в умовах державного суверенітету;
по-друге, недооблік значення постачання з третіх республік;
по-третє, необов'язковість сторін при виконанні прийнятих зобов'язань;
по-четверте, суперечність законодавств, що викликають анархію виробництва, невиправдану монополізацію ринку виробниками;
по-п'яте, розгортання другого етапу суверенізації суспільних відносин (при цьому про свої права як повноправні суб'єкти федерації заявили спочатку автономії і регіони, а потім народи, що не мають своєї національної державності); та ін.
Ці причини спричинили не тільки дроблення загального економічного простору, але і унеможливили формування основ єдиного економічного простору, що декларувався всіма республіками колишнього СРСР. У результаті при проголошенні ними державного суверенітету і виходу з Союзу ССР національний доход, що виробляється знизився в 1991 р. на 15%, що майже вчетверо більше, ніж в 1990 р. У 1992 р. зниження досягло 18%. Спроби досягнути угод, прийнятних для всіх держав, не привели до позитивних результатів [6, 19].
Загалом, по даним Статкомітету СНД, валовий внутрішній продукт держав Співдружності знизився за 1992-1994 рр. на 39 відсотків, в т.ч. за 1994 – на 16 відсотків.
Вже в період з 1985 по 1989-1990 роки зростання виробленого національного доходу, як правило, відрізнявся дуже невисоким темпом або взагалі був відсутній (табл. 2). У подальші роки у всіх країнах СНД тенденція зниження обсягів виробництва валового внутрішнього продукту продовжувалася, якщо не сказати, що спостерігалося майже катастрофічне його падіння (табл. 3).
Таблиця
Динаміка виконаного національного доходу ряду нових незалежних держав в розрахунку на душу населення в % (1985 р. – 100 %) [6, 20]
Держава | Рік
1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1,990
Азербайджан | 100,4 | 103,2 | 106,1 | 95,4 | 84,0
Вірменія | 100,9 | 96,5 | 94,0 | 102,1 | 92,4
Білорусь | 103,7 | 105,9 | 106,7 | 114,7 | 111,6
Грузія | 98,4 | 97,0 | 102,0 | 98,9 | 86,7
Казахстан | 100,5 | 99,0 | 106,2 | 105,0 | 403,2
Киргизстан | 98,9 | 98,4 | 109,0 | 112,0 | 115,5
Молдова | 106,9 | 107,3 | 108,5 | 117,4 | 115,2
Росія | 101,5 | 102,1 | 105,8 | 107,0 | 102,3
Таджикистан | 100,1 | 95,8 | 105,8 | 96,1 | 94,0
Туркменістан | 101,8 | 103,1 | 111,4 | 101,1 | 00,3
Узбекистан | 97,1 | 95,0 | 101,8 | 102,6 | 104,9
Україна | 101,1 | 104,4 | 106,1 | 111,0 | 106,7
Таблиця
Індекси валового національного продукту [6, 20]
Держава | 1991 р. | 1992 р. | 1993 р. | 1994 р. | 1992 р. | 1993 р. | 1994 р.
в % до попереднього року, приріст, зниження (-) | в % до 1990 г., приріст, зниження (-)
Азербайджан | -0,7 | -22,6 | -23,1 | -22,0 | -23,1 | -40,9 | -53,8
Вірменія | -8,8 | -52,3 | -14,8 | 5,5 | -56,6 | -62,9 | -60,9
Білорусь | -1,2 | -9,6 | -10,6 | -20,0 | -10,7 | -20,2 | -36,3
Грузія | -20,1 | -40,3 | -39,4 | -30,0 | -52,3 | -71,1 | -79,8
Казахстан | -11,8 | -13,0 | -12,9 | -25,0 | -23,3 | -33,2 | -50,1
Киргизстан | -4,2 | -16,4 | -16,4 | -25,0 | -19,9 | -33,0 | -50,0
Молдова | -18,7 | -28,3 | -4,8 | 30,0 | -41,7 | -44,5 | -61,2
Росія | -12,8 | -19,0 | -12,0 | -15,0 | -29,4 | -37,8 | -47,2
Таджикистан | - | - | -17,3 | -12 | - | - | -
Туркменістан | - | - | - | - | - | - | -
Узбекистан | -0,5 | -11,1 | -2,4 | -4,0 | -11,5 | -13,7 | -16,7
Україна | -11,6 | -13,7 | -14,2 | -19* | -23,7 | -34,5 | -47,0
Аналіз показує, що однією з основних причин падіння був розрив господарських зв'язків в постсоюзному економічному просторі, розпад єдиної карбованцевої зони, введення національних валют при відсутності відповідної економічної і фінансової бази, величезна залежність від російських джерел паливно-енергетичних і інших ресурсів, ускладнена різкою лібералізацією цін на енергоносії. Все це привело до некерованого зростання витрат виробництва і інфляційного сплеску.
Першими карбованцеву зону покинули країни Балтії, потім в ряді держав-членів СНД з'явилися власні квазігроші. Процес створення власної (національної) валюти або її замінників практично завершився в 1993 р. У Киргизстані був введений сом, Туркменістані – манат, Казахстані – тенге, Вірменії – драм, Молдові – молдавський лей, Узбекистані – торби-купон. З 1 січня 1994 р. був введений манат в Азербайджані. У цей час вводиться національна валюта в Грузії і Україні [6, 20].
Однак позитивного імпульсу економічному розвитку ці акції не дали. Більш того вони ускладнили і без того складну ситуацію в економіці. Особливо тому, що перехід до національних грошових систем здійснювався по суті стихійно, а випуск нової валюти не підкріплявся відповідною товарною масою і валютними резервами. У результаті «карбованцевий зміст», наприклад, тенге, введеного в листопаді 1993 р., вже до грудня поменшав більш ніж вдвічі, лея – майже утроє.
На думку багатьох економістів, закономірним підсумком став розрив господарських зв'язків, який у великій мірі сприяв наростанню спаду виробництва, різкому зниженню життєвого рівня населення колишніх союзних республік, збільшенню розмірів неплатежів і т.п.
Все вище сказане не треба розуміти як теза про необхідність відновлення попереднього статус-кво, що мало місце. У питанні про господарські зв'язки колишніх союзних республік необхідно виявляти і прагматизм, і