В господарствах зі спеціалізацією виробництва молока, яловичини, вирощування нетелей в підзоні нестійкого зволоження сівозміни можуть мати таке чергування культур: 1 — 2) багаторічні трави; 3) озима пшениця; 4) цукрові буряки; 5) зернобобові та їх сумішки з вівсом на зелений корм; 6) озима пшениця; 7) цукрові буряки; 8) кукурудза на зерно і силос, гречка; 9) кукурудза на силос і зелений корм; 10) ячмінь, овес, просо з підсівом багаторічних трав. Для збільшення виробництва зелених кормів в подібних сівозмінах слід запроваджувати проміжні озимі та післяжнивні посіви, якими можна займати 15–20% площі.

В підзоні недостатнього зволоження можливі такі сівозміни:

І. 1–чорний пар; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–ячмінь, просо з підсівом багаторічних трав; 5–багаторічні трави; 6–озима пшениця, багаторічні трави; 7–озима пшениця і жито; 8–кукурудза на зерно; 9–кукурудза на силос, зернобобові; 10–соняшник.

ІІ. 1–чорний пар і багаторічні трави; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–горох, однорічні культури на зелений корм; 5–озима пшениця; 6–кукурудза на силос; 7–ячмінь з підсівом багаторічних трав.

В селянських (фермерських) господарствах різного виробничого напряму при потребі можна впроваджувати відповідні сівозміни:

І. 1–багаторічні трави; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–кукурудза на зерно; 5–ячмінь з підсівом багаторічних трав.

ІІ. 1–горох–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–кукурудза на зерно; 5–ячмінь.

ІІІ. 1–кукурудза на силос; 2–озима пшениця; 3–кукурудза на зерно. Наведені сівозміни можливі в господарствах по виробництву продовольчого і фуражного зерна, цукрових буряків.

Для вирощування круп’яних культур слід мати наступне чергування: 1–горох; 2–озима пшениця; 3–гречка (просо); 4–ячмінь.

Короткоротаційні сівозміни повинні базуватися на основі плодозміну. Це значить, що насиченість сівозміни має бути таким: 50% — зернові колосові; 25% — бобові і зернобобові; 25% — просапні.

Набір культур визначається спеціалізацією господарства, зональними особливостями, кон’юнктурою ринку. Оптимальна кількість полів 4 з коливанням від 3 до 5. Це обумовлюється допустимим періодом повернення культури на попереднє місце вирощування, який для їх більшості становить 3-4 роки.

Для Лісостепу можна навести такі сівозміни:

І. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–ячмінь.

ІІ. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–кукурудза на зерно; 4–кукурудза на силос.

ІІІ. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–кукурудза на зерно.

IV. 1–еспарцет; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–ячмінь з підсівом еспарцету.

Розміщення культур у короткоротаційних сівозмінах, період повернення яких на попереднє місце вирощування становить 5–8 років (соняшник, баштанні), проводять, висіваючи їх на половині поля, міняючи місцями після закінчення ротації з культурою, яка займала другу половину поля.

Перша ротація: 1 — ? чистий пар, ? зайнятий пар; 2 — озима пшениця; 3 — ячмінь; 4 — ? соняшник, ? кукурудза на зерно.

Друга ротація: 1 — ? зайнятий пар, ? чистий пар; 2 — озима пшениця; 3 — ячмінь; 4 — ? кукурудза на зерно, ? соняшник.

Якщо сівозміни мають 2–3 поля, то їх слід насичувати проміжними посівами з метою подовжити період повернення культур на попереднє місце вирощування: 1–горох; 2–озима пшениця плюс післяжнивні посіви на зелені добрива; 3–цукрові буряки.

В підзоні недостатнього зволоження з метою стабілізації водного режиму та послаблення ґрунтовтоми при насиченні сівозміни озимою пшеницею слід вводити чистий пар: 1 — ? чорний пар, ? зайнятий пар; 2 — озима пшениця; 3 — озима пшениця.

Для спеціалізованих господарств можна навести орієнтовні короткоротаційні сівозміни:

І. 1–горох; 2–озима пшениця; 3– кукурудза (ячмінь).

ІІ. 1–соя; 2–кукурудза; 3–кукурудза (ячмінь) — для господарств по вирощуванні свиней, птиці.

І. 1–багаторічні трави; 2–озима пшениця; 3–ячмінь.

ІІ. 1–багаторічні трави на один укіс; 2–озима пшениця плюс післяжнивні посіви на зелений корм; 3–картопля, кормові буряки; 4–ячмінь з підсівом багаторічних трав — для господарств по виробництву молока, яловичини.

Багатопільні сівозміни, що мають великий набір культур, можна трансформувати в короткоротаційні з деяким корегуванням чергування культур.

Десятипільна сівозміна: 1) багаторічні трави на один укіс; 2) озима пшениця; 3) цукрові буряки; 4) кукурудза на силос; 5) озима пшениця; 6) кукурудза на зерно; 7) горох; 8) озима пшениця; 9) цукрові буряки; 10) ячмінь з підсівом багаторічних трав.

Короткоротаційні сівозміни з наведеної вище десятипільної:

І. 1–багаторічні трави на один укіс; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–кукурудза на зерно; 5–ячмінь з підсівом багаторічних трав.

ІІ. 1–кукурудза на силос і зелений корм; 2–озима пшениця; 3–горох; 4–озима пшениця; 5–цукрові буряки.

Восьмипільна сівозміна: 1) конюшина на один укіс; 2) озима пшениця; 3) цукрові буряки; 4) кукурудза на зерно; 5) горох; 6) озима пшениця; 7) цукрові буряки; 8) ячмінь з підсівом конюшини трансформують у дві короткоротаційні. Перша ланка з чотирьох культур — перша короткоротаційна сівозміна, наступні чотири культури є другою короткоротаційною сівозміною.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua