Тоді була виконана перша робота по узагальненню в регіональному плані інформації про показники фізико-хімічної обстановки в поверхневих і підземних водах Правобережного Полісся України з точки зору оцінки гідрохімічних процесів, які розвиваються під впливом осушення і сільськогосподарського освоєння боліт і заболочених земель. Основні результати цієї роботи опубліковані в [14], доповідалися на IV Всесоюзному гідрологічному з`їзді (1973р.) і наведені в працях цього з`їзду [15].

Важливою особливістю досліджень після 1972 р. було те, що вони виконувались безпосередньо на осушувальних системах у різних фізико-географічних зонах та областях України. В зоні мішаних лісів - у Волинському Поліссі, в Житомирському Поліссі, в Київському Поліссі. В Лісостеповій зоні - в Малому Поліссі та в Північній області Дніпровської терасової рівнини.

Польові експедиційні роботи (начальники експедицій-Ромась М.І. 1976 р. Закревський Д.В., 1972 р.; Хільчевський В.К. 1978-1980 рр.) проводили в літньо-осінню межень (червень-вересень). Досліджували поверхневі води (озер, зокрема оз. Світязь, річок - водоприймачів - Стохід, Перга, Здвиж, Трубіж), воду каналів осушувальної мережі, грунтові води і в ряді випадків - напірні. Суттєво важливим було те, що водневий показник (рН) і нестійкі компоненти хімічного складу води ( CO2, O2, NH4+, NO2-, Fe2+ i Fe3+) визначали безпосередньо біля водопункту, а головні іони - в день відбору проб води з закінченням аналізу на наступний день. Проби води на мікроелементи консервували біля водного об`єкту. Аналізи проводили в стаціонарній лабораторії атомно-абсорбційнним методом. Досвід польових гідрохімічних досліджень у зв`язку з осушувальними меліораціями узагальнений у методичних вказівках [16].

Гідрохімічні дослідження проводились на осушуваних землях і після 1980 р. Вони були пов`язані з вивченням хімічних характеристик стоку річок України (1981-1985 рр.), кількісною оцінкою впливу різних антропогенних чинників ( в тім числі і осушувальних меліорацій) на гідрохімічний режим річок України (1986-1990 рр.) тощо.

Основні результати гідрохімічних досліджень у зв`язку з осушувальними меліораціями наведені в цілій низці публікацій, зокрема [17-28].

Підсумковим результатом стала дисертація Закревського Д.В. на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук за спеціальністю “Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія” [29], чим започатковано новий науковий напрямок - гідрохімія осушуваних земель. Більш детально про ці дослідження в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка сказано в статті Закревського Д.В. [30].

1981-1985 рр. Основні дослідження полягали у вивченні хімічних характеристик стоку річок України в Чорне та Азовське моря. (Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Хільчевський В.К., Горєв Л.М., Савицький В.М., Сніжко С.І., Осадчий В.І., Федорченко С.С., Василенко В.П., Шевчук І.О.). Начальником експедицій, які проводилися в основному в басейні Дніпра (річки - Дніпро, Прип`ять, Рось) та Південного Бугу був Хільчевський В.К.

Тоді ж виконувались підпорядковані цим дослідженням: а) оцінка гідрохімічного режиму малих річок у природному стані та під впливом антропогенних чинників і побудова карти гідрохімічного районування по зоні України (Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Сніжко С.І., Дубовицька І.О., Хільчевський В.К.). Ці роботи проводились спільно з Українським філіалом Центрального науково-дослідного інституту комплексного використання водних ресурсів (УФ ЦНДІКВВР) згідно з планом Держкомітету по науці і техніці СРСР; б) вивчення хімічного складу річкових вод басейну Дніпра під впливом антропогенних чинників, розпочате ще до 1981 р. дослідженнями водойм і водотоків Київської області (Пелешенко В.І., Горєв Л.М., Хільчевський В.К.); в) розробка методик атомно-абсорбційного визначення важких металів у природних водах (Пелешенко В.І., Савицький В.М., Осадчий В.І.); г) гідрохімія зрошуваних земель (Горєв Л.М., Пелешенко В.І.); д) організація гідролого-гідрохімічного стаціонару в м.Богуславі Київської області (наказ ректора Київського університету від 12.02.1981р., №99) та організація гідрохімічних досліджень на ньому (Пелешенко В.І., Хільчевський В.К., Осадчий В.І.). Науковим керівником досліджень на Богуславському стаціонарі рішенням кафедри гідрології і гідрохімії був призначений Хільчевський В.К.

Ще до аварії на Чорнобильській АЕС в Київському університеті за ініціативою Ромася М.І. розпочато дослідження впливу атомної енергетики на природні води. Спільно з інститутом “Гідропроект” ім. С.Я.Жука (м. Москва) вивчались процеси формування гідрохімічного режиму і якості води у Верхньо-Деснянській водоймі-охолоджувачі Смоленської АЕС, розроблялась методика ведення теплового і гідрохімічного моніторингу водойм-охолоджувачів АЕС і прилеглих до них водойм на прикладі Чорнобильської АЕС (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Семерик В.М., Осадчий В.І., Черненко А.А., Засядчук Н.М., Соколова І.Л., Кордюм А.Б.).

Основні результати досліджень за 1981-1985 рр.: а) складені 27 картосхем хімічного стоку річок України за 18 показниками по трьох гідрологічних періодах (весняна повінь, літньо-осіння межень, зимова межень) за 1971-1980 рр.; б) визначені об`єм, структура і склад середньорічного хімічного стоку р.Дніпро, Південний Буг, Дністер, Обіточна і Кальчик у Чорне та Азовське моря; г) розроблений прогноз іонного стоку в Чорне та Азовське моря і його антропогенної складової; д) розроблений разом з УФ ЦНДІКВВР “Альбом картосхем гідрохімічних показників малих річок УРСР”, куди увійшли 30 картосхем в масштабі 1:5 000 000; в) розроблені картосхеми якості річкових вод басейну Верхнього Дніпра; є) закінчена розробка методики екстракційно-атомно-абсорбційного визначення міді та цинку в поверхневих водах суші та методика групового екстракційно-атомно-абсорбційного визначення важких металів у поверхневих водах суші.

Основні результати гідрохімічних досліджень за 1981-1985рр. вийшли друком, зокрема в статтях [31-40], навчальних посібниках [41-43], довідниках [44,45], Гідрохімічному атласі СРСР [46] тощо.

Важливим підсумковими результатами гідрохімічних досліджень в 1981-1985 рр. є: дисертація Хільчевського В.К. на