навчальному процесі. Учень розуміє і контролює власні навчальні дії, вчиться вирішувати проблеми. В учнів розвиваються самопізнання і впевненість у власних силах, вміння співпрацювати з іншими, бути толерантнішими до чужих думок та переконань.
Діти вчаться пізнавати факти, узагальнювати їх, бачити речі у перспективі.
Так вивчаючи в 6 класі "Атмосферний тиск" тема, яка містить ряд абстрактних понять і складних залежностей. вчитель старається застосувати метод проблемного викладання. Проводить дослід № 1.
На столі в класі склянка з водою. Накривши аркушем паперу, перекидає її догори дном і спокійно тримає. Вода з перекинутої склянки не виливається. В учнів мимоволі виникає запитання: Чому? Увага дітей загострюється, виникає інтерес, з'являється бажання дізнатися про причину цього явища. Після цього бере другу склянку з краном у дні. Повторивши перший дослід відкриває кран. Аркуш паперу відразу відстає, вода виливається. Перед дітьми знову постає запитання. Чому? Від чого це залежить? Проблемна ситуація ускладнюється і думка учнів напружено працює у пошуках відповіді. В результаті пошуку відповіді вони доходять висновку, що аркуш паперу в першому випадку тримався тому, що тиск повітря перевищував масу води в склянці, а в другому - аркуш паперу відпав, бо тиск повітря і маса води зверху більшу, ніж тиск повітря знизу.
Таким чином вчитель підводить учнів до думки, що повітря має масу ( 1 куб. метр повітря має масу 1300 т) Для практичних вправ дає завдання учням обчислити тиск повітря на квадратний дециметр, сантиметр, а також визначити тиск повітря на висоті 1 км, 2 км.
Застосовуючи метод проблемного викладання знань у процесі навчання вчитель навмисне створює проблемні ситуації для активізації самостійної мислительської діяльності учнів і сама старається показувати вихід з них якби моделюючи процес мислення учнів під час спільних роздумів і пошуків істини.
Застосування творчих завдань, методу проблемного викладання знань у процесі навчання, сприяють формуванню творчої особистості, здатної використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань у нестандартних ситуаціях.
Сучасне суспільство вимагає від школи підготовки підростаючого покоління, що здатне самостійно вирішувати життєво важливі питання.
Щоб найбільш ефективно розв'язати цю задачу, потрібно використовувати такі методи навчання, які дозволяють модулювати поведінку в конкретній ситуації. Найкраще для цього підходять рольові ігри, дискусії, метод проектів, їх можна розглядати як методи навчання, спрямовані на моделювання реальної дійсності . У процесі підготовки й проведенні дискусій, рольових ігор, здійснення проектів учні формулюють цілі, визначають проблеми , працюють зрізними, в тому числі додатковими джерелами географічних знань, аналізують отриману інформацію, виробляють шляхи розв'язання проблем, навчаються виконувати ту чи іншу соціальну роль.
Якщо взяти учнів 6-го класу то можна врахувати той аспект, що шестикласник перебуває на порозі підліткового віку. Як дитинства не буває без ігор, так підліткового віку без захоплень. Географія може стати одним із захоплень підлітка, для цього наука має всі можливості, адже вона відкриває дітям навколишній світ. А робити це відкриття можна разом із видатними мандрівниками, першовідкривачами, дослідниками, землепрохідцями - з людьми чиє життя може бути важливим фактором у вихованні підростаючого покоління.
Вивчаючи Світовий океан вчитель проводить його у формі кругосвітньої подорожі. Вчитель підібрала собі кілька учнів, які допомогли їй провести урок і зіграти такі ролі -Френсіса Чічестера, кореспондента англійської газети "Санді тайме" і фахівця - географа. Френсіс Чічестер розповів про свою подорож, яку він здійснив за рекордно короткий час у віці 65 років. Кореспондент коментував окремі його моменти, а також яскраво описав кілька епізодів кругосвітнього рейсу. Географ,
використовуючи настінну карту півкуль, показав маршрут подорожі, місця стоянок, найважливіші географічні об'єкти і розповів про найцікавіші з них. Учні класу наносили на контурну карту Світового океану маршрут кругосвітньої подорожі, океани моря, затоки, протоки, місця стоянок поблизу яких пропливав Френсіс Чічестер. Під час уроку вчитель спрямував учнів у правильне русло, надав учням практичної спрямованості і дав змогу самостійно зробити висновки.
Вивчаючи "Властивості вод Світового океану" вчитель провела його у формі уроку-досліження. На початку уроку вчитель активізує та систематизує знання учнів за допомогою запитань і завдань:
В яких станах буває вода в природі?
Якщо вам доводилось плавати в морі чи океані, то ви напевно запам'ятали гірко-солоний смак морської води . Чим це пояснюється?
Після відповідей учнів вчитель розповів про морську воду і ознайомив учнів із визначенням солоності води: Солоність води вимірюється кількістю грамів речовин, розчинена у 1 літрі розчину. Один грам складає тисячну частку кілограма, а тисячну частку будь-якого числа називають проміле. Щоб довести що це так, учень взявши літрову банку наповнену водою і розчинив пакет з морською сіллю, помішав і в результаті чого одержали морську воду. Діти зробивши висновок що у морській воді найбільше розчинено добре знайомої вам кухонної солі. Після чого два учні внесли ємкості і показали класу: в одній ємкості уже утворився лід, а в другій вода ще перебуває в рідкому стані і біжучі переконалися, що не замерзла саме солона вода. А тепер, говорить вчитель, переконаймося в тому, що лід легший за воду і діти проводять ще один дослід, де переконуються що лід плаває у воді занурюючись приблизно на 4/5.
Для циркуляції води в Океані велике значення має те, що більш солона вода має більш високу густину. І коли учень підфарбував солону воду акварельною фарбою почав обережно підливати у банку із прісною водою то солона вода спрямовувалась на дно банки. Після побаченого учні переконалися, що