В 1983р. ПНДЛ гідрохімії в складі наукової частини Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка віднесена до 1-категорії за оплатою праці співробітників (наказ Мінвузу СРСР від 18.01.1983р., №82, наказ Мінвузу УРСР від 18.02.1983р., №80, наказ ректора університету від 23.06.1983р., №433 “О”), що сприяло активізації гідрохімічних досліджень.

1986-1990рр. Гідрохімічні дослідження проводились за такими основними напрямками: а) кількісна оцінка впливу різних антропогенних чинників на гідрохімічний режим річок України (Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Хільчевський В.К., Савицький В.М., Горєв Л.М., Сніжко С.І., Гребінь В.В., Шевчук І.О.): б) дослідження мікроелементів донних відкладів водосховищ Дніпровського каскаду і Південно-Бузького лиману ( Пелешенко В.І., Савицький В.М., Осадчий В.І.); в) гідролого-гідрохімічні умови водних об`єктів у районах розташування Чорнобильської АЕС та інших АЕС на території України (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Савицький В.М., Сніжко С.І.), розробка і впровадження методичних рекомендацій по спостереженню і контролю за гідролого-гідрохімічним режимом і якістю водойм-охолоджувачів АЕС і прилеглих до них річок на території України, дослідження впливу теплових і техногенних скидів АЕС на якість води (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Семерик В.М., Соколова І.Л., Осадчий В.І., Черненко А.А., Засядчук Н.М.), дослідження впливу землеробства на хімічний склад поверхневих вод на малих водозборах Богуславського стаціонару (Хільчевський В.К.).

Крім того, виконувались роботи по вивченню гідрохімії малих річок України у зв`язку з їх паспортизацією (Закревський Д.В., Сніжко С.І., Галенко Т.В.), хімічного складу води і донних відкладів Дунаю (у Міжнародній екологічній експедиції “Голубий Дунай - 90” брали участь Пелешенко В.І., Савицький В.К., Осадчий В.І., Стецько М.С., Кирничний В.В.). Вивченням гідрохімії середньої та нижньої частин басейну Дунаю займався Хільчевський В.К. під час наукового стажування в Румунії Бухарестський університет, (1988-1989рр.). В 1987 р. спільно з співробітниками Гідрохімічного інституту Гідрометслужби СРСР (м.Ростов-на-Дону) здійснено гідрохімічні зйомки Київського водосховища (за тематикою з оцінки наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) і річок басейну Південного Бугу із застосуванням методу дистанційного відбору проб води з вертольота (Хільчевський В.К.).

В результаті проведених робіт: а) розроблені методичні рекомендації по оцінці впливу на хімічний склад річкових вод сільськогосподарського виробництва (Хільчевський В.К.), осушувальних меліорацій (Закревський Д.В.), інших видів господарської діяльності (Пелешенко В.І., Сніжко С.І.), по оптимізації гідрохімічного режиму річкового басейну в умовах техногенезу на основі імітаційної системи (Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Кирничний В.В.); б) розроблені рекомендації по комплексному визначенню важких металів у різних водних об`єктах суші. Спосіб групового визначення мікродомішок металів в об`єктах навколишнього середовища захищений авторським свідоцтвом (Пелешенко В.І., Савицький В.М., Осадчий В.І. та ін.). Винахід зареєстрований в Державному реєстрі винаходів СРСР 15.07.1988р.; розроблена оптимальна інформаційна мережа гідролого-гідрохімічного моніторингу для АЕС з різними типами водойм-охолоджувачів руслового (Смоленська АЕС), наливного (Чорнобильська і Запорізька АЕС), руслово-наливного (Південно-Українська і Хмельницька АЕС), а також при використанні в системі оборотного водопостачання градирень (Рівненська АЕС) (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Семерик В.М., Соколова І.Л., Черненко А.А., Засядчук Н.М.).

Крім того, розроблена гідрохімічна частина паспортів малих річок України (Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Сніжко С.І., Чернявська А.П.), отримані нові методичні розробки та дані щодо вмісту мікроелементів у різних компонентах природного середовища (Савицький В.М., Осадчий В.І., Стецько М.С.).

Основні результати гідрохімічних досліджень за 1986-1990рр. наведені в статтях [50, 51, 53-61], в дисертаціях Сніжка С.І. і Осадчого В.І. [69] на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю “гідрохімія” [62] та в монографії Горєва Л.М., Пелешенка В.І., в якій розглянуті методи оптимізації меліоративно-водогосподарських систем [63] та природного середовища мешкання [64], а також у низці наукових статей, які вийшли друком після 1990р. [65-68, 70-75].

1991-1996 рр. У ці роки була посилена екологічна спрямованість гідрохімічних досліджень. ПНДЛ гідрохімії була переіменована за пропозицією кафедри гідрології і гідрохімії в ПНДЛ гідроекології і гідрохімії (наказ ректора університету від 6.07.1992р. №477).

Основні наукові роботи полягали в дослідженні та оцінці впливу різних видів господарської діяльності на формування хімічного складу води річок України (Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Савицький В.М., Галенко Т.В.), в тому числі впливу агрохімічних засобів (Хільчевський В.К), у досліженні закономірностей трансформації хімічного складу води річок в умовах техногенезу, дослідженні антропогенної складової стоку і концентрацій хімічних компонентів у річкових водах (Закревський Д.В.), у дослідженні закономірностей поширення, накопичення та міграції специфічних забруднюючих речовин басейну Дніпра (Пелешенко В.І., Савицький В.М., Шевчук І.О.) та районуванні річок цього басейну за умовами формування якості води (Сніжко С.І.).

Виконувались роботи по створенню гідрохімічного атласу (електронних карт) України і банку даних гідролого-гідрохімічного моніторингу в районах розміщення АЕС України (Пелешенко В.І., Ромась М.І., Семерик В.М., Мельничук В.І.). Досліджувались природно-екологічні основи оптимізації екосередовищ, в тому числі водного (Горєв Л.М. у співавторстві з Дорогунцовим С.І., Хвесиком М.А. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України), вивчався стік важких металів у лісостеповій зоні України (Гребінь В.В.), досліджувались осади стічних вод м.Дніпропетровська, м.Запоріжжя і м.Нетішин Хмельницької обл. (Савицький В.М., Хільчевський В.К. та ін.).

Основні результати гідрохімічних досліджень в 1991-1996 рр.: а) досліджена трансформація хімічного складу поверхневих вод під впливом зрошувальних і осушувальних меліорацій, застосування агрохімічних засобів, атомної і теплової енергетики; б) вивчені умови формування антропогенної складової в іонному стоці та концентраціях хімічних компонентів за методиками, розробленими в