При формуванні типу телиць велике значення має не тільки загальна кількість енергії, використаної при вирощуванні, а й рівень годівлі в окремі періоди розвитку. Як показують дані наукових досліджень і практика передових господарств, особливо сприятливі умови для розвитку спадкових задатків необхідно створювати в період до 12 міс., а також під час підготовки нетелей до отелення, коли відбувається формування молочної залози та гормональної системи організму. У цей період важливий не стільки рівень годівлі, скільки його повноцінність за вмістом білків, вітамінів і мінеральних речовин. Забезпечення раціонів цими обмежуючими елементами годівлі дає змогу значно підвищити продуктивність тварин, а отже й економічну ефективність вирощування молодняку та ремонту стада.

На розвиток і будову тіла худоби, її відтворну здатність впливає тип годівлі. Міцний, щільний тип конституції найчастіше зустрічається у первісток, яких вирощували на сінних, сінажних та концентратних раціонах. Нещільний тип притаманний тваринам, яким згодовували соковиті корми, ніжний — велику кількість сіна. Крім того, доведено, що у корів, які вирощені на об'ємистих раціонах, вища запліднювальна здатність при першому осіменінні порівняно з коровами, що вирощені на концентратних раціонах.

У перспективі в молочному скотарстві України телиць будуть осіменяти в 14-15-місячному віці, і це реальність. Проте переходити на таку систему відтворення і ремонту стада необхідно лише на базі корінного поліпшення умов вирощування ремонтного молодняку. Ремонтні телиці в такому віці повинні мати відповідні лінійні розміри та живу масу, що становить не менше 70—75% маси повновікових корів даної породи.

Вплив годівлі та утримання на відтворну здатність корів. Неплідність великої рогатої худоби, в більшості випадків, є результатом однієї або поєднання кількох причин. До цього часу уявлення щодо впливу умов годівлі на плодючість корів базуються головним чином на емпіричних припущеннях або експериментальних дослідженнях, проведених у лабораторіях. Це пояснюється тим, що поряд з таким важливим фактором, як годівля, на відтворну здатність корів впливають багато інших. У зв’язку з цим доцільно говорити про вплив неповноцінної годівлі, як посилюючого фактора зниження плодючості.

Залишаються майже не вивченими питання впливу на плодючість маточного поголів’я окремих поживних речовин і механізм їх дії. Так, нестача навіть незначної кількості потрібного вітаміну або мікроелементів може бути причиною розладнання всієї системи використання енергії, дефіцит якої може бути основним фактором виведення відтворної системи з рівноваги.

Велике значення для функції відтворення мають умови годівлі й утримання корів і нетелей у другій половині тільності, від яких залежить не тільки благополучність отелення, а й виживаність приплоду, тривалість сервіс-періоду і наступне запліднення.

Значення умов сухостійного періоду зумовлено тим, що у цей час відбувається інтенсивне збільшення плода, для формування якого необхідні в достатній кількості повноцінні білки, кальцій, фосфор та інші поживні речовини. В цей час статеві шляхи самок повинні підготуватися до родового процесу і зберегти здатність у наступному післяотельному періоді відновлювати маточні залози ендометрію. Саме від ступеня їх відновлення значною мірою залежать своєчасне настання нової тільності і повноцінне живлення ембріону.

Особливо згубною, для відтворення є нестача в організмі сухостійних корів каротину і жиророзчинних вітамінів. Це призводить до значних порушень відтворної здатності, і, як наслідок — до великих економічних збитків.

Всі ці проблеми можливо певною мірою вирішувати, застосовуючи систему виробництва молока, в якій технологічний процес розрахований на експлуатацію тварин залежно від їх фізіологічного стану, періоду лактації й рівня продуктивності. При цій системі сухостійних корів виділяють в окрему виробничу групу, що дає змогу організувати повноцінну годівлю на науковій основі, оптимальні умови утримання, щоденний активний моціон, а також постійний контроль за протіканням сухостійного періоду у кожної тварини.

Прояв відтворної функції корів залежить не тільки від наявності окремих поживних речовин у раціонах, а й від співвідношення між ними та мінеральними речовинами і вітамінами. Так, зменшення кількості каротину в раціоні корів на 100 мг сприяло подовженню сервіс-періоду на 10 днів. Тривала нестача фосфору спричиняє винесення кальцію з кісткової тканини і пригнічення статевої функції. Для великої рогатої худоби оптимальним співвідношенням кальцію і фосфору вважають 1,5-2:1. Нестача ж натрію призводить до порушення функції розмноження та затримує регулярність прояву охоти.

Серйозні порушення відтворної здатності корів і телиць виникають при нестачі марганцю — слабо проявляється статева охота, знижується заплідненість, збільшується кількість абортів. Дефіцит йоду викликає затримку статевої зрілості, кобальту — аборти і неплідність. Проте доведено також і негативний вплив на організм тварин надмірної кількості мікроелементів. Тому додавати їх до раціонів необхідно після ретельного аналізу кормів і раціонів та встановлення їх нестачі проти рекомендованого рівня.

Оптимальні строки осіменіння корів. На строки осіменіння корів після отелення впливає багато факторів, з яких найважливішими є біологічні, технологічні та економічні. Серед вчених і практиків немає односторонньої думки щодо вирішення цього питання. Напевно так воно і повинно бути, оскільки кожне господарство, яке займається виробництвом молока, має свої особливості в організації технологічного процесу і, зокрема, у відтворенні стада.

Розглядаючи біологічний фактор, ми насамперед повинні з’ясувати період відновлення секреції залозистого епітелію матки, оскільки у жуйних тварин плід живиться секретом численних залоз маточного епітелію (маточне молочко). За даними деяких досліджень, на першому етапі (протягом 10 днів) перетворення матки після отелення відбувається злущення епітелію. На другому — здійснюється первинна епітелізація, яка займає третій тиждень післяотельного періоду. Третій етап — новоутворення маточних залоз — закінчується на 30-35-й день після отелення. Четвертий етап — початок секреції залоз. У нормі всі