Сільське господарство.

Після проголошення незалежності Туркменістану обсяг сільськогосподарського виробництва знизився порівняно з кінцем 1980-х років. В цих умовах Туркменістан змушений імпортувати продовольство.

Більша частина орних земель Туркменістану, площа яких становить майже 810 тис. га, все ще використовується для вирощування бавовни. У 1980-х роках Туркменістан виробляв понад 1,3 млн. т бавовни за рік. Приблизно чверть - високоякісних сортів. На даний час бавовняні сівозміни частково заміняються зерновими, що не тільки важливо для забезпечення продовольством, але й сприяє більш раціональному використанню водних ресурсів. З інших культур вирощуються кукурудза, дині, виноград і овочі. Незважаючи на різні плани передачі земель фермерам, сільське господарство в основному залишається у державному секторі економіки.

Важливу роль відіграє тваринництво - розведення каракулевих овець, тонкорунних кіз, верблюдів і племінних коней. У 1996 році в Туркменістані було вироблено 111,2 тис. т м'яса, 754,8 тис. т молока і 273,1 млн. штук яєць.

У 1997 р. у громадських та індивідуальних господарствах країни налічувалося 1155,6 тис. голів великої рогатої худоби (проти 829 тис. у 1991), 6138,2 тис. овець і кіз (5477 тис.), 105,6 тис. верблюдів (86,7 тис.), 38,7 тис. свиней (267 тис.), 4975 тис. голів домашньої птиці (7393 тис.). Провідне місце належить традиційній галузі тваринництва - вівчарству, на частку якого припадає приблизно 30% валової продукції цієї галузі сільського господарства. В основному розводяться вівці каракульської і сараджинської порід. За останні 10 років поголів'я овець збільшилося на 33%, виробництво баранини - на 57%, а настриг вовни - на 22%.

Енергетика

Володіючи великими запасами природного газу (15-20 трлн. куб. м) і нафти (1,5-2,0 млрд. т), Туркменістан увійшов до числа важливих експортерів паливних ресурсів. Однак, проблеми транспортування і розвідки ускладнюють розвиток даного сектора. Енерговиробництво також постраждало від змін в економіці, пов'язаних з розпадом СРСР. Виробництво нафти становило 5,2 млн. т у 1992 проти 5,7 млн. т у 1988. Видобуток натурального газу і газоконденсату становив 60,1 млрд. куб. м у 1992 проти 88,3 млрд. куб. м у 1988. Однак виробництво електроенергії зросло з 12,8 млрд. квт/год у 1988 до 13,1 млрд. квт/год у 1992. Відкриття на південному заході країни великих запасів природного газу (2,8 трлн. куб. м) змусило планові органи звернути увагу на необхідність централізованого керівництва нафтогазовим господарством і енергетикою країни, що було реалізовано в рамках одного міністерства. Були створені також спільні підприємства з іноземними фірмами для експлуатації енергетичних ресурсів. Уряд Туркменістану співпрацює з Іраном і Туреччиною з метою налагодження транспортування нафти і газу на світовий ринок через території цих країн.

Промисловість

До основних галузей промисловості Туркменістану належать очищення і переробка нафти і природного газу, виробництво скла, тканин (переважно бавовняних) і одягу, харчова промисловість. Промисловий розвиток сповільнюється через зменшення ринків збуту в країнах СНД і непередбачені стрибки світових цін на сировину. Як і в інших секторах народного господарства, уряд шукає вихід у співпраці з іноземними компаніями з метою модернізації виробництва. Але залишаються не усунутими бюрократичні складності таких контрактів у Туркменістані. Фактично розвиток відбувається в основному у нафтогазовій промисловості.

Транспорт

Географічне розташування Казахстану в центрі Євроазіатського континенту визначає його значний транспортний потенціал в області транзитних перевезень. Довжина наземних транспортних магістралей у республіці становить 106 тис. км, з яких 13,5 тис. км - магістральні залізниці, 87,4 км - автомобільні магістралі загального користування з твердим покриттям, 4 тис. км - річкові шляхи. Завершено будівництво прикордонного залізничного переходу між Казахстаном і Китаєм, відкриті залізничний перехід між Туркменістаном та Іраном і нові транзитні коридори за маршрутом Великого Шовкового шляху: від тихоокеанських портів у Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан, Іран, Туреччину, до портів Середземномор'я і Перської затоки. Існуюча мережа автодоріг дає вихід на Росію і колишні союзні республіки, а також Туреччину і Китай, що забезпечує вихід до портів Чорного і Середземного морів, а також Індійського океану. Морське судноплавство здійснюється у Каспійському морі (порт Актау) з виходом через річкові шляхи Росії у Чорне і Балтійське море. Національною компанією "Ейр Казахстан" освоєно понад 40 маршрутів до Казахстану, країн СНД, у далеке зарубіжжя.

Зовнішньоекономічні зв'язки.

Експорт: нафта, газ, риба, килими і килимові вироби, шовк, вироби з бавовни, шкіряна сировина, бавовна, каракуль, вівці, коні, вироби кустарних промислів, текстиль.

Імпорт: вугілля, вироби чорної і кольорової металургії, нафта, продукція машинобудівного комплексу, ліс, будівельні матеріали, продукція першої необхідності, продукти харчування, хімічні препарати, ліки.