Із сучасних тенденцій важливе значення мають переміщеній промисловості із внутрішніх зон центральних міст на периферію конурбацій або навіть у сільські графства і так званий «дрейф на південь», у Південну Англію. Характерним є поява численних пpoмислових «парків», у яких поєднуються науково-дослідні лабораторії і наукоємна промисловість. Найбільше їх навколо Лондона, а також уздовж дороги М-4 від Лондона до Брістоля і дороги М-11 вії Лондона до Кембриджа. Новими осередками виробництва елект-ронних компонентів є «Силіконові болота» (фени) у Східній Англії і «Силіконова долина» (глен) у Шотландії. Серед найбільших центрів аерокосмічної промисловості — Лондон, Брістоль і Дербі, автомо-більної — Лутон, Бірмінгем, Ковентрі, Оксфорд, Лейланд.

Внутрішні відмінності й міста. Великобританію поділяють на 11 стандарт-них районів, що збігаються з урядовим пла-новим районуванням. Вісім із них знаходять-ся в Англії, три інші — це Уельс, Шотландія і Ольстер (Північна Ірландія).

У ході історичного розвитку країни значення її окремих частин не було однаковим. Ще в римську епоху, а потім і за феодальних часів рівнинні землі південного сходу стали основою піднесення і панування Англії на островах. У ході промислового перевороту з кінця XVIII ст. важливішу роль почали відігравати Центральна Англія та «економічні острови» з їх текстильною промисловістю, видобуванням вугілля, виплавлянням металу і суднобудуванням.

Після другої світової війни почався занепад цих галузей, а місця їх розміщення перетворилися на депресивні. Характерними їхніми рисами стали застаріла галузева структура, повільні темпи зростання доходів, підвищений рівень безробіття, відтік населення. Південна Англія з її сферою послуг, новітніми наукоємкими виробництвами і тісними зв'язками з континентом розвивається нині швидшими темпами. Кращі умови життя і забезпеченість соціальною інфраст-руктурою сприяють переміщенню сюди населення. «Дрейф на південь» продовжується і зараз. Спроби держави цілеспрямовано підтримати райони занепаду і припинити концентрацію населення в Південній Англії були малоефективними. Найбільші успіхи держав-ної регіональної політики досягнуті у створенні промислових парків і нових міст для розвантаження конурбацій.

Південна Англія (три стандартні райони: Східна Англія, Південний Схід і Південний Захід) є головною частиною Великобританії. Вона належить до найбільших у світі зосереджень людей і їх сучасної діяльності. На неї припадає більш як 2/5 насе-лення і 1/2 економічного потенціалу країни.

Південна Англія поза Лондоном (її північна межа —умовна лінія від Брістольської затоки до затоки Уош) відома своїми науковими лабораторіями і наукоємною промисловістю, пор-товою діяльністю, морськими курортами і туризмом, а також інтен-сивним сільським господарством. Територія багата на історичні пам'ятки. Серед них — Стонхендж — мегалітична споруда, Кентерберійський собор, королівський палац у Віндзорі.

Міста Південної Англії зв'язані з Лондоном і їх можна вважати його далекими передмістями. Найбільшим серед них є Брістоль у гирлі річки Северн. У минулому найважливішою його функцією була колоніальна торгівля, в тому числі і работоргівля. Зараз це великий центр авіакосмічної промисловості, де був створений англо-французький надзвуковий лайнер «Конкорд». Широковідомі Оксфорд і Кембридж, стародавні університети яких займають провідні місця в сучасній світовій науці. Саутгемптон — центр нафтопереробки та аванпорт Лондона (головний пасажирський порт, порт для контей-нерів і швидкопсувних товарів).

Центральна Англія (чотири стандартні райони — Західний Мідленд, Східний Мідленд, Ланкашир і Чешир, Йоркшир і Хемберсайд) являє собою скупчення найстаріших у світі вузлів великої фабрично-заводської промисловості, розташованих біля вугільних басейнів. Вона густо заселена, має значний промисловий та сільськогосподарський потенціал і продовжує залишатися най-важливішою частиною країни. Але в цілому її структура менш сучас-на, ніж Південної Англії, темпи розвитку нижчі. У Центральній Англії, на відміну від Південної, немає єдиної домінанти. Чотири її складові частини історично своєрідні і приблизно однакові за своїм значенням.

Західний Мідленд — колишня «Чорна країна» (з часів промислового перевороту сажа багаторічним шаром укривала стіни будівель) залишається районом автомобілебудування, виготовлення промислового обладнання і приладів. Тут багато міст, кожне з них зі своїми традиційними виробами, історія яких сягає вглиб проми-слової революції.

Бірмінгем (2,6 млн жителів) — друге за значенням місто після Лондона. В XIX ст. це був найбільший індустріальний центр країни. Головна його сучасна спеціалізація — металообробка і машинобуду-вання, включаючи виробництво комп'ютерів, електроприладів і дроту, автомобілів, інструментів. Перевагою Бірмінгема є центральне положення на території Англії, а звідси масштабні торгово-розподільчі функції й ділові послуги. Місто має давні культурні традиції.

Серед інших міст варто виділити Сток-он-Трент і Ковентрі. Сток-он-Трент —центр «гончарної округи», відомої фарфоро-фаян-совими виробами. Ковентрі — важливий машинобудівний центр. В 1940—1941 pp. він був майже повністю зруйнований німецькою авіацією і потім відбудований за єдиним планом. На південь від Нього знаходиться батьківщина Шекспіра — Стратфорд-он-Ейвон, де є музей, меморіальний театр і відбуваються щорічні шекспірівські фестивалі.

Східний Мідленд називають «Англією в мініатюрі». Для нього характерне різноманіття виробництв. Традиційними зали-шаються виготовлення трикотажу, мережив і наймасовіше в Європі пошиття готового одягу. Місто Дербі відоме своїм машинобудуван-ням, у тому числі виготовленням авіаційних і ракетних двигунів. Район зосереджує також продуктивні вугільні кар'єри, добування