У південних районах під ріпак рекомендується давати 160 кг/га азоту, в тому числі до сівби — 60 кг/га і 100 кг/га весною після відновлення вегетації. На зрошуваних землях загальну кількість азоту збільшують до 220 кг/га. У поліських районах України найвищі врожаї одержують при нормі добрив N90Р60К120. У кожному конкретному випадку норми добрив потрібно розраховувати на заплановану врожайність.

Для сівби використовують тільки високоякісне насіння високих репродукцій з лабораторною схожістю не нижче 90%. Завчасно його протруюють офтанолом Т (40 кг/т), а для технічних цілей — вітаваксом 200 (2-3 кг/т). Добрі результати дає інкрустування насіння.

Догляд за посівами. У посушливі роки, щоб мати дружні сходи, ґрунт коткують кільчастими котками до і після сівби. Восени при утворенні ґрунтової кірки чи при загущенні посівів поле боронують.

Проти хвороб використовують альєт (1,2-1,8 кг/га). Проти шкідників застосовують бульдок (0,3 кг/га), карате (0,1-0,15 кг/га), сумі-альфу (0,3 кг/га), фастак (0,1-0,15 кг/га). Для боротьби з бур’янами застосовують бутізан 400 (1,75-2,5 кг/га), глісол (4-6 кг/га), керб 50 W (1 кг/га).

Оптимальна кількість рослин восени повинна становити 100-120 на 1 м2, що досягають нормою висіву насіння 6-8 кг/га. Наявність після зими більше 50 рослин на 1 м2 забезпечує оптимальну врожайність, 30-50 — задовільну. Якщо кількість рослин менша 30 на 1м2, то площу необхідно пересівати. Кращим способом сівби є звичайний рядковий (ширина міжрядь 15 см), а гдибина загортання насіння — 2-3 см. На легких ґрунтах його загортають на глибину 3-4 см. Сіють зерно-трав’яними або зерновими сівалками.

Збирання врожаю. Ріпак достигає нерівномірно. Збирають його роздільним способом і прямим комбайнуванням. Рослини скошують у валки, коли нижні листки опадають, близько половини стручків стають лимонно-зеленими, а вологість насіння знижується до 30-40%. Висота зрізу повинна бути 15-20 см. Обмолочують валки у міру підсихання, при вологості насіння 10-11% зернозбиральними комбайнами з пристроєм ПКК-5. Для підбирання валків жатки комбайна обладнують підбирачами ППТ-5 або ППТ-З-А. Частоту обертання барабана молотарки комбайна зменшують до 700-800 за хвилину.

Прямим комбайнуванням ріпак збирають у повній стиглості, коли насіння у стручках набуло темного кольору і затверділо, стебла побуріли, листки обсипались, але стручки ще не почали розтріскуватися. При збиранні насіння повинно мати вологість не вище 12%.

4. Ріпак ярий

Біологічні особливості.

Ярий ріпак — однорічна рослина з родини капустяних. В Україні поширений під назвою "кольза". Урожайність його дещо нижча, ніж озимого. Ярий ріпак менш вибагливий до умов вирощування. Це вологолюбна рослина довгого дня.

Насіння проростає при температурі 1-3°С, сходи переносять заморозки 3-5°С, а дорослі рослини до мінус 8°С. Добре росте на будь-яких ґрунтах, крім важких глинистих та піщаних, не терпить кислих і заболочених ґрунтів. Сходи з’являються через 4-10 днів, від сходів до цвітіння минає 45-60 днів. Вегетаційний період триває 80-110 днів.

Сорти ярого ріпаку — Оріон, Земир 2, Калинівський, Клітинний 1, Клітинний 2, Ліга 1, Микитинський, Отаман, Титан.

Місце в сівозмінні. Ярий ріпак висівають у полі, призначеному під ярі зернові культури. Найвищі врожаї він дає після картоплі, кукурудзи, буряків, озимої та ярої пшениці, ячменю, зернобобових культур і багаторічних трав. Часто цим ріпаком замінюють озимий, коли той гине внаслідок несприятливих умов перезимівлі.

Обробіток ґрунту. Після стерньових попередників проводять 2-3 лущення дисковими і лемішними лущильниками на глибину 6-8 і 8-10 см. Під зяб орють у кінці вересня — на початку жовтня на глибину 20-22 см, а на важких ґрунтах — на 25-27 см. Весною застосовують систему мінімального обробітку ґрунту. На вирівняних полях обмежуються однією передпосівною культивацією на глибину 4-5 см.

Удобрення Ярий ріпак добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив при використанні як на насіння, так і на зелений корм. Під нього потрібно вносити 25-30 т/га органічних добрив. Він інтенсивно використовує післядію органічних добрив внесених під попередник. Залежно від попередників, наявності поживних речовин у ґрунті під ярий ріпак вносять N60-120 Р60-120. У прифермських сівозмінах під ярий ріпак застосовують рідкий гній з розрахунку 50-100 м3/га.

Сівба. Насіння ріпаку очищають, сортують, перед сівбою протруюють офтанолом Т (40 кг/т), або вітаваксом 200 (2,0-3,0 кг/т). Сіють ярий ріпак звичайним рядковим способом (ширина міжрядь 15 см) з нормою висіву 2,5-3 млн./га схожих насінин, що становить 10-12 кг/га, а на засмічених полях — широкорядним способом (45 см) при нормі висіву 4-7 кг/га. Сіють відразу після ранніх зернових культур на глибину 2-4 см залежно від вологості ґрунту.

Догляд за посівами й збирання врожаю ярого ріпаку такі самі, як і озимого. Для боротьби з бур’янами застосовують глісол (4-6 кг/га), бутізан 400 (1,75-2,5 кг/га).

5. Соняшник

Біологічні особливості.

Соняшник — відносно теплолюбна культура. Насіння починає проростати при температурі 2-5°С, однак сходи при такій температурі з’являться на 25-28-й день. При температурі 20°С насіння сходить на 6-й день. При сівбі соняшнику в непрогрітий ґрунт рослини відстають у рості, подовжується вегетаційний період.

Сходи добре переносять тимчасові заморозки до мінус 7-8 °С, але потребують при цьому інтенсивного освітлення. Середньодобова температура повітря у першій половині