При виявленні карантинних видів бур'янів на полях їх знищують до цвітіння. Насінний матеріал, засмічений карантинними видами, використовувати для сівби забороняється. Зернові відходи, в яких є насіння карантинних бур'янів, перед згодовуванням треба ретельно розмелювати і запарювати для позбавлення його життєздатності. Полова, солома, сіно з наявністю насіння карантинних видів бур’янів також підлягають запарюванню, а непридатні до використання післяжнивні рештки спалюють. Після роботи машин і знарядь на полях, забур’янених карантинними видами бур’янів, їх необхідно ретельно очищати, а сміття спалювати. Після знищення карантинних бур’янів за полем протягом 2–3 років систематично наглядають, щоб переконатися, що бур’яни повністю знищено.

Прогнозування фактичної забур’яненості посівів. Залежно від технології вирощування культур очікувану кількість сходів бур’янів у посівах протягом їхньої вегетації можна визначати двома способами: на основі даних про потенційну забур’яненість полів і про фактичну забур’яненість попередника перед збиранням його врожаю. Потенційну забур’яненість використовують як предиктор для прогнозу в тому разі, якщо вона модифікується внаслідок зміни технологій вирощування культур, наприклад при впровадженні нових заходів (забур’яненість полів різко знижується), або з підвищенням норм органічних добрив (забур’яненість орного шару насінням бур’янів істотно зростає).

Фактична забур’яненість попередника перед збиранням урожаю може бути предиктором для прогнозу у разі, якщо у сівозміні не відбувається різких відхилень від прийнятої технології вирощування культур, які б мали істотний вплив на потенційну забур’яненість полів. Обидва способи можна застосовувати як для довгострокового, так і для оперативного видів прогнозу.

Потенційну забур’яненість полів, яка є предиктором, визначають інструментальним способом. На основі визначеної потенційної забур’яненості та нормативної польової схожості насіння довгостроковий прогноз видового і кількісного складу сходів бур’янів протягом вегетації культур, вирощуваних на обстежуваному полі в майбутнього році, проводять за моделлю:

де У — очікувана кількість сходів усіх видів бур'янів протягом вегетації культури, шт./м2;

0,8 — коефіцієнт відповідності кількості схожого насіння весною у шарі ґрунту 0–10 см його кількості восени після основного обробітку ґрунту;

X1, X2,…, Xn — кількість схожого насіння окремих видів, визначена лабораторним способом у шарі ґрунту 0–10 см пізно восени після проведення основного обробітку ґрунту, млн. шт./га;

В1,В2, ..., Вn — середня нормативна польова схожість окремих видів бур'янів у посівах культурних рослин, виражена у відсотках до кількості їх схожого насіння в шарі 0–10 см весною прогнозованого року (близько 50%) (табл. 4,6, 4,7).

4.6. Коефіцієнти прогнозу кількості сходів бур'янів, очікуваних протягом вегетації культур, на фоні полицевого основного обробітку ґрунту

Прогноз появи сходів бур'янів за описаним методом досить трудомісткий, оскільки доводиться визначати потенційну забур’яненість полів. Не менш трудомісткий і метод монолітів, за яким беруть пробні площини верхнього шару ґрунту завглибшки 10 см і площею 2500 см2, поміщають їх у дерев’яні ящики в кімнаті з температурою +20–22?С і підраховують сходи бур'янів, що з'являються в ящиках протягом 30 днів. Тому методи, ґрунтовані на визначенні потенційної забур’яненості ріллі, застосовують тільки у тому разі, коли на полях відбулися певні технологічні зміни, які істотно впливають на її величину.

Предиктором для довгострокового прогнозу появи сходів бур’янів у наступному році протягом вегетації запланованої на даному полі культури за розрахунковим способом є кількість сходів бур'янів у всіх фазах їхнього розвитку перед збиранням урожаю попередника:

4.7. Коефіцієнти прогнозу кількості сходів бур'янів, очікуваних протягом вегетації культур, на фоні безполицевого основного обробітку ґрунту ,

де У — очікувана за прогнозом кількість сходів усіх бур'янів протягом вегетації прогнозованої культури, шт./м2;

ЗФ1, ЗФ2, ..., ЗФn — кількість окремих видів бур'янів в усіх фазах їхнього розвитку перед збиранням урожаю попередника, шт./м2.

КВ1, КВ2, ..., КBn — коефіцієнти відповідності сходів окремих видів бур'янів, очікуваних протягом вегетації прогнозованої культури, їхній кількості перед збиранням урожаю попередника. Ці коефіцієнти визначені експериментально, окремо для умов застосування під планову культуру полицевого і безполицевого основних обробітків ґрунту;

4.8. Розподіл появи сходів бур’янів протягом вегетації багаторічних і однорічних трав раннього строку збирання, %

За точністю (–30%) розрахунковий спосіб прогнозу дещо поступається способу з використанням величини потенційної забур’яненості ріллі, але ця точність достатня, а витрати на його проведення у 7–10 разів менші. При складанні оперативного прогнозу за даним способом з метою підвищення його точності враховують метеорологічний прогноз на травень, протягом якого з'являється до 80% усієї кількості сходів бур'янів поточного року. Якщо травень очікується вологий і теплий (ГТК ? 1), розраховану очікувану кількість сходів треба збільшити на 30%, а якщо холодний і сухий (ГТК ? 1) — зменшити на 30%.

4.9. Розподіл появи сходів бур’янів за час вегетації ранніх ярих і озимих культур (%)

Щоб надійно захистити посіви, важливо знати не лише сумарну кількість очікуваних сходів бур’янів, але й розподіл їх за місяцями протягом вегетації культур. Цей розподіл наведений у таблицях 4.8–4.11. Важливо вміти правильно використовувати прогноз появи сходів бур’янів у практиці захисту вирощування культур.

При плануванні тактики захисту слід передбачати передусім сумарну протибур’янову ефективність технологій вирощування культур у кожному полі, тобто загибель сходів бур’янів під впливом обробітку ґрунту та біологічного пригнічення їх культурними рослинами. Орієнтовне виживання сходів бур'янів у посівах різних культур у часі залежно від агрозаходів, але без застосування гербіцидів наведено в таблиці 4.12.

4.10. Розподіл появи сходів бур’янів протягом вегетації кукурудзи на силос та інших культур з подібними