Дослідженнями зарубіжних і українських вчених встановлено, що позакореневе підживлення озимої пшениці водним розчином сечовини (30 кг/га) підвищує урожай зерна озимої пшениці на 3-5 ц/га, вміст білка і клітковини — на 1,5-2,0%. За даними Інституту цукрових буряків, кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НАУ, позакореневе підживлення цукрових буряків каліймагнійнітритними солями з додаванням бора дозволило додатково отримати від 5 до 6 т/га коренеплодів і 1,0-1,5 т/га цукру. Висока ефективність позакореневого підживлення досягається на овочевих та інших широколистих культурах. Дозу елемента живлення для позакореневого підживлення досить легко встановити за даними рослинної діагностики безпосередньо в полі.

Спеціалісти технологічних пунктів дані аналізів ґрунту, виконаних наземними методами, переносять на електронні картограми, які використовують в бортових комп’ютерах машин і кількісно регулюють внесення добрив у окремих частинах поля. Це дає можливість поступово вирівнювати строкатість родючості останніх, раціонально використовувати природну родючість ґрунту та істотно економити кошти на придбання та внесення добрив. Впровадження такої системи агрохімічного забезпечення внесення добрив дозволяє американським фермерам щорічно економити біля 67$ на одному акрі землі.

Останнім часом у США розроблені й випробувані оптичні сенсори, які встановлюють на агрегати для внесенню рідких добрив і за їхньою допомогою можуть в автоматичному режимі регулювати дозу внесення добрив на різних ділянках, рядках і навіть під кожну рослину. Застосування таких приладів дозволяє більш точно враховувати властивості ґрунту окремих ділянок і потреби рослини протягом вегетації. Таким чином, впровадження сучасних методів агрохімічних досліджень дає можливість розробити науково обґрунтовану програму живлення рослин, яка забезпечує підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур, збереження і підвищення родючості ґрунтів, поліпшення екологічного стану довкілля, економію добрив, енергоресурсів та коштів.

2. Технології використання засобів хімізації в умовах України на прикладі компанії “Сингента”

Аграрії України з рок в рік змушені прораховувати кількість, якість та вартість майбутнього врожаю. Йдучи назустріч цим потребам, компанія "Сингента" розробила новітню універсальну програму використання засобів захисту рослин — "ОптиТех", основна мета якої оптимізувати витрати сільгоспвиробника та отримати максимально можливий прибуток з кожного поля. "ОптиТех" — це Оптимізація Технологій вирощування культур. Використання програми дає змогу значно збільшити прибуток від вирощування сільськогосподарських культур при незначних вкладеннях в основні елементи технології.

Програма складається з кількох етапів, які поступово приводять виробника до єдино правильного рішення: інтенсивну технологію — для кращих посівних площ, які принесуть максимальний прибуток, поліпшену та традиційну технологію — для інших площ. На першому етапі рекомендується провести діагностику посівних площ у господарстві, для того щоб визначити потенціал кожного поля (високий, середній або низький). Для цього може бути використана методика, розроблена компанією "Сингента", — "Діагностика". Виробничий досвід підтвердив, що найбільшу віддачу від вкладених коштів можна отримати на полі з максимальним потенціалом. Наступним етапом є підбір посівного матеріалу та відповідної програми захисту рослин для кожного поля. Програма "ОптиТех" передбачає три різні за інтенсивністю технології: традиційну, поліпшену та інтенсивну, з відповідним набором препаратів для кожної. Щоб отримати максимальний урожай, певна річ, лише хімічного захисту культури недостатньо. Треба добрати відповідну програму внесення добрив залежно від технології (рис. 10.5). Проте чи раціонально вкладати додаткові кошти у захист рослин, у посівний матеріал та в добрива? Відповісти на це запитання можна лише після проведення економічного аналізу додаткового валового прибутку. Фірма "Сингента" в рамках програми "ОптиТех" проводить такий аналіз у різних господарства України, обраних базою для виробничих випробувань та економічних розрахунків. Інтенсивні технології передбачають досить високі затрати (наприклад, при вирощуванні кукурудзи до 200 грн./га) на захисту рослин, однак вони забезпечують прибуток, який підтверджує доцільність витрат на елементи технологій, про що наглядно свідчать дані (рис. 10.1-10.4). У всіх випадках при точному дотриманні рекомендацій (своєчасного внесення препаратів, підборі насіннєвого матеріалу і добрив) за інтенсивної технології було одержано додатковий валовий прибуток. Спеціалістами розроблено пакети 33Р для озимої пшениці, пивоварного ячменю, кукурудзи, цукрових буряків, та інших культур. Програми мають три рівні інтенсивності.

Рис. 10.5. Залежність продуктивності сільськогосподарських культур від різних факторів

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua