Реферат на тему:
Творчі завдання на уроках економічної географії
Творче завдання - це взаємозв'язок пізнавального та розумового завдань, його рішення вимагає від учня застосовування раніше засвоєних знань та умінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на основі способу рішення, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об'єкта, важливе напруження думки, збудження розумової діяльності. Підвести школярів від простого і часто необдуманого відтворення знань до їх самостійного добування, вміння міркувати, робити висновки і висувати гіпотези шлях непростий. Тому проміжною і сполучною ланкою між завданнями репродуктивними та творчими є завдання частково-пошукового характеру. Під час їх вирішення школярі вчаться встановлювати логічно завершені зв'язки між судженнями та умовиводами.
Методика вирішення запропонованих творчих завдань включає в себе ланцюжки рішень окремих пізнавальних під завдань, кожне з яких носить переважно репродуктивний характер і не становить особливих труднощів. Учень легко може їх вирішити, опираючись на вже набутий обсяг знань. Сукупність таких підзавдань породжує творчість школяра. Вміння розбити завдання на підзавдання, встановити послідовність їх розв'язку, логічний хід міркувань і виключає основні труднощі під час вирішення вихідного завдання. Такий підхід активізує розумову діяльність учнів, а значить приводить до нестандартних рішень.
Знайомлячись з умовою завдань, учні часто сумніваються у своїх можливостях щодо його вирішення. Але з кожним кроком міркувань ці сумніви розсіюються. Наприклад, розкриваючи тему в 7 класі "Розміщення природних зон на материку Євразія" вчитель ставить перед собою мету: підвести учнів до самостійного розуміння причинно-послідовних зв'язків між кліматом, грунтами, рослинністю, тваринним світом і господарською діяльністю людей. На початку уроку організовує самостійну роботу учнів з картами атласу. Після того, як учні встановлять, як природні зони є в Євразії і в якій послідовності вони змінюються з півночі на південь вчитель повинен ставити такі запитання:
Чому рослинність не скрізь однакова? (Тому що не однаковий клімат).
Чому неоднаковий клімат? ( Це залежить від географічної широти).
У чому саме? ( Головне в тому, що на різній широті Земля неоднаково обігрівається).
Отже, Сонце неоднаково обігріває території на різних географічних широтах, а ріст рослин залежить від тепла і вологи. Де більше тепла і вологи там кращий рослинний покрив. За допомогою запитань вчитель підводить учнів до розв'язання проблемної задачі: рослинність у різних зонах різна через однакову кількість у них сонячного тепла і вологи. І так:
Від чого залежить розташування природних зон? (Розташування природних зон залежать від клімату).
А що ще залежить від клімату? (Від клімату ще залежать грунти і тваринний світ).
А після цього вчитель веде розмову про зону тундри. Розповідає про болота, озера, ілюструючи розповідь рослинами тундри з шкільного гербарію. Учні відшукують загальні ознаки рослин (карликовий ріст, маленькі корені). Потім відповідають на запитання:
Чому рослини маленькі?
Чому у тундрі не ростуть дерева?
Чому багато боліт і озер?
Як пристосувались тварини до умов життя у тундрі?
Чим займаються люди у тундрі?
Усі ці запитання спрямовані на усвідомлення учнів. Роблячи висновок вчитель пропонує учням самостійно узагальнити його у вигляді схеми:
Це дає учням можливість повторити питання про охорону природи та її зміни людиною. Таке навчання допомагає міцно оволодіти знаннями, сприяє формуванню вмінь самостійно здобувати знання, розвитку здібностей учнів, інтересу до знань.
Творчі самостійні роботи створюють найбільш оптимістичні умови для вияву особистості учня. Навчальний матеріал курсу "Економічна і соціальна географія світу" дає змогу вчителеві складати пізнавальні задачі різних рівнів складності. Наприклад, вивчаючи господарство Японії перед учнями вчитель ставить проблемне питання: Чому Японія після II світової війни увійшла у число передових країн світу, незважаючи на те, що вона має незначні запаси природних ресурсів?
Вислухавши припущення учнів, пропонує прочитати у підручнику відповідні абзаци параграфа, встановити основні причини піднесення промисловості Японії у післявоєнні роки. Проблемні задачі вчитель використовує як для перевірки знань учнів, так і під час вивчення нового матеріалу та його повторення.
Встановити чотири основні причини піднесення
промисловості Японії у післявоєнні роки. Проблемні задачі вчитель використовує для перевірки знань учнів, так і під час вивчення нового матеріали та повторення.
Впроваджуючи ці методи вчитель географії все більше переконується, що вони дозволяють істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльність учнів, бо учень змушений бути активним, незалежно від того, бажає він цього чи ні, сприяють самостійному творчому виробленню рішень учнями, забезпечують постійну взаємодію вчителя з учнями за допомогою прямих чи зворотніх зв'язків.
У своїй практиці вчитель особливу увагу звертає на метод проблемного викладу матеріалу, створення й розв'язання проблемних ситуацій, обговорення проблемних питань, що сприяють активізації мислення учнів, спонукають їх до думки, спроби самостійно відповісти на поставлене запитання, створюють інтерес до матеріалу що вивчається.
Під час вивчення теми: "Фізико-гегорафічна характеристика Азовського моря" вчитель пропонує задачу:
- Азовське море вважається найпродуктивнішим морем, улови риби з кожним роком зменшується. Чому?
Діти розміркувавши в парах висловлюють свої припущення. Однією з причин є сучасне засолення моря в результаті надходження солонішої води з Чорного моря, а також із зменшенням прісної води, яка надходить з Дону і Кубані (гідроспоруди і зрошувальні системи). Це призводить до зменшення цінних видів риб - ляща, судака, сазана. Щоб запобігти дальшій загибелі цінної риби, розроблені проекти, які б регулювали водообмін між морями і тим самими підтримуватимуть солоність Азовського моря на необхідному рівні.
Результат не є кінцевою метою а тільки кроком у постійному