливості запровадження заходів по соціальному захисту населення.

Третій розділ карт присвячено галузевій структурі господарства та її трансформації внаслідок аварії на ЧАЕС. Подано характеристику земель, вилучених з господарського використання, оскільки запроваджено зону безумовного відселення. За відповідною картою можна визначити реабілітаційний потенціал господарського користування територією певних сільско- та лісогосподарських підприємств. У чотирьох картах відображена динаміка структури посівних площ, ефективності сільскогосподарського виробництва, одержання основних видів продукції й техніко-економічних показників постсільсьгосподарських підприємствах ( стан на 1985 та 1999 роки). Візуальне сприйняття діаграмних фігур дає змогу визначити за їх розмірами характер трансформації господарства, яка відбулася після аварії на ЧАЕС. Для користувача цих карт важливою є можливість одержання з карт дуже конкретних числових значень усіх показників, поданих різними засобами зображення діаграмних фігур (стовпчикові діаграми, чотирикутники, за способом Варзара, паралелепіпеди). Окрім стовпчикових діаграм, чотирикутники та паралелепіпеди, побудовані на дві дати, накладаються один на одний. Зміни форми діаграм по кожному з підприємств спричинені змінами кількісних значень показників. Так, наприклад, зміни паралелепіпеду по господарству «Хабне»свідчіть, що середньорічна чисельність робітників значно знизилася, а інші техніко-економічні показники майже не змінилися, а от по господарсту «Нива» чисельність робітників знизилася, проте значно зросла фондоозброєність праці, а слідом і валова продукція на одного сільскогосподарського робітника. Динаміку врожайності основних сільскогосподарських культур подано по роках (1985-1999рр).

Четвертий розділ вміщує карти, які характеризують наслідки дії радіаційного фактору на здоров’я людей. В оцінціцієї дії вихіднимиє карти колективних доз опромінення та дозових навантажень на щитовидну залазу та інші органи в результаті опромінення людей різного віку радіактивним йодом. Розроблено новий тип карт захворюваності людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС та населення забруднених територій (наприкладі злоякісних новоутворень). З метою аналізу дії радіаційного фактору на захворюваність населення створено карту полів щільності випадків злоякісних новоутворень у населення району до 1985 р. та після аварії (1992, 1999 рр.), які дали змогу перейти від дискретного подання інформації по населенних пунктах до континуального. Ці карти використовуються разом з картами полів щільності забруднення територій радіонуклідами для створення кореляційних карт зв’язків між зазначеними явищами. Ці розробки можна вважати методично значимим експериментом, який має бути поширений на дослідження й інших груп хвороб, які зазначено у науковій концепції атласу. Екперимент здійснено на базв матеріалів Українського центру радіаційної медицини.

Наспупний розділ вміщує моніторингові карти наслідків дії радіаційного забруднення на навколишнє середовище. Чотири з них відображають динаміку забруднення населених пунктів цезієм - 137, стронцієм - 90, гамма-фону на поверхні землі та на висоті 1метра над нею по роках (1986-2000 р.р.). Графіки максимальних, мінімальнихта середніх значень показників