Солоність Світового океану у першу чергу його поверхневих шарів різна і залежить від кількості опадів, що випадають, танення льодовиків.

Розкриваючи на уроці зміст проведених дослідів учитель підвів учнів до пошукової діяльності. За допомогою Богдани Богданівни учні з'ясували про властивості води Світового океану. На основі проведених дослідів, спостережень, логічних міркувань змусило учнів формулювати нові поняття, висновки, правила. І поряд з цим дає учням шлях до самостійного творчого пошуку.

Можливість самореалізації в процесі розв'язання навчального завдання породжує зацікавленість учня в його результаті: а це пробуджує мотиви навчання й урешті-решт приводить до формування в школярів потреби в само зміні що визначає стійке та всезростаюче бажання, прагнення навчатися. Надзвичайно продуктивним методом навчання є дискусія, яка допомагає підвищити ефективність навчального процесу. Це технологія, в якій беруть участь всі учні класу. її метою є набуття учнями навичок публічних виступів і дискутувань, обчислювання власної позиції, формування громадянської активності. Наприклад, в 9 класі під час вивчення теми "Загальна характеристика господарства. Типи економічних систем. Економічна система України " вчитель дає питання для дискусії у стилі телевізійного ток-шоу.

1. Україна має перехідну економіку (від командно-адмінстративної до ринкової). Яку модель ринкової економіки

нам краще, на вашу думку обрати:

2. Що потрібно змінити в економічному (політичному,
культурному) житті нашої держави, щоб вивести країну з
економічної кризи.

3. Чиїм досвідом може скористатися Україна, щоб підняти рівень
свого розвитку?

Вчитель знайомить учнів з темою дискусії призначає із числа учнів класу 2-5 експертів, представляє учасникам ведучого та експертів, повідомляє правила ведення дискусії. В кінці підбиваються підсумки дискусії стосовно змісту і форми проведення. Вчитель дискусію може використовувати як з метою засвоєння знань, їх закріплення та вироблення вмінь і Схему учні складали одночасно з вивченням материка, доповнюючи її визначенням. Це метод забезпечує глибоке і стійке засвоєння знань учнями, розвиває мислення, пам'ять знімає стрес і

страх при перевірці знань.

З метою конкретизації вивченого матеріалу вчитель практикує для закріплення термінів складання сенканів, які сприяють розвитку асоціативного мислення. Сенкан можна складати індивідуально чи в групах. Наприклад, при вивченні теми "Характеристика річкових систем України" (8 клас) вчитель пропонує скласти сенкан:

Тема: "Клімат Австралії"" ( 7 клас)

Тема: "США" (10 клас)

5. Майбутнє

Учні складаючи сенкани у п'ятьох рядках тексту чітко структурують певну інформацію, показують своє ставлення до навчального матеріалу.

Вчитель у своїй практиці дуже часто використовує методику "Карусель", яка дає можливість за невеликий проміжок часу провести узагальнення вивченого матеріалу і одночасно опитати всіх учнів класу. Вчитель при вивченні теми "Китай" (10 клас) клас поділила на чотири мікрогрупи, кожна з яких отримала аркуш із запитаннями. Зміст запитань стосувався окремих аспектів однієї теми. За короткий час учні письмово дали відповіді на них. Аркуш передали із однієї мікрогрупи в іншу, в кінці кожний аркуш із відповідями педагогічної взаємодії, який характеризується постійною зміною діяльності вчителя та учнів. Він зумовлює зміну якостей особистості кожного школяра завдяки власній діяльності, спрямованій на засвоєнні певного обсягу матеріалу.

Так, вивчаючи тему " Глобальні проблеми людства" у 10 класі, вчитель використовує метод так званого "Акваріуму", який полягає в спрямуванні навичок, дискусії в малій групі, вдосконаленні уміння учнів аргументувати свою думку. Вчитель розділила учнів на групи, кожній з яких запропонувала тему для обговорення ("Проблема миру і роззброєння", "Демографічна проблема", "Екологічна проблема", "Проблема Світового океану"). Одна з груп, розмістившись у центрі класу, обговорила тему, використавши метод дискусії і прийняла спільне рішення за 3-4 хв. А тим часом вчителька ознайомила клас із завданням і нагадала правила в малих групах. Учні класу уважно слухали обговорення і розв'язання проблеми. Через 3-5 хв вчитель поставила запитання перед усім класом:

Відвідуючи уроки Богдани Богданівни дедалі більше переконуюся, що вчительці імпонують ті методи і форми в яких школярі не тільки отримують готові знання, а самі стають активними учасниками процесу пізнання самостійно, шляхом критичного мислення, знаходять істину. Досить часто на різних етапах уроку вчителька з метою розвитку логічного мислення використовує діаграми Вена, які дозволяють за короткий проміжок часу акцентувати увагу учнів на ключові поняття. Наприклад, при вивченні теми "Характеристика річок України" у 8 класі вчитель пропонує учням порівняти річки Дністер і Сіверський Донець використовуючи міні-стратегію ЧПКМ "Кола Вена" згідно запропоновано плану.

1. Порівняти дві річки згідно плану:

-14-

Спільні риси для Дністра і Сіверського Донця :

9. У середній і нижній течіях рівнинні;