Реферат на тему:
Теоретико-методологічні засади формування соціальної географії України
План
1. Поняття “соціальна географія”.
1.1. Предмет і об’єкт дослідження соціальної географії. Методи досліджень соціальної географії України.
1.2. Завдання соціальної географії.
1.3. Місце соціальної географії в системі географічних наук. Соціум, суспільство як основа розвитку соціальної географії.
2. Структурні складові соціальної географії України:
а) географія освіти;
б) медична географія;
в) географія діяльності;
г) географія побуту;
д) географія способу життя;
е) географія культури;
є) географія злочинності;
ж) рекреаційна географія
з) сакральна географія;
и) політична географія.
3. Становлення і розвиток соціальної географії України.
4. Сучасні проблеми утвердження і розвитку соціальної географії України.
–
1 –
Однією з складових суспільної географії України є соціальна географія. Необхідність її виокремлення з складу соціально-економічної географії пов’язано з тими трансформаційними процесами, що відбуваються в нашому суспільстві сьогодні. Людський фактор, з своїми потребами, особливостями існування, в світовій науці вже давно стоїть на першому місці, а в нас цей процес становлення тільки відбувається.
В загальному вигляді сучасна соціальна географія України досліджує на мезо- та мікрорівнях закономірності територіальної організації соціальної сфери, а також споживання матеріальних та духовних благ, що їх створило суспільство, виявляючи таким чином географічні відмінності в характері життя суспільства.
До ключових проблем будь-якої науки незмінно належить питання про її місце серед інших наук, про об’єкт і предмет вивчення, цілі та завдання, підходи і методи дослідження, способи і засоби застосування результатів дослідження в практиці тощо.
Центральним об’єктом дослідження соціальної географії є людина, людський соціум, суспільні групи, територіальні та інші спільності людей. Але не забуваймо, що ці ж об’єкти вивчаються і іншими науками (антропологія, медицина, біологія, суспільствознавство). А це означає, що коли людина, соціум у цілому чи група людей виступають у якості об’єкта дослідження соціальної географії, то вони опиняються у специфічній ролі.
По-перше, вони виступають у ролі об’єкта географічної науки. А як відомо, об’єктом географічної науки є будь-яке утворення чи явище (стан, відносини, процес) на земній поверхні, яке відповідає найважливішим методологічним принципам географії: територіальності, комплексності, впливає на розвиток чи стан географічної оболонки, а його вивчення дає додаткові, нові знання про цю оболонку.
По-друге, людина, суспільство чи інші групи людей розглядаються суспільною географією у певному, властивому для цієї науки, аспекті дослідження. Для географії, а правильніше буде сказати, для соціальної географії, характерний геопросторовий аспект досліджуваних явищ. З поміж інших географічних дисциплін соціальна географія вирізняється в першу чергу через те, що досліджує інтереси людини, мотивацію її поведінки, взаємодію і взаємозв’язки людини з соціальними та іншими групами суспільства в територіальному аспекті.
Отже, об’єктом дослідження соціальної географії є також соціальна сфера в просторовому вимірі.
Соціальна сфера – відносно самостійна сфера життєдіяльності суспільства, яка охоплює відносини між соціальними спільностями, всередині цих спільностей, між окремими особами, які займають різне положення в суспільстві й беруть неоднакову участь в його соціальному житті. Саме в цій сфері протікає соціальне життя. Тут реалізуються соціальні потреби та інтереси соціальних груп і спільностей, відносини суспільства й особи, вона охоплює умови праці, здоров’я та дозвілля. Основними структурними компонентами соціальної сфери є соціальна структура, соціальні відносини і матеріальні утворення, які їх закріплюють. Соціальну сферу складають соціально-побутові умови життя людей, система освіти, охорона здоров’я, культура, соціальне забезпечення тощо.
Предметом дослідження соціальної географії є територіальний аспект соціального розвитку в конкретних суспільно-історичних умовах, відмінності в темпах і пропорціях відтворення територіальних структур. Вона вивчає соціальну сферу в регіональному вимірі, тому предметом її дослідження є територіальна організація соціальної сфери.
Соціальна географія досліджує також регіональні відмінності в умовах життя людей (природні, економічні, соціальні) і шляхи вирівнювання рівнів життя між різними районами і типами поселень та регіональні відмінності відтворення населення і трудових ресурсів, просторові переміщення людей. Крім того, вона вивчає також поведінку населення і його різних груп в тій чи іншій місцевості залежно від зміни ринку, розміщення нових сфер застосування праці, підприємства сфери послуг, погіршення навколишнього середовища.
Тенденція соціологізації географічної науки пов’язана з такими аспектами (на думку А.В. Степаненка та Я.Б. Олійника). По-перше, переходом до ринкових відносин, які супроводжуються більш прискореним розвитком соціальноорієнтованої економіки і більш повним задоволенням соціальних потреб людини. По-друге, розширенням соціальних потреб науки, а також дослідження соціальних аспектів територіальної організації суспільства. По-третєзані з територіальної організації суспільства не можуть ефективно вирішуватись без соціальних факторів. –
1.2 –
Як і кожна наука, соціальна географія ставить перед собою низку завдань, що відбивають потреби суспільства і необхідність реалізації соціальної політики держави; ці завдання, за А.В. Степаненком та Я.Б. Олійником [ с. 28-29], можна сформулювати в наступній позиційній послідовності:
1) аналіз умов, причин і факторів, які викликають порайонні відмінності соціальних явищ та процесів, визначення характеру і ступеня їх впливу, встановлення ієрархії факторів за напрямом і силою впливу;
2) дослідження різних структур (освітньої, професійно-кваліфікаційної, сімейної та ін.) соціальних спільностей районів різних таксономічних рангів. Основну увагу при цьому слід звернути на мікрорайонний аналіз, оскільки він дає змогу виявити безпосередні взаємозв’язки між економічними, природними, демографічними і соціальними складовими суспільно-територіальних утворень;
3) визначення рівнів соціального розвитку районів;
4) аналіз географічних проблем способу життя населення соціально-територіальних спільностей при вивченні яких важливо виявити типові і своєрідні риси в різних районах;
5) розробка теоретичних і методичних питань соціально-географічного прогнозування, регіональної соціальної політики;
6) в умовах ринку на передній план досліджень соціальної географії виходять соціальні проблеми;
7) інформування суспільства про стан соціального розвитку в регіональному вимірі.
Головним завданням соціальної географії є визначення рівнів соціального розвитку населення