Науково-теоретичні знання в області стандартизації мають прикладний характер і є багатобічними за сутністю. Вони охоплюють елементи, що відносяться до науково-технічних, соціально-економічних знань. Стандартизація прискорює процес використання досягнень науки у практиці, так як результати досліджень, які мають прикладне значення, набувають нормативного характеру в вигляді нормативно-технічного документа.

Із розвитком стандартизації велику увагу приділяють економічним, правовим і науково-методичним питанням. У вирішенні методологічних проблем стандартизації основним є діалектичний системний, програмно-цільовий підхід.

Функції, мета і задачі стандартизації.

Стандартизація включає не тільки розробку і прийняття обов'язкових стандартів, але й здійснення різних функцій, що забезпечують масове чи серійне виробництво продукції високої якості.

Найважливіші з цих функцій наступні:

організаційна — забезпечення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розробка промислових методів виробництва в сільському господарстві, механізація, електрифікація й автоматизація робіт у рослинництві й тваринництві;

планування — встановлення науково обґрунтованих параметрів і рівня якості продукції як вихідних даних для планування і встановлення термінів досягнення цих показників;

забезпечення якості — встановлення оптимальних вимог до якості продукції й сприяння їхньому підвищенню та виконанню;

обмін — забезпечення взаємозамінності агрегатів, вузлів і деталей як основи автоматизації, спеціалізації й кооперування в сільськогосподарському машинобудуванні;

раціоналізаторська — створення умов для раціонального вибору розмірів і видів продукції та технологічних процесів як передумови масового виробництва;

правова — здійснення впливу на суспільні відносини, пов'язані з виробництвом, обміном і споживанням продукції необхідної якості, встановлення обов'язкових для виконання правил приймання, умов іспитів, добору проб тощо;

економічна — забезпечення виробництва продукції оптимальної якості та її конкурентноздатності на міжнародному ринку;

керування — формування демократичного централізму в народному господарстві, одержання якісної науково-технічної інформації;

систематизація — класифікація й кодування продукції, термінології, визначень, знаків, символів і т.п.;

взаєморозуміння — забезпечення взаєморозуміння у всіх областях народного господарства, полегшення внутрішньої й міжнародної торгівлі, зв'язків, обміну науковим і технічним досвідом;

соціальна — дотримання правил техніки безпеки й сприятливих умов праці;

пропаганда — сприяння впровадженню передових ідей науки й техніки у виробництво і широке використання уніфікації, агрегатування, кооперування та комплексної стандартизації в сільськогосподарському виробництві;

виховна — привчання до точності, порядку й відповідальності за дотримання вимог науково-технічної документації до технологічних процесів.

Основними цілями стандартизації є:

прискорення технічного прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва і продуктивності праці, у тому числі інженерного й управлінського;

поліпшення якості продукції й забезпечення її оптимального рівня;

забезпечення ув'язування вимог до продукції з потребами оборони країни;

створення умов для широкого розвитку експорту товарів високої якості, які відповідають вимогам світового ринку;

удосконалення організації керування народним господарством і встановлення раціональної номенклатури продукції, що випускається;

розвиток спеціалізації в області проектування і виробництва продукції;

раціональне використання виробничих фондів та економія матеріальних і трудових ресурсів;

забезпечення охорони здоров'я населення і безпеки праці працюючих;

розвиток міжнародного економічного, технічного й культурного співробітництва.

Основні задачі стандартизації наступні:

встановлення вимог до якості готової продукції на основі комплексної стандартизації, її характеристик, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, необхідних для виготовлення продукції з високими показниками якості й ефективної експлуатації;

визначення єдиної системи показників якості продукції, методів і засобів контролю та іспитів, а також необхідного рівня надійності залежно від призначення і умов їхньої експлуатації виробів;

встановлення норм, вимог і методів у області проектування і виробництва продукції з метою забезпечення її оптимальної якості, виключення нераціонального різноманіття видів, марок і типорозмірів;

розвиток уніфікації промислової продукції як найважливішої умови спеціалізації виробництва, комплексної механізації й автоматизації виробничих процесів, підвищення рівня взаємозамінності, ефективності експлуатації й ремонту виробів;

забезпечення єдності та вірогідності змін у країні, створення й удосконалення державних еталонів одиниць фізичних величин, а також методів і засобів вимірів вищої точності;

встановлення єдиних систем документації, у тому числі уніфікованих, які використовуються в автоматизованих системах управління, встановлення систем класифікації і кодування техніко-економічної інформації, а також розробка стандартів на види носіїв інформації, форм і систем організації виробництва, технічних засобів наукової організації праці;

встановлення єдиних термінів і позначень у найважливіших областях науки і техніки, а також у галузях народного господарства;

створення системи стандартів безпеки праці;

формування систем стандартів у області охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів;

створення сприятливих умов для удосконалення зовнішньоторговельних, культурних і науково-технічних зв'язків.

Стандартизація сільськогосподарської продукції спрямована на рішення ряду задач, найважливішими з яких є:

поліпшення якості продукції. Досягається встановленням у стандартах прогресивних показників і норм якості, які забезпечують зростаючі потреби населення, вимоги переробної промисловості до сировини, вимоги до насіння, посадкового матеріалу, кормів, ветеринарних і біологічних препаратів;

підвищення врожайності культур і продуктивності тваринництва. Забезпечується стандартами на насіння, посадковий матеріал, кормові засоби, інкубаційні яйця, ветеринарні й біологічні препарати і т.д.;

ріст продуктивності праці. Йому сприяє встановлення стандартів на показники якості та норми з урахуванням механізації збиральних робіт і товарної обробки, підготовки продукції до реалізації;

раціональне і максимальне використання вирощеного врожаю й отриманої продукції тваринництва. Можливе за рахунок установлення вимог до якості залежно від призначення продукції, а також диференціації за товарними сортами, класами чи категоріями, установлення базисних і обмежувальних норм за окремими показниками. При цьому стандартом охоплюється основна маса отриманої продукції, за винятком непридатної для використання;

створення умов матеріальної зацікавленості працівників у виробництві продукції високої якості. Здійснюється введенням до стандартів вимог щодо якості продукції за товарними сортами, класами чи категоріями, базисних та обмежувальних норм, на підставі яких установлюються диференційовані закупівельні ціни, бонифікації