Реферат на тему:

Сільськогосподарські кредити

Нині ситуація з можливостями доступу до отримання кредитів у сільському господарстві не відрізняється від інших галузей економіки України. На цей сектор припадає 16 % кредитного портфеля банків. Таке становище в сільському господарстві є результатом стабілізації макроекономічних показників, поліпшення бізнес-середовища у сільській місцевості, внесення ясності до питань визначення прав власності на майно позичальника та урядової політики в Україні щодо сприяння кредитуванню сільського господарства. Однак, довгострокові позики надаються в обмеженій кількості, у середньому вони становлять 22 % від загального кредитного портфеля банків та приблизно 15 % від загальної структури усіх позик, виданих сільському господарству. Термін кредитування у більшості випадків становить від одного до трьох років.

Незважаючи на політику сприяння кредитуванню, відсутність доступу до кредитних ресурсів у сільській місцевості, особливо для великої кількості власників землі, які щойно отримали права на неї, та дрібних і середніх фермерських господарств, які з’явилися протягом останніх років, загально визнана одним з основних факторів, який перешкоджає розвитку сільського господарства України. Потреба невеликих сільськогосподарських виробників у кредитних ресурсах не задовольняється в повному обсязі. Згідно з даними Проекту аграрної політики АМР США/ПРООН стосовно кредитування, задовольняється лише 50 % потреб у короткострокових позиках, та лише 2 % потреб у довгострокових позиках.

Сільськогосподарським підприємствам порівняно з підприємствами інших галузей важче отримати доступ до кредитних ресурсів внаслідок причин, висвітлених у нижченаведеній таблиці. Однак, існує ще одна проблема, яка не показана у цій таблиці. Це загальна слабкість та обмежений характер фінансового ринку України. Як зазначалося, в Україні лише зараз починає розвиватися інститут комерційної іпотеки, іпотеки під заставу житла, і пройде ще певний час, поки з’явиться земельна іпотека.

Як буде показано далі, єдиними фінансовими установами, крім банків, котрі в обмеженому обсязі кредитують сільське господарство, є кредитні спілки. Для сільськогосподарських підприємств доступні споживчі кредити на придбання матеріально-технічних ресурсів, однак кількість таких кредитів значно зменшилась порівняно з дев’яностими роками, тому що уряд відмінив бартерні розрахунки. Однак урядом на зміну цій системі не було запроваджено іншу, за допомогою якої підприємства могли б отримати у постачальника необхідні ресурси під заставу майбутнього врожаю. Україна тільки зараз починає розвивати систему складських розписок, що уможливить використання зібраного врожаю виробниками зернових та насіння соняшника як забезпечення. Інша проблема сільськогосподарських виробників в Україні – відсутність лізингу техніки та обладнання як альтернативи їх придбання за рахунок банківських кредитів. І останнє, Україна, на відміну від інших країн з перехідною економікою, поки що не запровадила систему сільськогосподарських субсидій для підтримки виробництва, підвищення ефективності сільськогосподарьких підприємств. Стримуючим фактором подальшого розвитку є недостатня взаємодія сільського господарства з ринком фінансових ресурсів.

ОСНОВНІ ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ОТРИМАННЯ КРЕДИТІВ

Джерело: Проект АМР США „Фермер до фермера”

Однією з основних проблем у сфері кредитування залишається обмежена кількість об’єктів, які можуть надати позичальники в заставу, та обмежені кредитні ресурси кредитних установ. Першу проблему можна вирішити шляхом активного запровадження нових фінансових інструментів, таких як прості векселі, складські розписки тощо. Проблему наявності довгострокових позик буде вирішено тоді, коли буде запроваджено іпотеку на землю сільськогосподарського призначення та надійні механізми захисту прав землевласників, проведено оцінку землі тощо.

Без забезпечення доступу до середньо та довгострокових кредитів на прийнятних умовах, як сільськогосподарські, так і переробні підприємства матимуть проблеми з капітальними вкладеннями, необхідними для підвищення ефективності діяльності, збільшення обсягів виробництва і покращання якості продукції.

КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

Комерційні банки надають сілськогосподарським підприємствам в основному короткострокові кредити, які використовуються для поточного операційного забезпечення господарської діяльності. Недостатня доступність короткотермінових кредитів протягом усього виробничого циклу, особливо позик, які надаються без забезпечення або позик на придбання оборотних засобів, перешкоджає належному ресурсному забезпеченню багатьох товаровиробників, що є причиною низької врожайності культур в українських сільськогосподарських підприємствах, невисокого рівеня їх доходів, низької якості продукції.

Процентні ставки комерційних банків усе ще залишаються для невеликих сільськогосподарських підпирємств надто високими (рис. 14). Зважена процентна ставка за кредитами, виданими сільськогосподарським підприємствам у гривнях 2003 року, в середньому складала 20 %, а за кредитами в іноземній валюті - 14 %; 2004 року натомість вони обидві в середньому складали 17,0 %.

(Доповідь Світового Банку/ Організації з економічного розвитку та співробітництва).

Джерело: Бюлетень Національного Банку України

Рис. 11. Динаміка середньої процентної ставки за кредитами комерційних банків по народному і сільському господарствах, 2000–2004 рр.

Механізм часткової компенсації процентних ставок

Державна політика в галузі підтримки фінансування сільського господарства спрямована на зменшення процентних ставок, що виплачуються за кредитами комерційних банків і кредитних спілок, шляхом часткової компенсації процентної ставки (цю практику було започатковано в 2000 році), поліпшення законодавства у сферах лізингових операцій, страхування тощо.

У 2003 році механізм часткової компенсації процентних ставок був поширений на позики, що надаються сільськогосподарським підприємствам комерційними банками, а також кредитними спілками. Ця норма стосувалася також і переробних підприємств у разі придбання наперед сільськогосподарської продукції у її виробників.

У 2004 році програма часткових компенсацій охоплювала не лише короткострокові, а й довгострокові кредити. У 2002 році в межах програми підтримки придбання складної сільськогосподарської техніки, виробленої в Україні, з бюджету компенсувалося 30 % вартості, після того як покупець сплачував 70 % загальної вартості. Завдяки цій програмі усувався ризик несплати покупцем вартості придбаної техніки.

Позитивним результатом запровадження часткової компенсації процентних ставок стало збільшення в чотири рази обсягів кредитів, наданих сільському господарству, порівняно з 2000