Технології внесення рослинної маси в ґрунт у якості добрив вагомо впливають на майбутній врожай культур. Вони окупаються вже при зростанні врожайності зернових на 3–4 ц/га.

Ефективність сидеральних культур виявляється при ресурсоощадній технології їх вирощування, загортанні в ґрунт в певний період вегетації на відповідну глибину, досягненні заданої щільності ґрунту під посів основної культури тощо. Кількість рослинної сировини (сидератів) на поверхні поля істотно варіює на різних агрофонах. При кількості рослинної маси понад 5 т/га заробляти її в ґрунт доцільно ярусними плугами (рис. 13.14).

Рідкі добрива залежно від походження поділяють на органічні (рідка фракція гною), мінеральні (аміачна вода, безводний аміак) і комплексні. Поширеними способами внесення рідких добрив є поверхневе, суцільне та локальне (міжрядне) внутрішньо-ґрунтове. Рідкі органічні добрива вносять

Рис. 13.14. Заорювання сидеральної культури ярусним плугом

за прямоточною технологією. Цистерни розкидачів завантажують у гноєсховищах, транспортують до поля, на якому розкидають добрива з наступним загортанням їх у ґрунт. Машини, які застосовують для внесення рідких органічних, мінеральних та комплексних добрив, мають різноманітні робочі органи, проте перевагу слід надавати штанговим патрубковим системам з центральним розподілом (рис. 13.11,б). При транспортуванні добрив на відстань до 2 км використовують машини РЖУ–3,6 і РЖТ–4; на відстань до 5 км — МЖТ–10, МЖТ–13, на відстань до 10 км — МЖТ–16 і МЖТ–19. Для внутрішньо-ґрунтового (локального) внесення рідких добрив органічного й мінерального походження та комплексних використовують спеціальні агрегати АВВ–Ф–2,8 та АВМ–Ф–2,8.

В основному застосовують поверхневе внесення рідких органічних добрив, але для зниження втрат поживних речовин та забезпечення екологічної безпеки доцільним є внутрішньо-ґрунтове внесення добрив на глибину 10...18 см. Такий спосіб дозволяє досягти підвищення врожайності окремих сільськогосподарських культур на 30...35%.

Комплексні добрива характеризуються більш високою концентрацією, тому для підвищення ефективності й екологічної безпеки їх внесення здійснюється у ґрунт лише локальним способом під час основного обробітку, суцільної культивації чи підживлення під час міжрядного обробітку. Для забезпечення даних процесів широко застосовують підживлювачі-обприскувачі, які мають будову і принцип роботи, дуже схожі зі штанговими обприскувачами.

Рис. 13.15. Протруювач насіння ПС–10

Машини для захисту рослин.

На протязі усього періоду вегетації сільськогосподарської культури вона потребує постійного догляду та захисту від бур’янів, шкідників та хвороб. При підготовці насіння до посіву важливим є його хімічний, біологічний або комплексний обробіток з допомогою сучасних протруювачів. Протруювання — це обробіток пестицидами посівного та садивного матеріалів для знищення збудників хвороб, які знаходяться на поверхні або усередині зерен, бульб тощо, а також підгризаючих посівних шкідників.

Самохідний протруювач насіння ПС–10А (рис. 13.15) призначений для зволоженого протруювання розпиленими водними суспензіями насіння зернових, бобових та технічних культур. Він являє собою автоматичну установку, робочі органи та механізми якої приводяться в дію від електродвигунів загальної потужності 4,7 кВт.

Деякі технічні характеристики протруювачів насіння наведені у таблиці 13.10.

13.10. Основні технічні дані протруювачів насіння

Обприскування — це нанесення хімічних препаратів у крапельно-рідкому стані на рослини, тіла комах та інші поверхні. Залежно від норм витрат робочої рідини розрізняють звичайне та малооб’ємне обприскування, які відрізняються тим, що одна й та ж сама кількість пестицидів розподіляється у різному об’ємі рідини. Застосовують і ультрамалооб’ємне обприскування — невеликою кількістю рідкого концентрату пестицидів без розведення водою.

Рис. 13.16. Польовий обприскувач заводу “Фрегат”

Обприскувачі (рис. 13.16) призначені для хімічного захисту польових культур, садів, виноградників, ягідників, лісосмуг від шкідників та хвороб, а також для боротьби з бур'янами польових культур. Сучасні обприскувачі поділяють на навісні, причіпні та самохідні (табл. 13.11); польові, садові та спеціальні; штангові і вентиляторні.

13.11. Технічна характеристика обприскувачів

Штангові обприскувачі є досить продуктивними машинами, мають значну гаму модифікацій для різних умов застосування в рослинництві. Місткість баків залежить від типу обприскувача та його продуктивності. Спостерігається тенденція до збільшення місткості баків. При цьому виходять із того, щоб запасу робочої рідини в баку було досить на роботу в проміжок від напівзміни до повної зміни. Розпилювачі обприскувачів призначені для дозування та попереднього або остаточного подрібнення пестициду. Отже, від їхньої роботи залежить кількість та якість нанесення пестициду на об’єкт обробки, а значить, і ефективність обприскування. Розпилювачі класифікують за принципом дії та призначенням. За принципом дії розпилювачі розподіляють на чотири типи: відцентрові, струменеві, пневматичні та такі, що обертаються. Вони можуть давати розпил у вигляді суцільного порожнистого конуса, віяла, суцільного та відбивного струменя.

Рис. 13.17. Самохідний обприскувач Amazone SF430

Особливу увагу при виборі польових обприскувачів необхідно звертати на конструкцію штанги та її механізму копіювання поверхні поля, наявність автоматичної системи узгодження норми внесення препарату з поступальною швидкістю руху агрегату тощо. З вітчизняних обприскувачів позитивно себе зарекомендували машини “Львівагромашпроекту”, “Екотехніки” та “Фрегату”, які виготовлені з застосуванням імпортної елементної бази. Найвищу продуктивність забезпечують самохідні машини (рис. 13.17, 13.18).

Рис. 13.18. Робочі органи для інтегрованого захисту посівів цукрових буряків

Суцільне внесення гербіцидів характерне при догляді за культурами суцільного посіву (зернові, трави тощо). Проте воно не завжди виправдане при вирощуванні просапних. Враховуючи необхідність одержання чистої сільськогосподарської продукції, на базі культиваторів для догляду за просапними культурами (“Плай–М” та КРН–5,6) знаходять розвиток інтегровані методи захисту рослин. У цьому випадку доцільно поєднувати стрічкове внесення гербіцидів (рис. 13.18) із міжрядним механічним обробітком культиваторами прецесійного типу (“Плай–М”, КРН–5,6 і т.п.). Така технологія дає змогу зменшити витрату гербіцидів при вирощуванні цукрових буряків на 50%, а кукурудзи та соняшнику — на 70%.

Трактори та збиральна техніка.

Основу сучасної мобільної енергетики в агропромисловому виробництві