Зниження смертності зв'язане з переходом від полювання і збирання до землеробства і скотарства, тобто до виробляючого господарству, що дозволило створювати запаси продовольства для екстремальних ситуацій - посух, повеней. Поліпшення продовольчого забезпечення створило умови для приросту населення.

Демографічні показники 2-го етапу характерні сьогодні для ряду країн Африки і Латинської Америки, що поки не досягли рівня ек. розвитку, коли коефіцієнт народжуваності почне знижуватися.

3 етап - сучасний період росту - характеризується стабілізацією коефіцієнта смертності на низькому рівні і деякім зниженні коефіцієнта народжуваності. Останнє зв'язано з індустріалізацією й урбанізацією, підвищенням рівня життя, ростом витрат на виховання дітей, включенням жінок у суспільне виробництво, а також поширенням медичних засобів регулювання народжуваності. Проте в цей період тенденція росту чисельності населення зберігається. Вона зв'язана з вступом у дітородний вік поколінь, що народилися при високому коефіцієнті народжуваності.

У кінці 20 століття на 3-ем етапі знаходяться головним чином країни Лат. Америки.

4 етап - низький ступінь стійкості - характеризується зниженням і стабілізацією народжуваності, і смертності, і чисельності населення.

Першим регіоном, що вступив у цей етап демографічного переходу, була Європа. У 90-і роки до неї приєдналися США, Канада, Австралія, Новий. Зеландія, а також Аргентина й Уругвай. Країни Південно-Східної Азії, у яких проводиться успішна демографічна політика, у найближчі роки будуть мати аналогічні тенденції.

1. Щорічно у світі народжується біля 140 млн. чоловік, тобто щосекунди на світло з'являються троє, щохвилини 175, а кожна доба 250 тис. нових «землян»

2. Самою багатодітною матір'ю у світі в 80-х роках була одна з жительок Чилі, що у цілому родила 55 дітей. У неї завжди були двійні і трійні.

Швидкі темпи зростання приросту населення дістали назву демографічного вибуху й перетворилися в одну з глобальних проблем людства. Розв'язання цієї проблеми вбачається у проведенні певної демографічної політики системи адміністративних, економічних, пропагандистських та інших заходів, які здійснюються державою з метою урегулювання передусім народжуваності. В країнах з першим типом відтворення населення державні заходи спрямовані на збільшення народжуваності та природного приросту, а в країнах з другим типом - навпаки, на скорочення. Так, у багатьох європейських країнах (ФРН, Нідерланди, Швеція тощо) запроваджують грошові субсидії, певні міри соціального захисту та стимулювання, інші заходи соціально-економічного характеру для підтримки сімей та жінок, які мають дітей. В Китаї, навпаки, державного значення набула політика стримування народжуваності шляхом її обмеження.

Минуле ХХ століття ознаменувалось швидким, майже вибухоподібним приростом населення Землі. Закономірно виникає запитання – яке ж демографічне майбутнє принесе у цьому сенсі ХХІ століття? Великою мірою відповідь на нього залишається невизначеною, хоча західні експерти з демографії неодноразово намагалися визначити тенденції, які будуть формувати наш спільний світ у наступні десятиліття. Отож подивимося, що нам пророкує наука демографія.

Як очікується, за наступні п’ять десятиліть чисельність населення Землі збільшиться на 2-3 мільярда чоловік, котрі прилучаться до нинішніх 6,5 мільярдів, і сягне цифри приблизно в 9 мільярдів. Однак майже увесь майбутній всесвітній приріст населення матиме місце у менш економічно розвинених регіонах планети. Населення ж більш розвинених регіонів, як прогнозується, залишиться більш-менш у своїх існуючих межах, тобто, біля 1,2 мільярда жителів. Майже половину приросту додаватимуть до світової людської популяції шість країн - Індія (22 %), Китай (11 %), Пакистан (4 %), Нігерія (4 %), Індонезія (4 %) і Бангладеш (3 %).

Висновки

Головною проблемою вибухоподібного збільшення народонаселення є загострення продовольчої проблеми, зниження рівня медичного обслуговування у країнах, де спостерігається різке збільшення числа населення, зростання бідності та погіршення епідеміологічної ситуації, зростання навантаження на природні ресурси регіонів, великі міграційні процеси у більш розвинуті країни. Тому є вкрай важливим цивілізоване регулювання рівня народжуваності, вирішення соціальних та економічних питань окремих регіонів. Вибухоподібне збільшення народонаселення спостерігається у країнах з другим типом відтворення. Зокрема це стосується таких країн як Китай, Індія, окремі країни Африки, Латинської Америки тощо.

Список використаної літератури

Географічна енциклопедія. В 4-х томах. – К., 1994-1996 рр.

В. П. Максаковский «Географія»

В. Н. Холіну «Географія людської діяльності»

А. П. Кузнєцов «Країни, господарство, люди»

Ю. Н. Гладкий, С. Б. Лаврів «Ек. і соц. географія світу»