частка сектора торгівлі та послуг в ВВП була значно нижчою, ніж у 60-ті роки: 1965 р. – 38,6%, 1980 р. – 28,5%. Однак зменшення доходів від експорту нафти у другій половині 80-х років за відносно швидких темпів росту сільського господарства призвело до істотного розширення частки сектора торгівлі та послуг у ВВП країн регіону на початок 90-х років [8, 288].
В економіці регіону, тисячоліттями граючого роль "торгового перехрестя", традиційно важлива роль належить сфері послуг: на неї припадає близько 40% зайнятих і 50-60% ВВП [19, 431].
Важливим джерелом доходів і валютних надходжень є туристичний бізнес. Проте політична нестабільність, міжнаціональні і релігійні конфлікти до певної міри знижують інтерес туристів до регіону.
Велика увага в країнах приділяється розвитку інфраструктури, причому принципово новим моментом є передача в деяких країнах інфраструктурних проектів приватному бізнесу.
Через історичні особливості розвитку, внутрішньополітичні суперечності і наявність крупних нафтогазових родовищ регіон країн практично постійно є ареною міждержавних або міжнаціональних конфліктів і одним з найбільш нестабільних районів світу. Це зумовлює високий ступінь мілітаризації його економіки. За останнє десятиліття військові витрати країн складали в середньому 50% всіх військових витрат країн "третього світу".
Країни регіону мають сприятливі передумови для розвитку рекреаційної галузі економіки. У більшості з них є унікальні природні умови – гірські ландшафти і цілющі джерела, курорти узбережжя; історичні та культурні пам'ятки трьохтисячолітньої історії (археологічні розкопки, релігійні пам'ятки – мінарети, мечеті, мавзолеї середньовіччя). Цікаві для туристів екзотичний спосіб життя в оазисах, горах, а також сучасна екзотика багатих "золотих князівств" Перської затоки.
Регіон – найбільший у світі центр паломництва. В Іраку мусульманськими релігійними центрами є Неджеф, Кербела, Багдад, а в Ірані – Мешхед і Кум. У Саудівській Аравії знаходяться святі місця всіх мусульман – Мекка і Медина. Мекка, де народився Мухаммед, є найсвятішим місцем для 1 млрд. мусульман світу. Тут розташовані головна мечеть Харам ("Божий будинок"), храм Кааба ("Куб") і чорний камінь ("Кибла"). Щорічне паломництво ("хадж") здійснюють 4,5 млн. осіб (відповідно до квот кожної мусульманської країни) [1, 290].
У списку ЮНЕСКО:
в Іраку (1) – Хатра (парфянське місто І-II ст. н.е.);
в Ірані (3) – Персеполіс – столиця Ірану часів Ахеменідів, площа Майдане-Імам в Ісфахані тощо;
Для багатьох країн регіону туризм став важливим джерелом валютних надходжень (ОАЕ, Кувейт тощо). Іноземних туристів приваблюють унікальні природні умови і чудова туристична інфраструктура (готелі, кемпінги, мотелі, різноманітна система розваг та ін.). Однак основним фактором, що стримує потік іноземних туристів, є нестабільний політичний та економічний стан в деяких країнах регіону, що негативно позначається на розвитку не тільки рекреаційної сфери, а й економіки загалом.
2.5.5. Зовнішньоекономічні зв’язки
В економічному розвитку регіону зовнішні чинники традиційно грали значну роль. В цілому регіон досить швидко інтегрується в світову економіку, хоча існують значні внутрішньорегіональні відмінності: країни Близького Сходу набагато більш відкриті, ніж країни Середземноморського побережжя. Частка регіону в світовому експорті в 1995 р. не перевищувала 3%. У структурі експорту більшості країн регіону домінують енергоносії, нафта і промислова продукція (в основному легкої промисловості), складаючи відповідно 65 і 25% загального об'єму експорту. Експорт енергоносіїв грає помітнішу роль в таких країнах, як Алжир (97% загального об'єму експорту), Оман (92%) і Саудівська Аравія (91%) [19, 433].
Регіон САБВ є також постачальником овочів і фруктів, в основному в країни ЄС. Сільськогосподарська продукція домінує в експорті Мавританії і Судану. Крім того, Саудівська Аравія і Туреччина експортують зернові.
За класифікацією Світового банку Єгипет, Йорданія, Ліван і Ємен є переважно експортерами послуг (значна частка зовнішніх трансфертів від робітників-мігрантів у експортних доходах). До країн з диверсифікованим експортом відносяться Сирія, Туреччина, Марокко, Туніс. Решта країн регіону класифікована як нафтоекспортери. У структурі регіонального імпорту 75% займає промислова продукція, 10% припадає на продукти харчування, 2% – на сільськогосподарську сировину. Єгипет, Марокко і Йорданія є крупними одержувачами міжнародної продовольчої допомоги. Розвиненіші в промисловому відношенні Туреччина і Єгипет імпортують сировину для виробництва текстилю та іншої промислової продукції.
Географія торгівлі відображає зв'язки, що історично склалися: Єгипет, Туреччина, Ізраїль, Алжир, Марокко і Туніс орієнтовані на ЄС, країни Персидської затоки активно співробітничають з США і Азіатським регіоном.
Оскільки структура національних економік регіону є швидше дублюючою, ніж доповнюючою, а також через ряд політичних причин внутрірегіональну торгівлю припадає не більше 15% від загального об'єму товарообігу [19, 433].
Для країн регіону характерний високий рівень тарифного захисту (виняток складають Кувейт і Саудівська Аравія, де середні тарифні ставки не перевищують 10%), тому підписання 12 середземноморськими країнами договору з ЄС про митний союз з перспективою створення до 2010 р. єдиної вільної зони торгівлі, відомої як Середземноморська ініціатива ЄС, може стати новим етапом їх співробітництва.
Перші кроки з метою розвитку регіонального співробітництва були зроблені ще в 1945 р., коли був підписаний так званий "Олександрійський протокол" про створення Ліги Арабських держав (ЛАГ). У 1964 р. був створений Арабський Спільний Ринок, що нині є митним союзом Єгипту, Іраку, Йорданії, Сирії, Ємену і Мавританії. У серпні 1981 р. під егідою ЛАГ був сформований ще один митний союз – Рада із співробітництва країн Персидської затоки. До нього увійшли Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ і Саудівська Аравія. У 1989 р. завершився процес формування Магрібського економічного співтовариства у складі Алжиру, Лівії, Мавританії, Марокко і Тунісу. Крім цього за два останні десятиліття були підписані численні взаємні торгівельні угоди, причому найбільшу активність в цій області