Однією з причин великої кількості перегулів при осіменінні до 30 днів після отелення є не тільки затримка посліду і гінекологічні захворювання, а й загибель зародків на ранній стадії ембріогенезу внаслідок незадовільних умов годівлі та утримання (табл. 14.1).

14.1. Продуктивність корів при різних строках їх запліднення після отелення

Від корів, які запліднювалися протягом місяця після отелення, за календарний рік одержано молока на 423, 649 і 682 кг більше порівняно з продуктивністю корів, які запліднювалися через 31-60, 61-90 і більше 90 днів після отелення.

Виявлення корів в охоті й організація їх осіменіння. Успішне проведення штучного осіменіння корів залежить від своєчасного виявлення самок, які прийшли в охоту. В цей період корови й телиці проявляють так званий “рефлекс нерухомості”. Виявлених таким чином тварин виділяють окремо за прийнятою в господарстві системою і осіменяють.

Охота у корів і телиць триває недовго (8-18 год.) і може настати в будь-який час доби, тому з метою недопущення пропусків статевих циклів необхідно проводити відбір тварин для осіменіння не менше трьох разів на добу. Пропускання статевих циклів нерідко виникає у клінічно здорових тварин, оскільки у більшості корів перші 1-3 статевих цикли після отелення характеризуються слабим проявленням тічки і охоти, у зв’язку з чим їх важко виявити. За таких умов понад 40% корів, у яких проходить тічка й охота, залишаються невиявленими. Про це свідчать подовження інтервалів між осіменіннями до 30-45 днів, затримка строків осіменіння після отелення тощо.

Однією з найважливіших умов, від якої значною мірою залежить успіх осіменіння, є правильний вибір часу осіменіння корови або телиці. Це найскладніший і найвідповідальніший етап в роботі по відтворенню стада.

Твердження окремих практиків, що доярка або технік по штучному осіменінню можуть точно визначити охоту, помилкове. Бугай-пробник виявляє самок в охоті шляхом сприймання специфічних запахів. Незважаючи на чіткий прояв тічки і статевого збудження, можливо тільки припустити наявність охоти, але ніяк не стверджувати, оскільки статева охота завжди настає пізніше тічки і не завжди співпадає в часі з статевим збудженням, яке може бути зовсім відсутнє. Слід також враховувати, що ознаки тічки й статевого збудження нерідко проявляються дуже слабко, а тому при візуальному спостереженні не завжди можуть бути виявленими. Саме тому спроби визначити статеву охоту у корів без використання бугая-пробника (приладу) неминуче призводять до помилок у виборі оптимального часу осіменіння, пропуску охоти, в результаті чого здорові корови залишаються неплідними.

Особливе значення для поліпшення відтворення стада мають бугаї-пробники на великих фермах, де в умовах гіподинамії, недостатньо повноцінної годівлі та інших несприятливих факторів у значної частини тварин ознаки статевого збудження проявляються тихо. Найбільш ефективне використання пробників можливе при утриманні їх ізольовано від маточного поголів’я і перебуванні з коровами або телицями в загоні по 1-1,5 год. вранці та ввечері. Впровадження цього прийому дозволяє виявляти від 15 до 26 % корів з слабко вираженими ознаками тічки, особливо в стійловий період, і підвищити заплідненість після разового осіменіння на 17,2-31,8% порівняно з коровами, вибраними для осіменіння за ознаками тічки й статевого збудження. Дослідженнями встановлено, що без проби корів на наявність охоти бугаєм-пробником на пункти штучного осіменіння доставляють у середньому 30% корів, які не готові до осіменіння.

Надзвичайно важливе значення для результативності осіменіння має спокійне поводження з коровою перед осіменінням. Нанесення тварині ударів, різка зміна звичної обстановки, груба фіксація в станку викликають стресовий стан, який супроводжується виділенням у кров кортикостероїдів. Останні гальмують виділення окситоцину, який активізує скорочення матки. Спермії, введені в матку такої тварини, своєчасно не досягають місця, де повинно відбутися запліднення.

Досягнення в ендокринології дають змогу широко використовувати гормональні методи спрямованої регуляції процесів відтворення у великої рогатої худоби. Нині гормони в скотарстві використовують в кількох напрямках: збудження статевих циклів, синхронізація охоти, підвищення заплідненості й запобігання ембріональній смертності, індукція і синхронізація отелень.

Досвід свідчить, що стимуляція відтворної здатності буває ефективною тільки на фоні оптимальних умов годівлі та утримання. В іншому випадку насильна стимуляція організму призводить до погіршення здоров’я, зниження продуктивності й скорочення строку експлуатації тварин.

Причини ембріональної смертності найрізноманітніші: патогенні (мікробна забрудненість сперми, незаразні й інфекційні захворювання, ембріопатичні хімічні сполуки); генетичні (летальні гени, імунна несумісність); гормональні (порушення продукування статевих гормонів, стреси при осіменінні і в період тільності); порушення умов осіменіння (передчасне або пізнє по відношенню до овуляції, низька якість сперми); годівля й утримання тварин (нестача вітамінів, макро- і мікроелементів, неякісні корми, порушення гігієнічних норм утримання тощо).

Використання препаратів вітаміну Е при низькому забезпеченні тварин каротином і вітаміном А сприяло вірогідному підвищенню результативності штучного осіменіння на 14,4 % та скороченню післяродового періоду на 10,8 дня. Для забезпечення організму тварин вітамінами важливо мати їх достатньо в кормах. З цією метою в раціон необхідно вводити високоякісні сіно і сінаж бобових трав та повнораціонні комбікорми.

Організація ремонту маточного стада. Маточне поголів’я (корови) в молочному скотарстві є основним засобом виробництва й тому правильне ведення галузі потребує насамперед визначення доцільного часу використання корів у