Тваринний світ. Майже весь Таїланд відноситься до Індо-Малайської зоогеографічної області. У лісах і в бамбукових заростях живуть самі різноманітні тварини: носороги, слони, тапіри, тигри, леопарди, дикі кішки, білки. Особливо багато там мавп. Зустрічаються не тільки макаки, але і людиноподібні — гібони. У саванах водяться антилопи, олені, що здичавіли буйволи і дикі бики— гаур і бантенг. По всій країні, у лісах і на полях, маса змій, серед них чимало отрутних, наприклад «строкаті стрічки» і величезні королівські кобри.

Економіка Таїланду

Таїланд — аграрно-індустріальна країна, що розвивається, економіка якої знаходиться в сильній залежності від іноземного капіталу. Основа економіки — сільське господарство (дає близько 60% валового національного продукту) і відносно розвинута гірничодобувна промисловість.

Велика частина землі знаходиться у власності поміщиків-феодалів. Основна галузь — землеробство.

Розвиваються підприємства машинобудування, хімічної, цементної, нафтопереробної промисловості. Ремесла (виробництво предметів домашнього побуту, художніх виробів). Іноземний туризм.

Збір і виробництво (млн. т): рису-сирцю – 13,7; каучуку — 0,42; кукурудзи — 1,6; цукрового очерету — 23,0. Обробляють також бавовну, джут, кенаф, маніоку, тютюн, тапіоку й інші культури. Розвинуте тваринництво, рибальство, виробництво цінних порід деревини. Частка промисловості в національному доході складає 26—27%. Найбільш розвинуті гірничодобувна, деревообробна і текстильна галузі промисловості.

Виробництво і видобуток промислової продукції (тис. тонн): олова — 30, плавикового шпату — 300, свинцевої руди — 1,6, залізної руди — 40, марганцевої руди — 50,3 , лігнітів — 680,3 , цементу — 5000, електроенергії — близько 20 млрд. квт-ч. В останні роки на основі переробки імпортної сировини і матеріалів побудовані нафтохімічні, металообробні, машинобудівні підприємства. Одержала розвиток в обмежених обсягах кольорова і чорна металургія. Таїланд — світовий експортер олова і натур, каучуку.

Лісове господарство – важлива галузь економіки Таїланду.

Довжина доріг (тис. км.): автомобільних — 43,9, з них близько 19 із твердим покриттям; залізниць — 3,8. Тоннаж національного торгового флоту 195 тис. рег. т. Морські порти — Банкок (головний), Пхукет, Саттахіп, Сонгкхла, Кантанг. Аеродроми міжнародного значення: Донгміанг (біля Банкока) і Хатъяй (на Півдні країни). Таїланд- член організації «План Коломбо».

Грошова одиниця – бат = 100 сантангам. За офіційним курсом 2002 р.

1 бат = 0,05 американського долара.

Таїланд — конституційна монархія. Відповідно до тимчасової конституції (проголошена 10 листопада 1977) голова держави — король. Вищим законодавчим органом є двопалатна Національна асамблея (парламент), що складається із сенату (268 чоловік), призначуваного королем, і палати представників (357 чоловік), що обираються населенням країни прямим голосуванням на 4 роки. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Політичний орган правлячого військового угруповання — Національна політична рада (НПС), наділена широкими повноваженнями.

Усі політичні партії розпущені після державного перевороту 1976. До цього діяло понад 50 партій, у тому числі Демократична партія, Тайська національна партія, Партія соціальної справедливості, Соціалістична партія Таїланду, Об'єднаний соціалістичний фронт, партія «Нова сила» і ін. Комуністична партія Таїланду (заснована в 1942) знаходиться на нелегальному становищі.

Валовий національний продукт у розрахунку на душу населення (дані на вересень 1997 року) – 3 022 доларів, хоча в 1995 році ВНП на душу населення дорівнювало 1750 дол. у рік, що показує про підйом економіки країни (крім того, порівнюючи показники по видобутку корисних копалин, виробництву сільськогосподарської продукції, видобутку електроенергії і т.д., ми прийдемо до такого ж висновку).

Сільське господарство. Сільське господарство дає близько 70% національного доходу. Панує феодально-поміщицька власність. Поміщикам і заможній верхівці належить понад 60% оброблюваної землі. Близько 80% селян орендує землю головним чином на кабальних умовах скіпщини, виплачуючи 50—75% врожаю. Оброблювана площа складає 15% території Таїланду. Штучно зрошується менш 1/5 оброблюваних земель. Лише 3% господарств користаються сільськогосподарськими знаряддями.

Для найважливіших сільськогосподарських культур характерна низька врожайність (рис — 1,3 т з га). Основна галузь сільського господарства — землеробство. У 1991 оброблялося 6,4 млн. га, з яких до 90% було зайнято під рисом (збір 7,8 млн. т). Головний рисовирощувальний і рисоекспортний район — центр Таїланду (55% валового збору). У більш посушливих районах півночі і північного сходу Таїланду вирощуються кукурудза, бобові культури, арахіс, поширена також суходільна культура рису. На півдні і південно-сході зосереджене виробництво каучуку.

Тваринництво носить підлеглий характер. Найбільше значення має вирощування буйволів, основного тягла в сільському господарстві (6,8 млн. голів). Повсюдно розводять свиней і домашнього птаха. Під лісом зайнятоі 3/5 території; важливе значення мають заготівлі тика (105 тис. м3 ), іншої деревини (1176 тис. м 3). Населення приморських і річкових районів займається рибальством. Загальний улов риби — 295 тис. тонн, з яких 70% за рахунок морського промислу.

Вирощування рису вимагає великої праці, а сільськогосподарська техніка тут відстала. Орють на буйволах по заболоченій землі. Врожай забирають з човнів серпами, при цьому багато зерна пропадає. Молотять рис, ганяючи буйволів по снопах. У період визрівання рису велику шкоду приносять гризуни, раки, комахи, птахи. Боротьба з ними нелегка.

Не менш тяжка праця на каучукових плантаціях і лісорозробках. Особливо дошкуляють робітників різні комахи-паразити і п'явки.